Рішення № 109854316, 28.03.2023, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/68/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Козелецької окружної прокуратури

вул. Євгена Лоскота, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000;

код ЄДРПОУ 02910114; електронна адреса: kozelec.prok@gmail.com

в інтересах держави в особі

позивач: Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області

вул. Соборності, 27, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 04412419

електронна адреса: info@kozsr.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ",

код ЄДРПОУ 39576385,

вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

електронна адреса: office@cngaszbut.com.ua

предмет спору: про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 49892,59 грн

За участю:

від прокуратури: Ходико О.Є;

від відповідача: Козінова Г.О., адвокат.

У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керівником Козелецької окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача: Козелецької селищної рада Чернігівського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 49892,59 грн.

Поданий позов обґрунтований порушенням вимог чинного законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод.

Ухвалою суду від 09 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті.

26 січня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду або відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач, зокрема, зазначив, що визначення Козелецької селищної ради, як позивача, суперечить частині 2 статті 45 ГПК України. Крім того, відповідач зазначив, що прокурором обрано невірний спосіб захисту інтересів держави, а також те, що вимогами чинного законодавства не передбачено якими саме документами має бути підтверджено коливання ціни, у зв`язку з чим посилання прокурора не те, що довідка Харківської торгово-промислової палати №232/21 від 02.02.3021 не може підтверджувати коливання цін на природній газ, на думку відповідача є необґрунтованими. Відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу на приписи статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, а також на приписи статті 12 Закону України «Про ринок природного газу», згідно яких постачання газу здійснюється за вільно встановленими цінами між постачальником та споживачем. Стосовно позовної вимоги щодо стягнення 49892,59 грн відповідач зазначив, що у призначенні платежу відповідних платіжних доручень, вказано договір №41АВ147-113-21 від 25.01.2021, який є дійсним. Козелецькою селищною радою сплачено лише за фактично отриманий нею обсяг природного газу, а не за обсяг передбачений первісним договором. А відтак, на думку відповідача, відсутні підстави вимагати повернення коштів на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що підписання сторонами спірної додаткової угоди не завдало збитків у розумінні чинного законодавства України.

02 лютого 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій керівник Козелецької окружної прокуратури зазначив, що вважає доводи, викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими та такими, що не спростовують обставин, наведених прокурором у позовній заяві.

06 лютого 2023 року на адресу господарського суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

07 лютого 2023 року суд відмовив у клопотанні відповідача, викладеному у відзиві на позовну заяву про залишення позову без розгляду; суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01 березня 2023 року.

13 лютого 2023 року на адресу господарського суду від позивача надійшло пояснення на заперечення, у якому зазначив, що твердження відповідача зазначені у запереченні є необґрунтованими, безпідставними і не спростовують доводів зазначених у позовній заяві.

01 березня 2023 року у судовому засіданні суд перейшов до розгляді справи по суті. Прокурор підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив стосовно позовних вимог. Суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 28 березня 2023 року.

Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників учасників справи, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, прокурор у позовній заяві зазначив наступне.

Козелецька селищна рада, як орган місцевого самоврядування, та який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі».

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Однак, Козелецька селищна рада, укладаючи оспорювану додаткову угоду до договору про закупівлю, усупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сама сприяє порушенню цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткової угоди, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою до договору, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріплені в статті 5 даного Закону.

Наведене вказує на порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок дій уповноваженого (компетентного) органу- Козелецької селищної ради (як органу місцевого самоврядування), до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері, яким перераховано на підставі оспорюваної угоди бюджетні кошти у надмірному розмірі, чим порушено інтереси держави, про що свідчить невжиття Козелецькою селищною радою, спрямованих на захист інтересів держави.

У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, Козелецька селищна рада є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.

Верховна Рада України, усвідомлюючи актуальність, важливість питання та прийнявши Закон України «Про публічні закупівлі» встановила, що відповідні державні та комунальні підприємства при здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг зобов`язані дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом. При цьому не має значення за чиї кошти (бюджетні чи власні) здійснюється така закупівля.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Зазначені у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди територіальній громаді у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання місцевих коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам територіальної громади.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

З наведеного випливає, що потреби територіальної громади у певних товарах, роботах та послугах, реалізуються виключно через правовий механізм публічних закупівель.

Згідно п.9 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» участь у публічних закупівлях як «замовники» приймають, зокрема, органи місцевого самоврядування. Оскільки закупівля замовником послуг для забезпечення потреб територіальної громади є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України «Про публічні закупівлі» входить в поняття «інтерес держави», на захист якого прокурором подано цей позов.

Держава зацікавлена у раціональному, ефективному та результативному використанні бюджетних коштів. Витрачання бюджетних коштів безумовно являє публічний інтерес, оскільки можливість запровадження і реалізації програм розвитку та належного функціонування всіх інституцій в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

На даний час, внаслідок порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» проведено закупівлю товарів за бюджетні кошти та укладено спірну додаткову угоду, виконання умов якої призвело до неправомірного, нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів та створило незаконну практику проведення процедур закупівель в обхід названого Закону, окрім того, внаслідок укладення спірної додаткової угоди порушено зобов`язання держави Україна перед своїми громадянами щодо принципу ефективного, обґрунтованого витрачання відповідними суб`єктами бюджетних коштів, захисту та недопущення недобросовісної конкуренції, дискримінації під час здійснення публічних закупівель.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що до повноважень селищної ради належить питання стосовно розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету.

Тобто, Козелецька селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Козелецької селищної ради.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що прокуратурою до подання позову здійснено попередні листування з Козелецькою селищною радою та повідомлено про порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткової угоди.

Згідно відповіді Козелецької селищної ради від 14.11.2022 № 1803/03- 09, Козелецька селищна рада до суду з позовом про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення зайво сплачених коштів в сумі 49892,59 грн не зверталась та звертатись не буде.

Вказане свідчить про неналежне здійснення Козелецькою селищною радою захисту власних інтересів, оскільки нею не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Козелецька селищна рада є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України з позовом про визнання правочину недійсним може звернутися одна із сторін або інша заінтересована особа, яка заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», прокурор, звертаючись до суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину. Також згідно положення вказаної Постанови позивачами у таких справах можуть бути учасники правочину, а також підприємство, установа організація, права та охоронювані законом інтереси якої порушує цей правочин.

Тобто, Козелецька селищна рада, яка забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, є замовником закупівлі, а також стороною договору за яким за бюджетні кошти закуплено товар згідно оспорюваних додаткових угод та з її рахунків виділено кошти на оплату за договором, права та охоронювані законом інтереси якого порушено внаслідок укладення додаткової угоди та на рахунок якого повинні бути повернуті безпідставно (надмірно) сплачені грошові кошти, має повноваження контролю за використанням виділених йому бюджетних коштів та звернення до суду - є належним позивачем у даних спірних правовідносинах.

Водночас, незважаючи на виявлені порушення вимог законодавства про державні закупівлі органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у даних спірних правовідносинах в особі Козелецької селищної ради, до цього часу не вжито належних заходів до визнання недійсною додаткової угоди № 1 до договору від 25.01.2021 № 41АВ147-113-21 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів та повернення надмірно сплачених коштів, у т. ч. шляхом звернення до суду з позовною заявою.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з вказаним позовом у даній справі з огляду на незаконне використання бюджетних коштів шляхом укладення оспорюваних додаткових угод, на підставі яких сплачено кошти у надмірній сумі, і невжиттям уповноваженими органами у спірних правовідносинах, заходів щодо усунення таких порушень.

Відсутність позовної роботи з відповідачем у справі свідчить про не здійснення захисту законних інтересів уповноваженим державним органом, покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2019 у справі №905/803/18.

Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень- Козелецької селищної ради, її бездіяльність щодо захисту порушених економічних (майнових) інтересів держави з цих питань.

Козелецька селищна рада була обізнана про порушення інтересів держави, а саме: понесення витрат у зв`язку з укладенням оспорюваної додаткової угоди, та їх усвідомлює, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам свідомо ігнорує їх виконання, за захистом до суду не звертається, тобто «не бажає захищати Інтереси держави».

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Козелецької селищної ради.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові ВСУ від 21.03.2019 у справі №912/898/18 «проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням Козелецькою селищною радою оспорюваної додаткової угоди всупереч вимог чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Козелецької селищної ради щодо захисту порушених інтересів держави.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні з даним позовом.

Звертаючись з позовною заявою до суду Керівник Козелецької окружної прокуратури, у позовній заяві зазначає, що Козелецькою окружною прокуратурою встановлено, що Козелецькою селищною радою Чернігівського району Чернігівської області 23.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель «Рrоzоrrо» розміщено оголошення за №UА- 2020-12-23-018592-с про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом 70000 куб. м за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.

У відкритих торгах взяли участь 2 учасники, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції:

1.ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» з остаточною ціновою пропозицією 481740,00 грн з ПДВ;

2.ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» з остаточною ціновою пропозицією 479850,00 грн з ПДВ.

Відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 12.01.2021 №4 переможцем торгів визнано ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ».

Між Козелецькою селищною радою та ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» укладено договір від 25.01.2021 №41АВ147-113-21 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів зі строком виконання з 01.02.2021 по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунку - до їх повного здійснення.

Згідно п. 1.2, 3.2, 3.6 договору річний плановий обсяг постачання газу складає 70000 куб.м. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу складає 6,8550 гри, в т.ч. ПДВ 20 %. Загальна сума Договору складає 479850,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Після укладення договору, відповідач надсилає Козелецькій селищній раді лист від 02.02.2021 (лист датовано 02.02.2021, тобто лист складено через сім днів після укладення договору від 25.01.2021 №41АВ147-113-21) про внесення змін до Договору та збільшення ціни за 1 куб.м. газового палива, до якого додає додаткову угоду №1 від 04.03.2021 у двох примірниках.

У подальшому між Козелецькою селищною радою та ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» укладено чотири додаткові угоди, якими внесено зміни до Договору від 25.01.2021 №41АВ147-113-21:

1)додатковою угодою від 04.03.2021 щодо зміни ціни № 1 до Договору змінено його умови в частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 7,52344 грн, в т. ч. ПДВ 20% (+9,75 %), зменшено обсяг постачання газу до 63780,66 куб.м. (-8,88%); ціну договору зменшено до 479849,97 грн, в т.ч. ПДВ 20%;

2)додатковою угодою від 23.06.2021 щодо зміни ціни № 2 до Договору змінено його умови з 01.06.2021 в частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 8,25866 грн, в т.ч. ПДВ 20%, зменшено обсяг постачання газу до 61523,51 куб.м., ціну договору зменшено до 479849,90 грн., в т.ч. ПДВ 20%;

3)додатковою угодою № 3 від 11.08.2021 визначено загальну ціну договору 265555,21 грн, в т.ч. ПДВ 20%;

4)додатковою угодою б/н від 13.08.2021 розірвано Договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АВ 147-113-21 від 25.01.2021 з 15.08.2021.

Таким чином, внаслідок укладення додаткової угоди №1 ціну за 1 куб.м газового палива (природного газу) збільшено з 6,8550 грн до 7,52344 грн з ПДВ, тобто на 0,66844 грн або на +9,75 % від ціни, визначеної у договорі, у зв`язку з чим обсяг постачання природного газу зменшено з 70000 куб.м. до 63780,66 куб. м., тобто на 6219,34 куб.м або на-8,88 %.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Козелецькій селищній раді впродовж травня - серпня 2021 року природний газ не постачався.

Тобто, ціна на природний газ стала вище, ніж була подана ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" у тендерній пропозиції.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі": договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як встановив суд, позивач та відповідач уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, відповідно до пунктів 1.2, 3.2., 3.6. Договору річний плановий обсяг постачання газу складав до 70000 куб.м.; ціна газу на момент укладання Договору становила 6,8550 грн, в т.ч. ПДВ 20 %; загальна сума Договору - 479850,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Водночас, згідно з оспорюваною додатковою угодою змінено істотні умови Договору, а саме: змінено його умови у частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 7,52344 грн, в т. ч. ПДВ 20% (+9,75 %), зменшено обсяг постачання газу до 63780,66 куб.м. (-8,88%); ціну договору зменшено до 479849,97 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Необхідність укладення оспорюваної додаткової угоди обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження коливання ціни на ринку ТОВ «ЧЕРШГІВГАЗ ЗБУТ» надало цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №232/21 від 02.02.2021, в якій надано інформацію від регіональних газопостачальних товариств та підприємств, що мають ліцензію на постачання природного газу, по відпускним цінам по постачанню природного газу для установ і організацій, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів у лютому 2021 року на території України, інформацію про рівень середньозважених цін на природний газ ресурсу січня 2021 року станом на 04.01.2021 та ресурсу лютого 2021 року станом на 19.01.2021 за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа».

У ціновій довідці зазначено, що вона носить фактографічно-інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

Суд звертає увагу не те, що у ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати №232/21 від 02.02.2021, джерелами інформації зазначено офіційні веб-сайти ТОВ «Одеса газ-постачання», ТОВ «Полтава газ збут», ТОВ Чернівці газ збут», ТОВ «ЮГ-ГАЗ», ТОВ «АС», ТБ «Українська енергетична біржа». Тобто, інформація відповідачем була використана з джерел підприємств, які не відносяться до Чернігівської області.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Згідно роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Тобто, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Але, як вбачається з зазначеної цінової довідки Харківської торгово-промислової палати, що стала підставою для укладення спірної додаткової угоди, довідка №232/21 від 02.02.2021 містить інформацію про вартість природного газу станом на 04.01.2021 та станом на 19.01.2021. Зазначені дати є датами до укладення договору від 25.01.2021 №41АВ147-113-21.

З наведеного вбачається, що довідка Харківської торгово-промислової палати №232/21 від 02.02.2021 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку у період від дати укладення договору (25.01.2021) до дати підписання додаткової угоди №1 від 04.03.2021, а отже при укладенні додаткової угоди №1 щодо зміни ціни товару, така зміна була здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення за відповідні періоди.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що згідно відомостей ТБ «Українська енергетична біржа», розміщених за електронним посиланням: https://www.ueex.com.ua/exchange- quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market, середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів (за умови післяплати) складають:

-станом на 25.01.2021 (ресурс січня) - 8040,77 грн, за тис. куб.м з ПДВ;

-станом на 02.02.2021 (ресурс лютого) - дата направлення листа з додатковою угодою №1 - 8215,49 грн за тис. куб.м. з ПДВ;

-станом на 04.03.2021(ресурс березня) - 7538,42 грн за тис. куб.м з ПДВ.

Прокурор звертає увагу на те, що вказані відомості свідчать, що у період між укладенням договору та направленням листа коливання відбулось незначне лише на + 2,17%. У той час як додатковою угодою ціна збільшилась на +9,75%, що свідчить про непропорційність, у період між укладенням основного договору від 25.01.2021 та додаткової угоди № 1 від 04.03.2021 ціна на природний газ зменшилась на - 6,25%.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

Крім того, суд вважає, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Матеріали справи не містять жодних доказів, що відповідач у вказаний період застосування спірної додаткової угоди №1 змушений був купувати природний газ для його подальшої передачі позивачу на виконання обов`язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних цінових довідках.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й і у зміні відповідних умов договору. Навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена у договорі купівлі-продажу.

Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області мала право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни. Підписавши ж спірну додаткову угоду, ціна 1 куб.м. газу збільшилась, а обсяг поставки газу за Договором зменшився.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах.

У даному випадку, споживач (Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області), як сторона Договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Таким чином, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, здійсненим з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), з огляду на що, додаткова угода №1 від 04.03.2021 до Договору №41АВ147-113-21 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 25.01.2021 підлягає визнанню недійсною.

Стосовно стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 49892,59 грн.

Згідно ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність спірної додаткової угоди означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто поставка газу, його оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції укладеного Договору.

Між позивачем та відповідачем було підписано наступні акти прийому-передачі природного газу за лютий-квітень 2021 року:

- № ЧР381002235 від 22.03.2021 про передачу та прийняття Козелецькою селищною радою у лютому 2021 року природного газу в об`ємі 12144,89 куб.м по ціні 8,25 грн без ПДВ на загальну суму 120234,41 грн, з ПДВ. Козелецькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» перераховано кошти згідно платіжних доручень від 22.03.2021 № 1027 в сумі 62530,27 грн, від 25.03.2021 № 1042 в сумі 57704,14 грн;

- № ЧР381003503 від 23.04.2021 про передачу та прийняття Козелецькою селищною радою у березні 2021 року природного газу в об`ємі 14828,06 куб.м по ціні 6,269533000 грн без ПДВ, на загальну суму 111558,01 грн, з ПДВ. Козелецькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЧЕРШГІВГАЗ ЗБУТ» перераховано кошти, згідно платіжного доручення від 23.04.2021 №1116 в сумі 111558,01 грн.

- № ЧР381004632 від 24.05.2021 про передачу та прийняття Козелецькою селищною радою у квітні 2021 року природного газу в об`ємі 4487,68 куб.м по ціні 6,269533000 грн без ПДВ на загальну суму 33762,79 грн, з ПДВ. Козелецькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» перераховано кошти згідно платіжного доручення від 24.05.2021 №1222 в сумі 33762,79 грн.

Згідно зазначених актів прийому-передачі у лютому-квітні 2021 року Козелецькій селищній раді фактично поставлено природний газ в обсязі 31460,63 куб.м. (12144,89 куб.м. +14828,06 куб.м+4487,68 куб.м) та сплачено нею 265555,21 грн (120234,41 грн. +111558,01 грн.+ 33762,79 грн.)

Виходячи з первісної ціни Договору від 25.01.2021 № 41АВ147-113-21 за 1 куб.м - 6,8550 грн (з ПДВ), без урахування додаткової угоди № 1, Козелецька селищна рада повинна була сплатити за фактично поставлений природний газ 215662,62 грн з ПДВ (6,8550 грн х 31460,63 куб.м.).

Тобто, різниця між сумою коштів, які було перераховано ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (265555,21 грн) за газ по ціні, визначеній з урахуванням додаткової угоди, та сумою за газ по ціні визначеній Договором від 25.01.2021 № 41АВ147-113-21 без урахування додаткової угоди, становить 49892,59 грн з ПДВ (265555,21 грн - 215662,62 грн).

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 49892,59 грн за товар, який не був поставлений відповідачем, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої статті 670 ЦК України.

За змістом пункту 10.1. Договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз» в інформаційній платформі Оператора ГТС, а саме: з 01.02.2021 по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Враховуючи, що між сторонами існують договірні відносини, правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 49892,59 грн підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-81, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 04.03.2021 щодо зміни ціни до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-113-21 від 25.01.2021, укладену між Козелецькою селищною радою (код ЄДРПОУ 04412419) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385; вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Соборності, 27, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 04412419) 49892,59 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39576385; вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; отримувач: Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) 4962,00 грн судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 28 березня 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/