Рішення № 109862285, 28.03.2023, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/633/21

Провадження № 2/396/11/23

РІШЕННЯ

Іменем України

28.03.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С.,

представника позивача адвокатат Ямельської Х.Ю.

представника відповідача адвоката Руденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження в місті Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/633/21 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Ямельська Христина Юріївна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Новоукраїнська районна військова адміністрація Кіровоградської області про розірвання договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Ямельська Х.Ю. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Новоукраїнська районна військова адміністрація Кіровоградської області про розірвання договору оренди.

В обґрунтуванняпозову,представник позивачазазначила,що ОСОБА_1 являється власникомземельної ділянкисільськогосподарського призначення,на підставіДоговру міниземельної ділянкиплощею 0,1000га,кадастровий номер3524010100:02:000:9475,розташованої натериторії Новоукраїнськоїміської радиНовоукраїнського районуКіровоградської області,цільове призначеннядля веденняфермерського господарства,на належну ОСОБА_2 земельну ділянку,площею 5,5443га,кадастровий номер3524080600:02:002:0175,яка розташованана територіїГлодоської сільськоїради Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті,укладеного 08травня 2015року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,інтереси якоїна підставінотаріально посвідченоїдовіреності представляла ОСОБА_4 . За даним Договором міни ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3524080600:02:002:0175.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року у справі № 396/419/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнано недійсним договір міни земельної ділянки, скасування державноїреєстрації прававласності тапро визнаннянедійсним договорупро наданняправа користуваннячужою земельноюділянкою длясільськогосподарських потреб(емфітевзису),скасування йогодержавної реєстраціїзадоволено.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2018 року у справі № 396/419/18 рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено.

Підставою для скасування апеляційним судом Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року стали допущені судом першої інстанції процесуальні порушення при розгляді справи, а саме розгляд такої був здійсненний у порядку спрощеного позовного провадження, коли така підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Постановою від 02 грудня 2020 року у справі № 396/419/18 рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року та Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2018 року скасував.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, відмовлено.

Проте при здійсненні, 04.02.2021, державної реєстрації права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3524080600:02:002:0175 ОСОБА_1 був повідомлений про наявність зареєстрованого права оренди ОСОБА_3 на таку земельну ділянку.

29.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки на підставі прийнятої апеляційним судом постанови про визнання Договору міни від 08 травня 2015 року з реєстраційним N° 663 недійсним, яка була єдиною правовою підставою для укладання зазначеного договору, та в подальшому була скасована. Позивач вказує, що, на момент укладання оспорюваного договору оренди юридичні підстави для вчинення такого правочину були відсутні, а відтак земельна ділянка із кадастровим номером 3524080600:02:002:0175 була передана в оренду поза волею власника - ОСОБА_1 , законність набуття та дійсність (чинність) правовстановлюючого документа (договору міни) (на підставі якого набуто право власності) була підтверджена Верховним Судом у справі № 396/419/18.

Таким чином,оспорюваний договірукладений всупереч волі ОСОБА_1 ,який єзаконним власникомземельної ділянкиз к/н3524080600:02:002:0175,законність володіннята дійсністьпідстав набуттяяких булавстановлена тапідтверджена ВерховнимСудом усправі N°396/419/18;рішення судів,якими буловизнано договірміни зреєстраційним N°663недійсним,та щобули єдиноюпідставою дляскасування державноїреєстрації за ОСОБА_1 права власностіна земельнуділянку зк/н3524080600:02:002:0175,наступної реєстраціїправа власностіза ОСОБА_2 та передачіземельної ділянкив орендувизнанні незаконнимита булискасовані;такий договірпозбавляє ОСОБА_1 можливості вільнокористуватися тарозпоряджатися земельноюділянкою, а відтак відповідно до ст.ст.203,215ЦК України є підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.

Ухвалою судді від 08.06.2021 року провадження у зазначеній справі відкрито в загальному позовному провадженні, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 12.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, на розгляд справи забезпечив явку свого представника.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ямельська Х.Ю. підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Наголосила, що відповідно до ст.ст. 215, 203, 236 ЦК України обрала належний та ефективний спосіб захисту. Разом з тим, на електрону адресу суду подала клопотання про долучення доказів, зокрема Постанову Верховного Суду України від 02.12.2020 року по справі 396/419/18.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином в порядку п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою". Крім того, відповідач про розгляд справи була повідомлена шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11ст. 128 ЦПК України (а.с.206), причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, в судове засідання забезпечив явку свого представника.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Руденко Г.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволені з тих підстав, що стороною позивача обрано неналежний спосіб захисту.

Представник третьої особи Новоукраїнської районної військової адміністрарації в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. 24.03.2023 року через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядомвстановлено,що 08травня 2015року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,інтереси якоїна підставінотаріально посвідченоїдовіреності представляла ОСОБА_4 ,було укладеноДоговір міниземельної ділянкиплощею 0,1000га,кадастровий номер3524010100:02:000:9475,розташованої натериторії Новоукраїнськоїміської радиНовоукраїнського районуКіровоградської області,цільове призначеннядля веденняфермерського господарства,на належну ОСОБА_2 земельну ділянку,площею 5,5443га,кадастровий номер3524080600:02:002:0175,яка розташованана територіїГлодоської сільськоїради Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті (т.1, а.с. 36-39).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 37321819 від 08.05.2015 року приватним нотаріусом Українською Н.М. за заявою ОСОБА_1 на підставі договору міни право власності на земельну ділянку площею 5,5443 га, кадастровий номер 3524080600:02:002:0175, розташована на території Глодоської сільської ради, Новоукраїнського району, зареєстровано за ОСОБА_1 (т.1, а.с.40-41) .

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року у справі № 396/419/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнано недійсним договір міни земельної ділянки, скасування державноїреєстрації прававласності тапро визнаннянедійсним договорупро наданняправа користуваннячужою земельноюділянкою длясільськогосподарських потреб(емфітевзису),скасування йогодержавної реєстраціїзадоволено (т.1, а.с.14-19).

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2018 року у справі № 396/419/18 рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено (т.1, а.с.27-35).

В подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 29.10.2018 року укладено договір оренди землі.

За умовами договору орендодавець ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.04.2014 року передає, а ОСОБА_3 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3524080600:02:002:0175, яка розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Строк дії договору 49 років (т.1, а.с.20-24).

Згідно копії акту встановлення меж земельних ділянок кадастровий номер 3524080600:02:002:0175 та акту приймання передачі земельної ділянки 29.10.2018 року здійснено встановлення меж земельної ділянки та на підставі договору передано в оренду земельну ділянку площею 5,5443 га (т.1, а.с.26).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Постановою від 02 грудня 2020 року у справі № 396/419/18 рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року та Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2018 року скасував (т.1, а.с.240-252).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 243865832 від 10.02.2021 року, право власності на земельну ділянку площею 5,5443 га, кадастровий номер 3524080600:02:002:0175, 04.02.2021 року зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору міни № 663 від 08.05.2015 року, видавник ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , додаткові відомості: право виникло раніше 08.05.2015 року (т.1, а.с.13).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 255691155 від 07.05.2021 року, вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 5,5443 га, кадастровий номер 3524080600:02:002:0175 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору міни № 663 від 08.05.2015 року, державна реєстрація іншого речового права вчинена на підставі договору оренди землі від 29.10.2018 року видавник ОСОБА_2 / ОСОБА_3 , вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, строк дії: 29.10.1967 року, орендодавець: ОСОБА_2 , орендар: ОСОБА_3 , об`єкт іншого речового права: площа 5,5443 га (т.1, а.с.11-12).

Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсним договору оренди землі суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частин 2, 3ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Аналогічні положення містить і частина 2ст. 16 ЦК України, згідно якої одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Незважаючи на те, що позивач не є стороною договору оренди від 29.10.2018 року, протеяк власник цієї земельної ділянки, має право на захист порушеного права, у тому числі і шляхом оспорювання цього договору.

Згідно частини 1ст. 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно частини 1ст. 236 ЦК Україниправочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З досліджених доказів встановлено, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524080600:02:002:0175, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 29.10.2018 року, право оренди за останнім було зареєстровано 01.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в період визнання апеляційним судом договору міни укладеного 08.05.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним, тому ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки розпорядилася нею, уклавши спірний договір оренди з ОСОБА_3 ..

Однак, Верховним Судом у Постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 396/419/18, було скасовано постанову апеляційного суду від 11 вересня 2018 року та підтверджено законність та дійсність договору міни, за яким право власності на земельну ділянку набув ОСОБА_1 .

Також слідзазначити,що судовийакт (судоверішення),який булоскасовано непороджує жоднихправових наслідків з моментуйого ухвалення.

Дані висновки відповідають правовій позиції Великої Палати верховного суду викладеній у Постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володінні, користування та розпоряджання своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпоряджання означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

Як передбачено ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на викладене, суд вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки, порушує права позивача, як власника земельної ділянки, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, враховуючи відсутність у відповідачів правових підстав на укладання спірного договору оренди земельної ділянки, який протиправно позбавляє позивача вільно розпоряджатися та користуватися належною йому на праві власності земельною ділянкою, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним укладений 29.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки з кадастровим договором 3524080600:02:002:0175.

Щодо позовних вимог про припинення права оренди та скасувати державну реєстрацію права оренди суд зазначає наступне.

Державна реєстрація не є самостійною підставою набуття права оренди земельної ділянки, а є засвідченням державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення такого права. Закон пов`язує набуття права оренди землі з укладенням договору оренди, який підлягає державній реєстрації. Відтак реєстрація є похідною від виникнення права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди.

Рішення суду про визнання недійсним договору оренди не може бути в повній мірі виконане без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним земельним законодавством право оренди виникає з моменту його реєстрації.

Скасування державної реєстрації оспорюваного договору оренди є наслідком визнання договору недійсним. Оскільки договір оренди, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнається недійсним, державна реєстрація цього договору не може залишатися чинною. Реєстрація права оренди є наслідком укладення договору та без наявності договору така реєстрація не може зберігати чинність.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відтак суд вважає, що вимоги позивача про припинення права та скасування державної реєстрації договору оренди від 29.10.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , також є законними та обгрунтованими та підлягають до задоволення..

Відповідно дост.141 ЦПК Українивитрати, пов`язані зі сплатою судового збору слід стягнути з відповідачів по справі.

Керуючись ст.ст.4,19,141,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Новоукраїнська районна військовоа адміністрація Кіровоградської області про розірвання договору оренди - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладеного 29 жовтня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 5,54 га, кадастровий номер 3524080600:02:002:0175, розташованої на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Припинити право оренди ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,54 га, кадастровий номер 3524080600:02:002:0175, розташованої на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_3 площею 5,54 га, кадастровий номер 3524080600:02:002:0175, розташованої на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстроване за № 29071023.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 29.03.2023 року.

Суддя: А. А. Русіна