Постанова № 10986596, 22.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4466/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Побережному К.С., за участю представників

прокуратури:

позивача: - Сазонової С.В.,

- Семоненко Л.М. (довіреність від 07.06.2010 року № 343), відповідача: - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Іванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Іванківського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога», про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 10470 (десять тисяч чотириста сімдесят) гривень 17 копійок, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся Іванківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Іванківського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога», про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 10470 (десять тисяч чотириста сімдесят) гривень 17 копійок.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, всупереч вимогам чинного законодавства, не своєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески, в результаті чого утворилась заборгованість.

Центри зайнятості в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття , а також стягнення заборгованості за страховими внесками. Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано також прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалою від 08 квітня 2010 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07 червня 2010 року на 17 годину 00 хвилин.

07 червня 2010 року в судове засідання зявився представник прокуратури Київської області та представник Іванківського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, позовні вимоги вмотивовано підтримали. Представник відповідача позов визнав в повному обсязі. Також, представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про реструктуризацію боргу, на що представник прокуратури Київської області та представник позивача заперечували.

Дослідивши клопотання представника відповідача, заслухавши думку представника прокуратури Київської області та представника позивача Іванківського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Однак, з метою отримання додаткових доказів у справі, а саме факту підтвердження повноваження на ведення справи зі сторони відповідача, суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 22 червня 2010 року до 14 години 40 хвилин.

22 червня 2010 року після оголошуваної перерви в судове засідання зявився представник прокуратури Київської області та представник позивача Іванківського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, позовні вимоги вмотивовано підтримали.

В судовому засідання представник позивача Іванківського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття надав суду належним чином завірене рішення загальних зборів Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» від 21 червня 2010 року № 25 щодо обрання головою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» Дударя Григорія Васильовича, який представляв інтереси відповідача в судовому засідання 07 червня 2010 року.

Дослідивши наданий суду документ, суд на місці ухвалив долучити дане рішення до матеріалів справи і визнати Дударя Григорія Васильовича, як такого, який має всі повноваження, згідно чинного законодавства, на представництво інтересів в суді Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога».

Представник відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога», належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявністю в матеріалах справи розписки про вручення повістки, але в судове засідання не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). У звязку з цим судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні прокурор і представник центру зайнятості позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, суду не надав, у звязку з чим судом прийнято рішення про розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши прокурора, представника центру зайнятості, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Перемога» є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 04 березня 2000 року серії А00 № 091515, ідентифікаційний номер: 03755489, про що зроблений запис про державну реєстрацію № 13371200000000016), яка зареєстрована Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 04 березня 2000 року. Як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перебуває на обліку в Іванківському районному центру зайнятості з 15 березня 2000 року за № 106100134.

Згідно з розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2009 рік в сумі 10470 (десять тисяч чотириста сімдесят) гривень 17 копійок, у тому числі недоїмка за платником 2568 (дві тисячі пятсот шістдесят вісім) гривень 13 копійок, пеня, згідно акту перевірки від 27 травня 2009 року № 25, в сумі 7902 (сім тисяч девятсот дві) гривні 04 копійки.

У травні 2009 року Іванківським районним центром зайнятості проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування та надходження страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування відповідачем (Акт від 27 травня 2009 року № 25 ). Перевіркою виявлено несвоєчасну сплату страхових внесків: недоїмка становить 2568 (дві тисячі пятсот шістдесят вісім) гривень 13 копійок. За несвоєчасну сплату страхових внесків відповідачу нараховано пеню в сумі 7902 (сім тисяч девятсот дві) гривні 04 копійки.

Таким чином, на день судового розгляду загальна сума заборгованості за страховими внесками та пенею становить 10470 (десять тисяч чотириста сімдесят) гривень 17 копійок.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон України від 02.03.2000 року № 1533-III).

Відповідно до вказаного Закону страхувальниками вважаються роботодавці та застраховані особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески (підприємства, установи та організації, які використовують найману працю).

В силу частини другої статті 4 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня взяття їх на облік, а фізичні особи підприємці, які використовують найману працю, з дня укладення трудового договору (контракту) з найманим працівником. При цьому, взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб підприємців здійснюється Фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Згідно із статтею 17 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Частиною першою статті 19 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III передбачено, що для роботодавців розміри страхових внесків установлюються на календарний рік у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

При цьому, страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні пятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III роботодавець зобовязаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Статтею 38 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III передбачено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Відповідно до статті 14 Основ Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону від 02.03.2000 року №1533-III функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладається на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районі у містах центри зайнятості. Частина друга вказаної статті відносить до компетенції робочих органів Фонду, зокрема, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, представництво інтересів у судових та інших органах тощо.

Згідно із статтею 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття підтверджується копіями розрахункової відомості із зазначенням суми страхових внесків, акта перевірки, а також розрахунками, наданими позивачем.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог , доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано.

У судовому засіданні, а саме 07 червня 2010 року, відповідач повністю визнав позов та просив реструктуризувати борг на пять місяців. Представник прокуратури Київської області та представник позивача Іванківського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття проти реструктуризації суми боргу заперечували.

Відповідно до частини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Оскільки дії відповідача щодо визнання адміністративного позову не суперечать нормам чинного законодавства та не порушують чиїх небудь прав, свобод або інтересів, суд приймає визнання адміністративного позову, а, отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» ( ідентифікаційний номер юридичної особи: 03755489 ) на користь Іванківського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ідентифікаційний номер юридичної особи: 20621951 ) заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 10470 (десять тисяч чотириста сімдесят) гривень 17 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст.. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 23 червня 2010 року.

Суддя А.В. Музиченко