Вирок № 109883371, 28.03.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1499/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003963 від 13.12.2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боромля Тростянецького району Сумської області, українця, громадянина України, із спеціальною середньою освітою, працюючого до затримання не офіційно на шиномонтажу, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 02.08.2022 року Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 11.11.2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва направлено на розгляд обвинувальний акт за ч. 2 ст. 309 КК України ( рішення у справі не прийнято);

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

12.12.2022 року, у період дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, приблизно о 11 год. 26 хв., ОСОБА_3 , зайшов до приміщення магазину «EVA» № 368, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 28, та у подальшому направився до відділу парфумерії, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 взяв із верхньої полиці упаковку з парфумами (туалетною водою) Versace Bright Crystal об`ємом 90 мл., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії залишаються таємними для сторонніх осіб, з числа персоналу магазину та покупців, сховав вказані парфуми собі під куртку, у яку був одягнений.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що зберігає у себе під курткою упаковку з парфумами (туалетною водою) Versace Bright Crystal об`ємом 90 мл., що належить TOB «РУШ», пройшов касову зону та рамки магнітного контролю, не маючи наміру сплачувати за вказаний вище товар, вийшов із приміщення торгової зали магазину «EVA» №368 та з місяця вчинення кримінального правопорушення зник. Викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ТОВ «РУШ» матеріальної шкоди на загальну суму 2 699 гривень 17 копійок

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

Крім того, 25.12.2022 року, у період дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, приблизно о 13 год. 54 хв., ОСОБА_3 , зайшов до приміщення будівельного гіпермаркету «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, взяв до рук кошик синього кольору та у подальшому направився до зали із товарами, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 , взяв з полиць товари та поклав їх у кошик, який мав при собі, а саме: 1) аварійний світильник Cata СТ-9960, 60 Led, 6W, біле світло у кількості 1 одиниці, закупівельна вартість якого становить 576 грн.; 2) ліхтар прожекторний Cata CT- 9952 у кількості 2 одиниць, загальною закупівельною вартістю 936 грн.; 3) печиво здобне збивне «Деліція» зі смаком апельсину 135 гр. у кількості 1 одиниці, закупівельна вартість якого становить 29 грн. 04 коп.

У подальшому, ОСОБА_3 підшукав місце, де його дії будуть непомітним для оточуючих та впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії залишаються таємними для сторонніх осіб, з числа персоналу магазину та покупців, умисно, з корисливих мотивів із корзини переклав всі вищевказані товари, у власний рюкзак синього кольору, який мав при собі.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що зберігає у своєму рюкзаку товари, що належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», пройшов касову зону та рамки магнітного контролю, не маючи наміру сплачувати за вказаний вище товар, вийшов із приміщення вищевказаного гіпермаркету та з місяця вчинення кримінального правопорушення зник. Викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» матеріальної шкоди на загальну суму 1541 гривні 04 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно в умовах воєнного стану.

Крім того, 26.12.2022 року, у період дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, приблизно о 10 год. 55 хв., ОСОБА_3 зайшов до приміщення будівельного гіпермаркету «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11, взяв до рук кошик синього кольору та у подальшому направився до зали із товарами, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , взяв з полиць товари, які поклав до себе у кошик, а саме: 1) аварійний світильник Cata СТ-9932,30 Led, 3 W, біле світло у кількості 6 одиниць, загальною закупівельною вартістю 2592 грн.; 2) кольоровий жовтий дим, 40 сек., арт. S-60 Y у кількості 2 одиниць, загальною закупівельною вартістю 110 грн. 40 коп.; 3) термочашку Cosmos, 320 мл, TM Flamberg у кількості 1 одиниці, закупівельна вартість якої становить 128 грн. 16 коп.

У подальшому, ОСОБА_3 підшукав місце, де його дії будуть непомітним для оточуючих та впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії залишаються таємними для сторонніх осіб, з числа персоналу магазину та покупців, умисно, з корисливих мотивів із корзини переклав всі вищевказані товари, у власний рюкзак синього кольору, який мав при собі.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що зберігає у своєму рюкзаку товари, що належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», пройшов касову зону та рамки магнітного контролю, не маючи наміру сплачувати за вказаний вище товар та направився до виходу із приміщення будівельного гіпермаркету «Епіцентр».

Так, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній на виході із гіпермаркету був затриманий працівниками охорони вищевказаного магазину.

Своїми злочинними діями, ОСОБА_3 намагався завдати ТОВ «Епіцентр К» матеріальної шкоди на загальну суму 2 830 гривні 56 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) визнав повністю, дав покази, якими підтвердив вищевикладені обставини його скоєння, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому.

Вказав, що він дійсно, 12.12.2022 року взяв з полиці у магазині «Єва» туалетну воду, яку він сховав під куртку та вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись за нею. Також він 25.12.2022 року в приміщенні будівельного гіпермаркету «Епіцентр» взяв світильник Cata Led, ліхтар прожекторний Cata та печиво, які поклав до свого рюкзаку синього кольору, який мав при собі та вийшов з приміщення магазину не розрахувавшись за товар. Вказані речі викрав з метою збуту. 26.12.2022 року він також в приміщенні будівельного гіпермаркету «Епіцентр» взяв 6 світильників Cata, кольоровий жовтий дим 2 ш. та термочашку Cosmos, які поклав у свій рюкзак синього кольору, який мав при собі та не маючи наміру сплачувати за вказаний вище товар та направився до виходу із приміщення будівельного гіпермаркету «Епіцентр» не розрахувавшись за товар, проте на виході із гіпермаркету був затриманий працівниками охорони вищевказаного магазину. Вказані речі добровільно видав та пояснив, що дійсно намагався їх викрасти з метою збуту, оскільки не вистачало коштів на проживання.

Останній виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення даних злочинів, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого. Суд, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану та за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, вчинив даний злочин в період іспитового строку, має задовільний стан здоров`я, не є інвалідом І чи ІІ групи, не одружений, спосіб життя, повідомив, що працював до затримання не офіційно на шиномонтажу, позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини четвертої статті 185 КК України та у межах санкції частини четвертої статті 185 КК України, з урахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин, у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 70 КК України.

При цьому, призначаючи остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає необхідним застосувати положення ст. 71, 72 КК України та до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного вироком Деснянського районного суду міста Києва від 02.08.2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі.

Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності (за відсутності вмотивованого клопотання), звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень) як ним самим так і іншими особами.

Судом враховано позицію, викладену у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08.02.2021 року (справа № 390/235/19, провадження № 51-2177кмо20), згідно якої Законодавство про кримінальну відповідальність та кримінальне процесуальне законодавство не містять положень про те, що кримінальні правопорушення, які утворюють передбачену ч.1 ст.32 КК повторність та відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (тотожні кримінальні правопорушення), мають бути окремо кваліфіковані в резолютивній частині обвинувального вироку, і за кожне правопорушення, кваліфіковане за однією статтею або частиною статті, має бути призначене окреме покарання.

В даній постанові зазначено, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримінальних правопорушень і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчене кримінальне правопорушення, а решта - як готування до кримінального правопорушення чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Якщо вчинені кримінальні правопорушення, крім повторності, утворюють ще й сукупність, вони відповідно до частини другої статті 33 КК повинні отримувати окрему кваліфікацію (наприклад, крадіжка без кваліфікуючих ознак і крадіжка, вчинена повторно, або крадіжка, поєднана з проникненням у житло). Якщо ж кримінальні правопорушення, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п`ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність кримінальних правопорушень повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних кримінальних правопорушень.

Така правова позиція знайшла своє відображення в існуючій практиці Касаційного кримінального суду. Так, у постановах колегій суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 травня 2018 року (справа №187/1354/15, провадження № 51-1017км18), Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 листопада 2018 року (справа №541/715/17, провадження № 51-7898км18) та від 10 липня 2019 року (справа № 723/1538/16-к, провадження № 51-8625км18), Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 січня 2020 року (справа № 585/1603/17, провадження № 51-3290км19) та від 29 липня 2020 року (справа № 541/715/17, провадження № 51-7898км18) визнано, що за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається і правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються.

Дане остаточне покарання (позбавлення волі) визначене обвинуваченому ОСОБА_3 , на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, відсутні.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України КК України та призначити йому покарання за:

- ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць;

- ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 02.08.2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі і остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з часу приведення вироку до виконання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у кримінальному проваджені:

- носій інформації, а саме: DVD+R CMFP686XL06100981 (CMDR4.7G-CFMWM03-0942 Н301) з написом «Відео крадіжки від 26.12.2022 з ТОВ «Епіцентр К» за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- носій інформації, а саме: DVD+R CMFP685XL06100870 (CMDR4.7G-CFMWM03-0942 Н301) з написом «Відео крадіжки від 26.12.2022 з ТОВ «Епіцентр К» за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- носій інформації, а саме: оптичний диск DVD+R CMFP685XL06100856 (CMDR4.7G-CFMWM03-0942 Н301) з написом «Відео крадіжки від 12.12.2022 з магазину «EVA» за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 28» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- світильники аварійні САТА СТ-9932, 30 Led, 3W (011-2865-0722), штрих-код 8 698943 813386 у кількості 6 одиниць; термочашку чорного кольору із малюнками на космічну тематику, об`ємом 320 мл., на дні якої міститься наліпка білого кольору із позначенням 52243415 у кількості 1 одиниці; кольоровий дим жовтого кольору (Smoke DEVICE димостворювач), UA.TR.072-T1-0174-19, Арт. № S-60 Y, Клас ТІ, штрих-код 4 823038 800819 у кількості 2 одиниць, передані представнику потерпілого ОСОБА_5 - залишити у володінні власника;

- рюкзак синього кольору у правій нижній частині якого міститься вставка білого кольору з написом «JIAZE FASHION BAGS», переданий за зберігання до камери схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Участникам процесу роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.

Суддя