Постанова № 10986578, 08.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2010 року № 2-а-3756/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Маців О.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача Колодій О.М.,

від відповідача не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехколор»

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Вишгородському районі (далі позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехколор» (далі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 381,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 381,47 грн. Вказаний борг утворився у звязку з несплатою відповідачем податку на прибуток підприємств, несвоєчасним поданням відповідачем до податкового органу декларацій з податку на прибуток підприємств та податкового розрахунку з комунального податку. Крім того, відповідачем не було повернуто до податкового органу оригіналу свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2010 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.06.2010.

У судове засідання 08.06.2010 зявився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 08.06.2010 не зявились. Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду, за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.-24). До суду повернуто поштовий конверт з довідкою (Ф. 20) про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено у ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертехколор» до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2009 року (а.с.-12). У вказаній декларації відповідачем самостійно визначена сума податку на прибуток підприємств, вона підписана керівником та скріплена печаткою підприємства.

Як пояснив суду представник позивача, сума узгодженого податкового зобовязання у розмірі 15,00 грн., яка визначена у вказаній податковій декларації відповідачем сплачена не була.

Крім того, позивачем були проведені невиїзні документальні преревірки відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року та своєчасності подання податкового розрахунку комунального податку за 2 квартал 2008 року. Крім того, податковим органом була проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності повернення оригіналу свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

У ході даних перевірок позивачем виявлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехколор» за 1 півріччя 2008 року несвоєчасно подавало до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємств. Крім того, підприємство за 2 квартал 2008 року несвоєчасно подавало до податкового органу податковий розрахунок з комунального податку. Також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехколор» не повернуло до податкового органу свідоцтво платника з податку на додану вартість, яке було анульоване 22.06.2009. Таким чином, відповідачем порушено вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181- ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та вимоги пункту 9.8. статті 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

За наслідками вказаних перевірок позивачем складено Акт від 23.10.2008 № 669/7/15-116/243/35277950 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с.-9), Акт від 05.11.2008 № 698/15-314/35277950 по факту несвоєчасного подання податкового розрахунку комунального податку за 2 квартал 2008 року (а.с.-13) та Акт від 20.10.2009 № 1190/15-217/283 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності повернення оригіналу свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с-15) (далі - Акти перевірок).

На підставі Акта перевірки від 20.10.2009 № 1190/15-217/283 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 № 0003711502/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання по штрафним (фінансовим) санкціям за платежем «податок на додану вартість» у сумі 170,00 грн.

При цьому, податковим органом складено відповідний Акт від 21.10.2009 № 387/15-2/49, в якому зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 № 0003711502/0 розміщено на дощці податкових оголошень, з огляду на те, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою.

На підставі Акта від 23.10.2008 № 669/7/15-116/243/35277950 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2008 № 0006181501/0, яким відповідачу визначено сума податкового зобовязання по штрафним (фінансовим) санкціям за платежем «податок на прибуток підприємств» у розмірі 170,00 грн., яке вручене податковим органом директору підприємства Шевцю О.А. 28.10.2008 (а.с.-11).

На підставі Акта від 05.11.2008 № 698/15-314/35277950 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2008 № 0007721503/0, яким відповідачу визначено сума податкового зобовязання по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 170,00 грн., яке вручене податковим органом директору підприємства Шевцю О.А. 05.11.2008 (а.с.-14).

У звязку з тим, що відповідачем не була сплачена сума штрафних (фінансових) санкцій, позивачем прийнято та надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 08.01.2008 № 1/44. Проте, поштовий конверт повернутий відділом поштового звязку податковому органу, у звязку з відсутністю відповідача за адресою місцезнаходження. При цьому, податковим органом складено відповідний Акт від 08.02.2008 № 11 про розміщення на дощці податкових оголошень податкової вимоги від 08.01.2008 № 1/44.

13.03.2008 позивачем прийнято другу податкову вимогу № 2/279. Належним чином засвідчена копія корінця вказаної вимоги, а також Акт від 13.03.2008 № 26 про розміщення на дощці податкових оголошень податкової вимоги від 13.03.2008 № 2/279, наявні в матеріалах справи.

Як пояснив представник позивача у ході судового розгляду, сума податкового боргу на день розгляду даної справи з урахуванням часткової сплати складає 381,47 грн. та відповідачем не погашена.

Обґрунтованість позовних вимог податкового органу підтверджується наступним.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Згідно з пунктом 16.4. статті 16 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням відємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

При цьому, пунктом 17.3 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ , у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ , у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі.

Згідно підпункту 5.2.5. статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Отже, оскільки податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 № 0003711502/0 відповідачем не оскаржувалось в адміністративному або судовому порядку , визначена у ньому сума податкового зобовязання є узгодженим податковим боргом.

Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ , у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пунктом 6.2 статтею 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

Враховуючи викладене, податковим органом було прийнято рішення від 13.04.2008 № 19 (а.с.-22) про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 381,47 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехколор» (код ЄДРПОУ 35277950) до Державного бюджету України податковий борг в сумі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 47 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис) Г.В. Панова

З оригіналом згідно

Суддя Г.В. Панова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 14 червня 2010 року.