Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
іменем України
22 березня 2023 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі судді Сайко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Полтавській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Пирятинський делікатес», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,
про притягненнядо адміністративноївідповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «Пирятинський делікатес»,порушила порядок ведення податкового обліку. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року у Деклараціях від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, ТОВ «Пирятинський делікатес» встановлено порушення:
-п.п.15.1.15 п. 16.1 ст. 16, п.44.1 та п.44.6 ст. 44, п.69.2 ст. 69, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого підприємству відмовлено в бюджетному відшкодуванні на 2450220 грн, в тому числі за жовтень 2022 року - 2450220 грн;
-п.44.1 ст. 44, пп. 192.1.1 п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), оскільки ним завищено суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 24737 грн, в тому числі за жовтень 2022 року - 24737 грн;
-п.192.1 ст. 192, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI(зі змінами і доповненнями), оскільки ним несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлений законодавством термін, податкові накладні/розрахунки коригування до них з порушенням граничних термінів реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 1968 грн 89 коп., в тому числі за вересень 2022 року 69 грн 95 коп., за жовтень 2022 року 1898 грн 94 коп.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1ст. 163-1 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надіслала свої заперечення на протокол про адміністративне правопорушення. Вважає, що висновок, здійснений у протоколі про адміністративне правопорушення №1374 від 01.03.2023, про допущення порушень нею, як посадовою особою підприємства, порядку ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, за яке передбачена відповідальність за ст. 163-1 КУпАП, не може бути обґрунтованим, а сам протокол, складено передчасно, за відсутності встановленої події адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Вказує, що з матеріалів справи, а саме з акту документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо дотримання податкового законодавства вбачається, що перевіркою було виявлено порушення ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, проте як вбачається із самого адміністративного протоколу, що вона раніше доадміністративної відповідальностіщодо дотриманнявимог законодавствата порядкуведення податковогообліку непритягувалась, крім того усі первинні бухгалтерські документи ведуться належним чином та своєчасно реєструються згідно вимог Податкового законодавства, а отже, вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачене ст. 163-1 КУпАП, оскільки за зазначений період вказаний в акті перевірки вона належним чином дотримувалася вимог законодавства та ведення податкового обліку, надання аудиторського висновку.
Вважає, що будь-яких доказів, які б підтверджували факт вчинення нею інкримінованого їй адміністративного правопорушення інспектором ГУ ДПС у Полтавській області не надано і посилання на них в самому протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке на доказах не ґрунтується.
Пояснює,що вматеріалах справивідсутні будь-якідокази напідтвердження того,що вмомент вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.ст.163-1КУпАП вонадійсно обіймалапосаду головногобухгалтера Товариства,і євідповідальною зафінансово-господарськудіяльність цього підприємства,що унеможливлюєперевірити чивона єсуб`єктом інкримінованогоїй адміністративногоправопорушення. Оскільки в матеріалах справи відсутня посадова інструкція головного бухгалтера (або її завірена копія) або інший документ із зазначенням її посадових прав та обов`язків, а також відсутні документи, що засвідчують факт обіймання ОСОБА_1 на момент викладеного в протоколі правопорушення посади головного бухгалтера Товариства.
Також вважає за необхідне зазначити, що витяг з акту перевірки не є належним доказом її вини.
Додатково зазначає, що з урахуванням диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП - правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку (ухвала ВАСУ від 31.01.2013 у справі № 2а-8185/09/0670).
При цьому, вважає, що встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість не визначено складом адміністративного правопорушення нормами КУпАП та відповідно не є компетенцією загального суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ведення податкового обліку (ухвала ВАСУ від 30.10.2013 у справі № 2а-1670/4665/12), відповідно суд в цій справі це питання (встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість) не піддає оцінці та аналізу.
На думку ОСОБА_1 , протокол проадміністративне правопорушенняу відношенніне відповідаєвимогам КУпАП,в данійсправі немає можливостіпровести повней об`єктивнез`ясуванняобставин справиз дотриманнямпроцесуальної формийого розгляду,а томуз метоюдотримання передбаченихст.268КУпАП правта охоронюванихзаконом інтересівособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,є необхідністьу закритиза відсутністюскладу адміністративногоправопорушення провадженняпо адміністративнійсправі №544/613/23про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП, також необхідність закриття даного провадження зумовлена неналежним оформленням адміністративного протоколу та не надання до суду доказів які доводили б її вину.
Вважає, що висновок про порушення головним бухгалтером Товариства порядку ведення податкового обліку є передчасним, а її вина залишається не встановленою, тому склад правопорушення, передбачений в її діях відсутній.
У зв`язку з викладеним, просить провадження по адміністративній справі № 544/613/23 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.163-1 КпАП України- закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Крім цього, просить розглянути даний адміністративний протокол без її участі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за наявності її належного повідомлення в матеріалах справи та якщо на момент розгляду справи від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв`язку з викладеним, вважаю, що розгляд справи можливий у відсутність правопорушника.
А тому, суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Диспозицією частини 1 статті 163-1 КпАП встановлено, що правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. При цьому, встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість не визначено складом адміністративного правопорушення нормами КпАП та відповідно не є компетенцією загального суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ведення податкового обліку ( ухвала ВАСУ від 30.10.2013 у справі № 2а-1670/4665/12). Відповідно суд в цій справі питання встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість не піддає оцінці та аналізу.
Разом з тим, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні наведеного адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 163-1 КпАП) повністю доведена, у розумінні ст. 251 КпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 1374 від 01.03.2023, який складеноу відповідностіз вимогамист.256КпАП таз якогослідує,що підчас перевіркиДПС встановлено,що ТОВ«Пирятинський делікатес» здійснено ведення податкового обліку з порушенням встановленого податкового законодавства;
- відомостями, що містяться у акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 1236/16-31-07-01-02/36313601 від 13.022023, котрі засвідчують факт здійснення ведення податкового обліку з порушенням встановленого податкового законодавства.
Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПКУкраїни для цілей оподаткування платники зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
У п.75.1 ст. 75 ПКпередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та в порядку, встановлених цим кодексом, а фактичні - цим кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.86.1 ст. 86 ПКрезультати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у вигляді акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Зазначені правовідносини стосовно проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів регламентовані також Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженимнаказом Міністерства фінансів від 20.08.2015 №727, а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом ДФС від 1.06.2017 №396.
Згідно з порядком та методичними рекомендаціями акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Одним із невід`ємних прав платника податків відповідно до пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПКє право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки в порядку, установленому цим кодексом.
У п.86.7 ст.86 ПКпередбачено, що в разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами й даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п.44.7 ст.44цьогокодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.06.2020 по справі № 140/388/19.
Будь-яких заперечень щодо акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 1236/16-31-07-01-02/36313601 від 13.022023 у встановленому законом порядку платником податку ТОВ «Пирятинськийделікатес» подано не було.
Таким чином, є неспроможними та не ґрунтуються на вимогах закону доводи ОСОБА_1 про те, що указаний акт не є належним доказом її вини, а висновки, складені в акті, є суб`єктивною думкою інспектора і не встановлюють жодних фактів. Доказів, які б спростували обставини, зазначені в акті та в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано. Також ОСОБА_1 не надала суду доказів, що в момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, вона не обіймала посаду головного бухгалтера Товариства.
При цьому, з матеріалів справи слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є суб`єктом даного адміністративного правопорушення, оскільки з положень КпАП, випливає, що останніми, при такому роді правопорушень, можуть бути: керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).
Тим самим є установленим факт порушення головним бухгалтером встановленого законом порядку ведення податкового обліку, котрий власне утворює собою склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
На підставівикладеного,суд вважаєвину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП доведеною, у зв`язку з чим її необхідно притягнути до адміністративної відповідальності.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
У відповідності до положень ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є не тільки мірою відповідальності, але й служить вихованню особи, яка скоїла правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст.163-1КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ч.2 ст.33, ч1 ст. 163-1 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) грн. на корись держави на рахунок: ГУК у Полт.обл/тг м.Пирятин/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО)899998, рахунок отримувача UA638999980313000106000016573, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягти із ОСОБА_1 судовий збір 536(п`ятсоттридцять шість)гривень 80копійок нарахунок отримувача:ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови через Пирятинський районний суд Полтавської області до апеляційного суду Полтавської області і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Головуюча- О. О. Сайко
Судове рішення № 109882489, Пирятинський районний суд Полтавської області було прийнято 22.03.2023. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 544/613/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: