Постанова № 10986982, 05.07.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5434/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2010 року прокурор м. Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача податкової заборгованості у загальній сумі 605928,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість, у загальній сумі 605928, 00 грн., яка має бути сплачена відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Заперечень проти позову до суду не надавав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» зареєстровано як юридичну особу 29.12.2007 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 35615226.

Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Білоцерківській об’єднаній державній податковій інспекції з 01.02.2008 року відповідно до довідки від 07.05.2010 року № 72, наданої Білоцерківською ОДПІ.

Підставою виникнення податкової заборгованості є подана відповідачем декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього періоду, а саме 605928,00 грн.

Так, позивачем 06.09.2007 року проведено перевірку відповідача щодо своєчасності розрахунків з бюджетом по податках і зборах, за результатами якої виявлено порушення КП «Джерело» вимог п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Наявність податкової заборгованості та правильність її нарахування відповідачем не оскаржена.

Таким чином, суд вважає встановленим факт наявності у комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» податкової заборгованості зі сплати податку на додану вартість. Проте, суд зауважує на наступному.

Як зазначено позивачем, з метою погашення КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» заборгованості перед бюджетом відповідно до вимог п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлено першу від 22.01.2008 року, на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями 1793285,72 грн. та другу - № 2/127 від 26.02.2008 року, на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями 1828314,46 грн. податкові вимоги. Вказані податкові вимоги отримані відповідачем 23.01.2008 року та 26.02.2008 року відповідно, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

Зі змісту п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вбачається, що податкові вимоги виставляються у випадку несплати боржником узгодженої суми податкового зобов’язання, тобто несплата узгодженого податкового зобов’язання передує виставленню податкових вимог, а не навпаки.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що вимоги п. 6.2 та п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом, позивачем не виконані оскільки вищезазначені податкові вимоги направлені відповідачу до подання останнім податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, на підставі якої виникла податкова заборгованість, а тому не можуть вважатися виконанням вимог закону.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. "а"-"в" пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Пункт 1.3 ст.1 Закону визначає, що податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.З. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

У статуті комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал», затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 25.03.2010 року № 1338, зазначено, що дане підприємство засновано на комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква і підпорядковане Білоцерківській міській раді, яка є його засновником.

Відповідно до пунктів 11.1 та 11.2 ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка визначає особливості порядку погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств, у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

У разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо: надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків; реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом; ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу; оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення. У разі коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Таким чином, для прийняття судом рішення про примусове стягнення активів, позивач має підтвердити, що ним вжиті передбачені податковим законодавством заходи для погашення податкового боргу комунальним підприємством.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

У судовому засіданні 05.07.2010 року представник позивача повідомив суд, що з метою погашення податкового боргу комунальним підприємством окрім відправлення відповідачу податкових вимог, копії яких наявні в матеріалах справи, Білоцерківською ОДПІ не вживалися будь-які інші заходи, передбачені ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що позивачем вжито будь-яких заходів, передбачених ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою погашення податкового боргу комунальним підприємством, позивачем суду не надано.

З огляду на викладене суд вважає, що передбачений ст. 11 Закону спеціальний порядок погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств не надає податковому органу права на примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, який перебуває у комунальній власності, лише із самого факту наявності такого боргу без додержання всієї передбаченої процедури.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» про стягнення податкової заборгованості відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 07.07.2010 року.