Ухвала суду № 109878540, 29.03.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питання витребування доказів та залучення до участі у справі третьої особи

29 березня 2023 року справа № 520/2224/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про: 1) визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 за період 19.08.2022р.-01.01.2023р.; 2) стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 275.196,00грн. додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 за період 19.08.2022р.-01.01.2023р., -

встановив:

Спір склався з приводи незгоди заявника із повнотою виплати додаткової грошової винагороди у порядку постанови КМУ №168 від 28.02.2022 р.

Ухвалою від 02.02.2023 р. по даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб, а відповідача зобов`язано у строк не пізніше 15 днів з дати отримання копії ухвали подати до суду відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються, а також усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору. Дану ухвалу було надіслано на електронну пошту відповідача і отримано ним 03.02.2023 р.

21.02.2023 р. замість відзиву на позов відповідачем було надіслано до суду клопотання про зупинення провадження, яке ухвалою суду від 21.02.2023 р. було залишено без задоволення як необґрунтоване. Дану ухвалу також було отримано відповідачем 27.02.2023р.

Утім, станом на 27.03.2023 р. ані відзиву на позов, ані жодних з витребуваних документів до суду не надходило.

Отже, відповідачем, який у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, не забезпечено виконання ані вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023р. у справі №520/407/22 про прийняття позову до розгляду, ані положень ст.162 КАС України.

Унаслідок цього, суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даному спорі.

Імперативні приписи ч.4 ст.9 та ч.ч.1-3 ст.242 КАС України вимагають від суду за власною ініціативою безвідносно до правових позицій учасників справи та процесуальної поведінки сторін спору вживати процесуальні дії, спрямовані на з`ясування об`єктивної істини.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про необхідність витребування у відповідача додаткових доказів.

Окрім того, зі змісту ст.3 Закону України від 06.12.1991р. №1934-ХІІ "Про Збройні сили України" випливає, що військова частина є організаційною структурною одиницею Збройних Сил України.

Статтею 10 Закону України від 06.12.1991р. №1934-ХІІ "Про Збройні сили України" визначено, що Міністерство оборони України, зокрема, здійснює адміністративне управління Збройними Силами України; забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.

Згідно з п.1 Положення "Про Міністерство оборони України" (затверджене постановою КМУ від 26.11.2014р. №671 у редакції постанови КМУ від 19.10.2016р. №730; далі за текстом - Положення №671) Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.

Підпунктом 81 п.4 Положення №671 передбачено, що Міністерство оборони України здійснює, зокрема, заходи, спрямовані на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям.

Також відповідно до п.п.82 п.4 Положення №671 Міністерство оборони України здійснює, зокрема, відповідно до законодавства правовий і соціальний захист військовослужбовців.

Пунктом 9 Положення №671 визначено, що Міноборони очолює Міністр, якого з числа цивільних осіб призначає на посаду за поданням Президента України і звільняє з посади Верховна Рада України.

Відповідно до п.п.30 п.10 Положення №671 Міністр оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Отже, постановлення судового акту з приводу обтяження суб`єкта владних повноважень - військової частини обов`язком проведення грошового платежу на користь приватної особи у сфері проходження публічної військової служби не виключає впливу на стан реалізації повноважень Міністерства оборони України як головного розпорядника бюджетних коштів.

До того ж, чинними актами права не визначено механізму проведення організаційними структурними одиницями Збройних Сил України платежів на користь громадян України після звільнення з військової служби або платежів у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", що також не виключає правових підстав для обтяження саме Міністерства оборони України обов`язком вжиття комплексу організаційно-правових заходів, спрямованих на поновлення соціальних та правових гарантій військовослужбовців у сфері проходження публічної військової служби.

Крім того, з матеріалів позову вбачається, що заявник по справі є військовослужбовцем - учасником бойових дій, який може брати особисту участь у збройній відсічі агресії ворога проти України.

Викладене спонукає суд до прояву максимально чутливого ставлення до встановлення дійсних обставин даної справи, а імперативні приписи ч.4 ст.9 та ч.ч.1-3 ст.242 КАС України вимагають від суду за власною ініціативою безвідносно до правових позицій учасників справи та процесуальної поведінки сторін спору вживати процесуальні дії, спрямовані на з`ясування об`єктивної істини.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 з 05:30год. 24.02.2022р. в Україні було введено воєнний стан, який з урахуванням подальших актів права з даного питання діє до теперішнього часу.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України від 12.05.2015р. №398-VIII "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Частиною 6 ст.18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як то указано у ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 10.03.2023р. по справі №380/15/22: 1) Вища рада правосуддя 17.08.2021 рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).; 2) 04.09.2021 в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.; 3) Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.; 4) Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-2

Незважаючи на викладені вище приписи закону, станом на теперішній час суб`єкт владних повноважень - Військова частина НОМЕР_2 не зареєстрував власної офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Направлення Харківським окружним адміністративним судом на адресу цього суб`єкта права поштової кореспонденції (за адресою, відображеною у тексті позову) створює ризик розкриття (поширення) інформації про місцезнаходження (адресу дислокації) військових частин, формувань, установ Збройних Сил України.

З огляду на викладене, виникли умови неможливості ефективного та дієвого відправлення правосуддя у даній справі, що безумовно впливає на стан реалізації громадянином України гарантій соціального та правового захисту військовослужбовця Збройних Сил України і тому є додатковою підставою для залучення Міністерства оборони України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 49, 72-77, 80, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1.Залучити Міністерство оборони України до участі у с праві №520/4368/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

2.Зобов"язати Міністерство оборони України протягом 15 днів від дати отримання цієї ухвали подати до суду докази відсутності у спірних правовідносин факту порушення соціальних та правових гарантій заявника як військовослужбовця Збройних Сил України; письмові пояснення з приводу безпечного механізму здійснення листування із відповідачем, з приводу продовження існування та функціонування відповідача як діючого військового формування - суб`єкта владних повноважень або з приводу юридичного чи компетенційного правонаступника відповідача, з приводу виконання відповідачем вимог ч.6 ст.18 КАС України шляхом реєстрації власної офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

3.Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 УСІ ДОКАЗИ на підтвердження власних аргументів проти позову, а також повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору, а також спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно (документи про проходження заявником військової служби, документи про грошове забезпечення заявника, документи про призначення, нарахування та виплату заявникові додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 тощо).

4.Копії даної ухвали направити з урахуванням належності до кола суб`єктів владних повноважень та відомостей про офіційні адреси в ЄСІТС, а також опублікованого на офіційному сайті суду повідомлення від 21.06.2022 р. про тимчасове припинення державного фінансування відправки поштової кореспонденції, що пов`язано з дефіцитом поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства.

5.Зобов`язати подати докази до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали засобами електронної пошти або за допомогою функціоналу Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".

6.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.

СуддяА.В. Сліденко