Рішення № 109868282, 28.03.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3554/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м.Київ, проспект Перемоги, буд. 14) в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, буд.4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Надпільна, будинок 261, офіс 209)

про стягнення 66 477,76 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог.

21.12.2022 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія", в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 47 557,55 грн, пеню у сумі 9 513,14 грн, 3% річних у сумі 1 104,49 грн, інфляційні втрати у сумі 8 302,58 грн та судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 позовну заяву ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії ДП "Адміністрація морських портів України" №3675/22 від 21.12.2022 на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення ТОВ "Центральна газопостачальна компанія" позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу.

Ухвала від 26.12.2022 була надіслана позивачу в електронний кабінет та доставлена 27.12.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

17.01.2023 до суду від ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої позивач на виконання вимог вищевказаної ухвали суду зазначені недоліки усунув.

Крім того у своїй заяві позивач також просив суд поновити строк на подання заяви про усунення недоліків, оскільки про ухвалу від 26.12.2022 позивачу стало відомо лише 10.01.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2023 клопотання позивача про поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків задоволено, строк для усунення недоліків позовної заяви поновлено та відкрито провадження у справі №916/3554/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

17.02.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.99-101).

28.02.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.104-109).

Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, проте з огляду на необхідність забезпечення учасникам справи доступу до правосуддя, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту).

Позивачем було здійснено на користь відповідача передоплату за природний газ у сумі 62 557,55 грн, яку ТОВ "Центральна газопостачальна компанія", відповідно до п. 5.1. договору купівлі-продажу природного газу №105-В-АМПУ-16 від 30.11.2016 (в редакції додаткової угоди №19), мало повернути у строк до 20.03.2022 року.

Водночас відповідачем було здійснено повернення грошових коштів лише частково у сумі 15 000 грн. Грошові кошти у сумі 47 557,55 грн відповідачем на користь позивача повернуто не було.

Одного лише посилання на форс-мажорні обставини недостатньо, обов`язковим є доведення впливу форс-мажору на конкретне зобов`язання.

3.2. Доводи ТОВ "Центральна газопостачальна компанія".

Сторони за договором сумлінно виконували взяті на себе зобов`язання, але після початку військової агресії російської федерації проти України, ТОВ "Центральна газопостачальна компанія" практично припинило свою діяльність, проте, змушене було здійснювати обов`язкову сплату податків і зборів для забезпечення життєдіяльності нашого товариства.

Разом з тим, при настанні обставин неможливості повного чи часткового виконання будь-якою із сторін зобов`язань по договору, як-то: пожежа, повінь, землетрус та інші стихійні лиха, війна та військові дії, страйки, зміни в законодавстві, видання органами виконавчої влади України нормативних актів, що роблять неможливим виконання зобов`язань по цьому договору, чи інших обставин, що не залежать від волі сторін, жодна із сторін не несе відповідальності.

Настання форс-мажорних обставин 24.02.2022 є загальновідомою обставиною, яка не підлягає додатковому доказуванню.

Відтак, нарахування будь яких штрафних санкцій в період дії військового стану на території України, а також запровадження карантину є безпідставним та неправомірним.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

30.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (Постачальник) та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (Споживач) укладено договір купівлі-продажу природного газу №105-В-АМПУ-16 (а.с.14-20), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати Покупцю природний газ у власність, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей Газ на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2., 1.3. договору цей договір надає можливість Постачальнику постачати природний газ філіям Споживача. Найменування, адреси та коди ЕІС філій Споживача наведені в додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Після підписання договору між сторонами було укладено ряд додаткових угод, яким було погоджено зміну ціни газу, строк дії договору, обсяги природного газу та інше.

Відповідно до п. 2.5. договору (з урахуванням редакції додаткової угоди №13) обсяг Газу та строки його поставки визначаються та узгоджуються на кожен місяць шляхом подання Споживачем заявки Постачальнику щодо прогнозного споживання природного Газу (далі - Заявка). Заявка, подається Постачальнику у письмовій формі поштою або з використанням факсу та інших засобів електронного зв`язку до 12-00 години 20 числа місяця, що передує місяцю поставки Газу.

На підставі заявки Споживача, підтвердженої постачальником, у Постачальника виникають зобов`язання щодо поставки газу, а у Споживача виникають зобов`язання щодо оплати отриманого газу.

Відповідно до п. 2.6 договору (у редакції, викладеній у додатковій угоді №13) коригування обсягів Газу протягом місяця поставки визначається шляхом подання Споживачем Постачальнику добових номінацій (реномінацій): до 12-00 годин доби, що передує добі постачання природного газу (D-1) - подає планову заявку (номінація); до 17-00 годин доби, в якій здійснюється постачання природного газу (D) - подає коригування планового обсягу (реномінація). Відкориговані протягом місяця поставки газу не повинні перевищувати договірні обсяги газу у відповідному місяці, зазначені у відповідних додатках до цього договору.

Відповідно до першого абзацу п. 5.1 Договору оплата за поставлений Споживачу Газ здійснюється на умовах попередньої оплати, до 1 числа відповідного розрахункового періоду сплачується обсяг замовленого Газу, відповідно Заявки, за умови отримання Рахунку від Постачальника, який надається у термін, достатній для проведення банківських розрахунків з можливістю надходження грошових коштів на рахунок Постачальника до 1 числа відповідного розрахункового періоду. Рахунок на оплату надається Споживачу Постачальником електронними засобами передачі інформації (електронною поштою або з використанням факсу) та у письмовій формі поштою. До оплати Споживач приймає той примірник Рахунку на оплату, який він отримає першим.

Відповідно до п.3.4 договору (у редакції додаткової угоди №13) приймання-передача Газу, поставленого Постачальником Споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі товару.

Акти приймання-передачі товару, визначені у пункті 3.4. цього договору, складаються Споживачем за формою, наданою Постачальником, до 8 числа місяця, наступного за звітним (п.3.5. договору в редакції додаткової угоди №13).

Згідно п.5.1. договору (в редакції додаткових угод №13 та 19) оплата за поставлений Споживачу газ здійснюється на умовах попередньої оплати до 1 числа відповідного розрахункового періоду.

У разі здійснення коригування обсягів газу в бік зменшення Постачальник перераховує на поточний рахунок Споживача надмірно сплачену суму попередньої оплати за газ до 20 числа місяця наступного за місяцем передачі газу.

Пунктом 7.4.5. договору (в редакції додаткової угоди №13) сторони погодили, що за прострочення термінів повернення надмірно сплаченої суми попередньої оплати за газ, Постачальник сплачує Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення платежу, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наданих позивачем заявок відповідачем було виставлено рахунки на оплату №245 від 26.01.2022 на суму 2 474,83 грн (а.с.60) та №246 від 26.01.2022 на суму 517 899,86 грн (а.с.61).

Позивачем виставлені рахунки були оплачені у сумі 520 374,69 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.62-63).

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу №723 від 28.02.2022 та №724 від 28.02.2022 (а.с.64-65) позивачем у лютому 2022 року було спожито природний газ обсягом 13,277 м3 на суму 455 374,60 грн, сума компенсації вартості замовленої (договірної) потужності склала 2 442,54 грн.

Згідно платіжного доручення №7882 від 03.05.2022 (а.с.72) відповідачем було перераховано позивачу 15 000 грн в якості часткового повернення коштів переплати по договору №105-В-АМПУ-16.

Листом від 15.06.2022 за №624/14-01-04/Вих позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати передоплату за лютий 2022 року у сумі 47 557,55 грн.

Відповідний лист уповноваженою особою відповідача було отримано 24.04.2022, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні (а.с.71). Відповіді на означений лист матеріали справи не містять, як і доказів оплати заявленої до стягнення суми.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1-3 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст.525,526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, позивачем у лютому 2022 року було сплачено передоплату за природний газ у більшому розмірі ніж спожито, з огляду на що, враховуючи положення п.5.1. договору, у відповідача виник обов`язок з повернення суми попередньо оплати до 20 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Натомість відповідачем прийняті на себе за договором зобов`язання щодо повернення надмірно сплачених коштів в повному обсязі виконано не було.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт оплати позивачем природного газу в більшому обсязі ніж спожито, при цьому відповідачем доказів повернення суми передоплати у повному обсязі суду не надано та не спростовано обставину наявності у нього такого обов`язку, суд вважає позовні вимоги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) в частині стягнення з відповідача суми переплати у розмірі 47 557,55 грн цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов`язання за договором у вигляді пені погоджена сторонами у п. 7.4.5. договору.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань з повернення суми попередньої оплати позивачем нараховано до сплати суми пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач, в свою чергу не погоджується з такими доводами позивача та зазначає про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій в період діє воєнного стану, а також у зв`язку із запровадженням карантину.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, суд вказує наступне.

У відповідності до положень ч.2 ст.141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Системний аналіз Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44(5), дає підстави для висновку, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо певного податкового та/чи іншого зобов`язання/обов`язку, виконання якого настало згідно з умовами договору, проте, таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Дійсно обставина введення воєнного стану в Україні є загальновідомою, однак самого цього факту недостатньо для встановлення правомірності відкладення строків виконання зобов`язань внаслідок дії таких обставин, оскільки законом передбачений конкретний спосіб підтвердження форс-мажору шляхом отримання сертифікату ТПП.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності лише у разі доведення стороною того, що обставини непереборної сили є такими, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань в цілому або частково. При цьому в будь-якому випадку наявність таких обставин має бути підтверджена довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Наявність форс-мажорних обставин, без доведення учасником справи причинно-наслідкового зв`язку між ними та неможливістю своєчасного виконання зобов`язання за договором, не свідчить про наявність підстав для відкладення виконання зобов`язання та звільнення його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Таким чином, посилання на обставину введення карантину та воєнного стану в Україні з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання через військову агресію російської федерації проти України, повинно супроводжуватися доказами на підтвердження неможливості виконати зобов`язання в строк та належним чином.

Натомість відповідачем жодних доказів щодо неможливості виконання договірних зобов`язань в строк не надано.

З урахуванням наведеного, суд зазначає про недоведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності у нього правових підстав для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання пені, 3% річних та інфляційних втрат.

При перевірці наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань судом встановлено їх часткову помилковість з огляду на неврахування положень ч.5 ст.254 ЦК України, у зв`язку з чим за допомогою системи "Ліга-Закон" судом зроблено власний розрахунок.

Розрахунок пені.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення62 557,5522.03.2022 - 02.05.20224210,000.0551 439,6847 557,5503.05.2022 - 02.06.20223110,000.055807,8347 557,5503.06.2022 - 21.09.202211125,000.1377 231,35Таким чином, сума пені становить 9 478,86 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Розрахунок 3% річних.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 22/03/2022 до 02/05/2022 62 557,55 x 3 % x 42 : 365 : 10042215,95 грн.з 03/05/2022 до 14/12/2022 47 557,55 x 3 % x 226 : 365 : 100226883,40 грн.Таким чином, сума 3% річних становить 1099,35 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Висновки щодо невірного визначення періодів нарахування інфляційних втрат не впливають на розрахунок інфляційних втрат, перевіривши який суд вказує про його вірність, з огляду на що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 8 302,58 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповіда льністю "Центральна газопостачальна компанія" (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Надпільна, будинок 261, офіс 209, код ЄДРПОУ 38553084) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м.Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, буд.4, код ЄДРПОУ 38728402) основний борг у сумі 47 557 /сорок сім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім/ грн 55 коп., пеню у сумі 9 478 /дев`ять тисяч чотириста сімдесят вісім/ грн 86 коп., 3% річних у сумі 1 099 /одна тисяча дев`яносто дев`ять/ грн 35 коп., інфляційні втрати у сумі 8 302 /вісім тисяч триста дві/ грн 58 коп., судовий збір у сумі 2 479 /дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять/ грн 53 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська