Рішення № 109854063, 16.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2023м. ХарківСправа № 922/5016/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (пр-т Героїв Харкова, 299, м. Харків, 61089); до Комунального підприємства "Харківжилбуд" (вул. Саперна, 10-А, м. Харків, 61033), про стягнення коштів у розмірі 258 444, 63 грн за участю представників:

позивача- Бакулін А.С.;

відповідача - Полехін Д.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківжилбуд", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором підряду № 286-15/20 від 31.07.2020 в розмірі 258 444, 63 грн, з яких: 208 445, 67 грн - сума попередньої оплати; 32 268, 83 грн - пеня; 17 730,13 грн - сума штрафу. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою від 10.01.2022 відкрито провадження у справі № 922/5016/21 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.02.2022 о 11:00 год.

28.01.2022 відповідачем, через канцелярію суду, надано відзив на позов (вх. № 2039).

11.02.2022 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 3337), яка долучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 16.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 12 квітня 2022 року.

Сторонами також неодноразово надавались до суду письмові пояснення по суті позовних вимог, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 27.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 16.03.2023 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових запереченнях та поясненнях, наданих до суду.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.03.2023, відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

ДП Завод Електроважмаш на електронному ресурсі Ргоzогго було проведено процедуру закупівлі робіт UА-2020-06-10-003594-b. Оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі UА-2020-06-10-003594-b містило інформацію про намір підприємства здійснити закупівлю за трьома лотами. В результаті проведення даної процедури за лотом 1 переможцем було визнано КП "Харківжилбуд. За підсумками третього раунду аукціону останнім було надано найвигіднішу тендерну пропозицію. Тендерна пропозиція №14-390 від 22.06.2020 відповідала умовам тендерної документації.

Крім того, КП Харківжилбуд в тендерній пропозиції самостійно зазначило умови оплати, строк виконання робіт та гарантійний термін, а саме:

1. Умови оплати: передоплата за матеріали у розмірі 50%, залишок - по факту постачання на склад замовника. Оплата робіт - за фактом виконання робіт впродовж 30 календарних днів.

2. Строк виконання робіт: 60 календарних днів з дня підписання договору.

3. Гарантійний термін: 3 роки.

Отже, відповідно до протоколу №80-ЕСЗ від 25.06.2020 за лотом №1 Ремонт скління у корпусі №3, цех №006 висотна частина ряди 16+1,6 м -30 вісь Ш №010003 переможцем визначено КП Харківжилбуд.

26.06.2020 об 11:30 (Лот 1) було опубліковано повідомлення про намір укласти договір за результатами вказаної закупівлі.

31.07.2020 між ДП "Завод "Електроважмаш" (позивач, замовник) та КП "Харківжилбуд" (відповідач, підрядник) було укладено договір підряду № 286-15/20, за умовами якого підрядник зобов`язався за дорученням замовника на власний ризик виконати роботу у відповідності до умов цього договору, а замовник зобов`язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з п. 1.2 предметом договору підряду є: Ремонт скління ліхтаря у корпусі №3, цех № 006 висотна частина вісі 30-16+4,58 м, ряд Ч інв. №010003.

Разом з договором підряду №286-15/20 від 31 липня 2020 року сторонами підписана договірна ціна на ремонт скління ліхтаря у корпусі №3, цех №006, висотна частина вісі 30-16+4,58 м, ряд Ч інв. № 010003.

Згідно п. 2.3. договору підряду загальна вартість договору складає 594 192, 62 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 99 032, 10 грн. До цієї вартості входять: вартість підрядних робіт у розмірі 177 301, 28 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 29 550,21 грн (п. 2.1. договору підряду), та вартість матеріалів у розмірі 416 891, 34 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 69 481,89 грн (п. 2.2. договору).

Відповідно до умов п.4.1. договору підряду № 286-15/20 від 31.07.2020 приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 10 днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення про виконання робіт за даним договором.

Відповідно до п. 5.1 замовник здійснює попередню оплату матеріалів двома платежами, перший у розмірі 50 відсотків, що складає 208 445, 67 грн, в тому числі ПДВ 20% - 34 740, 94 грн, протягом 10 календарних днів з моменту виставлення підрядником рахунку.

Відповідно до п. 5.2, другий платіж у розмірі 50 відсотків від загальної вартості матеріалів, що складає 208 445, 67 грн, в тому числі ПДВ 20% - 34 740, 95 грн - протягом 7 календарних днів за фактом постачання матеріалів на об`єкт будівництва.

Остаточний розрахунок за виконані роботи складає 177 301, 28 грн, у тому числі ПДВ 20% - 29 550, 21 грн, здійснюється замовником протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (п. 5.3. договору).

Платіжним дорученням №10143 від 11.12.2021, на виконання пункту 5.1 договору підряду, ДП Завод Електроважмаш на користь КП Харківжилбуд було перераховано перший платіж за матеріали у сумі 50%, що складає 208 445, 67 грн.

Підрядник, в свою чергу, у відповідності до пункту 3.1. договору, мав повністю виконати роботи на протязі 60 календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору.

Отже, зобов`язання з виконання ремонту скління ліхтаря у корпусі №3, цех №006 висотна частина вісі 30-16+4,58 м, ряд Ч інв. №010003 мали бути виконані КП Харківжилбуд - до 29.09.2020.

Як вказує позивач, зазначені зобов`язання з боку відповідача у визначений договором строк так і не були виконані у повному обсязі.

Позивач у досудовому порядку, шляхом направлення листа на електронну адресу, звертався до відповідача з вимогою закінчити виконання робіт за договором, проте його вимоги не були задоволені.

07.06.2021 відповідач листом вих. №12-464 направив на адресу позивача акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Як наголошує позивач, визначені в акті приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року роботи - механізоване фарбування металевих поґрунтованих поверхонь труби профільної 60x60x3 мм емаллю ПФ - 115 за два рази на загальну суму 196 624, 54 грн не замовлялись ДП Завод Електроважмаш (замовником) та окремо не були самостійним предметом договору, у зв`язку з чим зазначені акти було повернуто на адресу відповідача без підписання, шляхом направлення на адресу відповідача - 06.07.2021 листа - претензії за вих. №248-1091.

У цьому ж листі-претензії позивач також звернувся до відповідача з вимогою щодо дострокового розірвання договору, повернення сплаченої попередньої оплати, штрафу та пені, оскільки роботи так і не були виконані підрядником у повному обсязі.

Можливість односторонньої відмови від договору передбачена у пункті 10.2 даного договору.

Даний лист був отриманий відповідачем 16.07.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6108903101064.

У відповідь на вказаний лист-претензію відповідач листом від 04.08.2021 вих. №01-766 зазначив, що у зв`язку з відсутністю подальшого фінансування, а саме перерахування другого платежу за договором підряду, у відповідності до пункту 5.2, не має змоги придбати належні матеріали для дальшого виконання робіт та продовжувати виконання розпочатих робіт. Тому КП Харківжилбуд змушене було зупинити виконання робіт за договором підряду до отримання чергового платежу по вказаному договору.

Позивач вказує, що відповідачем так і не було поставлено матеріалів для подальшого виконання робіт, визначених договором, у зв`язку з чим у позивача не було об`єктивної підстави для сплати другого платежу.

Відповідно до п. 3.4. договору підряду замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором винна сторона несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п. 7.1. договору).

П. 7.2 договору сторони узгодили, що у разі порушення підрядником п. 3.1. та п. 6.2. цього договору, замовник має право вимагати від підрядника сплати пені в розмірі 0,1 % від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення (невиконання) зобов`язання

Крім того, у п. 7.3 договору сторони визначили, що у разі порушення підрядником строку виконання робіт більш, ніж на 30 календарних днів, замовник має право пред`явити вимогу про сплату штрафу у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт, а також збитки, завдані замовнику у повному обсязі.

Таким чином, у відповідності до зазначених умов договору, позивач окрім повернення на свою користь 208 445, 67 грн - суми попередньої оплати, також просить суд стягнути пеню у розмірі 32 268, 83 грн та штраф у розмірі 17 730, 13 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

У наданому до господарського суду відзиві на позов (вх. № 2039), відповідач зазначив, що підрядник своєчасно приступив до виконання своїх обов`язків за вказаним договором, здійснив відповідне придбання та поставку матеріалів для виконання робіт, а також виконав частину робіт передбачених договором підряду. Загальна вартість вищевказаних робіт виконаних підрядником склала 196 624, 54 грн, в тому числі ПДВ 20%, що складає 32 770, 76 грн.

Відповідач вказує, що враховуючи відсутність подальшого фінансування, яке повинно було бути здійснене позивачем протягом 7 календарних днів за фактом постачання матеріалів на об`єкт будівництва, для подальшого виконання робіт та керуючись п. 3.3 договору підряду, що вказує на обов`язок замовника прийняти роботи, виконані підрядником належним чином на підставі діючого законодавства, а також п. 4.1. вказаного договору, який зазначає, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 10 календарних днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення про виконання робіт за даним договором, відповідачем 07.06.2021 були складені та направлені на адресу позивача відповідні акти приймання - передачі виконаних робіт (форма КБ-3, форма КБ-2в) за травень 2021 року на загальну суму 196 624, 54 грн, в тому числі ПДВ 20%, що складає 32 770, 76 грн (супровідний лист №12764 від 07.06.2021), які були повернуті на адресу відповідача без підпису без достатніх для того підстав.

Відповідач зазначає, що на даний час позивачем грошові зобов`язання щодо сплати другого платежу за договором підряду не виконано. Матеріали завезені відповідачем для виконання робіт знаходяться на території позивача. А, отже за таких об`єктивних обставин відповідач не має змоги продовжувати виконання розпочатих робіт визначених договором підряду. Тому, відповідач змушений був зупинити виконання робіт за договором підряду до отримання чергового платежу по вказаному договору.

Також на думку відповідача, необхідною умовою застосування штрафних санкцій (штраф, пеня), які позивач заявляє до стягнення, є порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, що в даному випадку не може бути застосовано до відповідача. Свої зобов`язання відповідач виконував у відповідності до умов договору підряду (вчасно розпочав роботи, здійснив поставку матеріалів) та не є таким що прострочив виконання зобов`язання, оскільки виникло прострочення виконання зобов`язання саме з боку позивача.

У наданій до суду відповіді на відзив на позов (вх. № 3337), позивач посилається на те, що в умовах договору відсутні конкретні переліки матеріалів, які повинні були завезені підрядником на об`єкт будівництва після отримання ним як попередньої оплати, так і в подальшому для отримання другого платежу за матеріали. Таким чином, умовами договору було передбачено поетапний алгоритм розрахунків тільки за матеріали, а остаточний розрахунок за виконані роботи вже після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт протягом 30 календарних днів. Умовами договору підряду не було передбачено поетапного постачання матеріалів на об`єкт будівництва для виконання робіт з ремонту скління ліхтаря у корпусі №3, цех №006 висотна частина вісі 30-16+4,58 м, ряд Ч інв. №010003. Так само, як не було передбачено і поетапного виконання вказаних робіт, а тому направлений на адресу позивача акт виконаних робіт за травень 2021 року не міг бути підписаним згідно з умовами договору. Позивач вказує, що вартість матеріалів, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року, значно перевищує вартість затверджену у локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-11, який є невід`ємним додатком до договору підряду. Окрім цього, позивач наголошує, що з доданих до відзиву на позовну заяву накладних-вимог від 09.09.2020 та від 15.03.2021 неможливо дійти висновку, що вони були виписані з метою виконання саме договору підряду №286-15/20 від 31.07.2020, укладеного з ДП Завод Електроважмаш (правонаступник АТ Завод Електроважмаш). Номенклатура у видаткових накладних, доданих до відзиву на позовну заяву, також не відповідає номенклатурі матеріалів, заявленій у відомості ресурсів до договірної ціни до договору підряду. Позивач наголошує, що доказом того, що вказані роботи так і не було виконано відповідачем слугує факт непідписання з боку позивача акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року, надісланого на адресу позивача. Так, обов`язок замовника прийняти виконану роботу виникає після повідомлення його про готовність підрядника передати весь обсяг виконаних робіт, а не на один із його етапів. Додатково зазначає, що, окрім не підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року, інших доказів, які свідчать про фактичне виконання робіт на суму 196 624, 54 грн відповідачем не надано, як і не надано доказів фактичного виконання повного об`єму робіт. Позивач зазначив, що у даному спорі відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а саме не виконав їх у встановлений строк, а, відтак, позивач має право застосувати до відповідача нарахування штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання не визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

П. 1 ст. 853 ЦК України визначено, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові (п. 1, 2 ст. 857 ЦК України).

Так, позивач в якості нормативно-правового обґрунтування позовних вимог посилається на положення ч.2 ст. 849 ЦК України та ст.1212 ЦК України.

Положеннями ч. 2 ст. 849 ЦК України встановлені окремі(самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.2. Постанови від 13 вересня 2019 року у справі №911/1433/18 вказав:

"...На думку колегії суддів, в разі оскарження підрядником правочину щодо односторонньої відмови замовника від договору підряду обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини того:

-на підставі якої саме частинист. 849 ЦК Україничи умови договору замовник відмовився від договору підряду;

- якщо з посиланням на частину другуст. 849 ЦК України, то чи доведена фактична наявність визначених у ній нормативних підстав для такої односторонньої відмови замовника від договору".

В якості таких підстав позивач зазначає в позові про порушення відповідачем зобов`язання повністю виконати роботи на протязі 60 календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору (п.3.1. договору).

На підставі п.3.1. договору підряду позивач в позові та претензії, яка на думку позивача у свою чергу є підставою для розірвання договору та відповідно підставою для позовних вимог, вказує, що всі роботи за договором підряду мали бути виконані відповідачем у строк до 29.09.2020.

Натомість, як встановлено судом, відповідач відповідно до умов п. 5.1. договору 09.12.2020 надіслав позивачу рахунок на оплату попередньої оплати матеріалів в розмірі 208445, 67 грн, в тому числі ПДВ 34 740, 94 грн (перший платіж за договором).

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до платіжного доручення № 10143 від 11.12.2020 належним чином акцептував цей рахунок та сплатив у повному обсязі вартість оплати матеріалів у розмірі 208445, 67 грн, в тому числі ПДВ 34 740,94 грн.

Суд вважає, що позивач зазначеними діями по сплаті грошових коштів у розмірі 208445, 67 грн визнав, що правовідносини сторін по виконанню робіт за договором підряду продовжені і на час сплати цих коштів відсутнє порушення строків виконання робіт з боку підрядника.

Крім того, позивач у якості обґрунтування позовних вимог посилається на положення п.10.2. договору підряду, відповідно до якого замовник має право достроково розірвати цей договір, якщо підрядник порушив строки виконання робіт.

Проте, конкретний правовий механізм застосування положень п.10.2 договору деталізований сторонами у п.10.3 договору, яким передбачено, що у разі порушення підрядником умов договору, що зазначені в п.3.1. цього договору (строк виконання робіт), замовник залишає за собой право в односторонньому порядку розірвати договір та/або стягнути з підрядника всі понесені збитки у зв`язку з цим. У разі прийняття рішення про розірвання договору замовник направляє підряднику відповідне повідомлення протягом 20-ти календарних днів з моменту коли він дізнався про таке порушення.

З наведеного вбачається, що сторони у п.10.3 договору встановили обов`язкову умову для застосування замовником права на розірвання договору та стягнення збитків - направлення замовником підряднику письмового повідомлення протягом двадцяти календарних днів з моменту коли він дізнався про таке порушення.

Враховуючи викладене, якщо замовник вважав, що підрядник з 30.09.2020 порушив строк виконання робіт за договором підряду, то замовник з метою реалізації свого права на розірвання договору підряду повинен був на підставі п.10.3 договору у строк до 19.10.2020 направити підряднику відповідне письмове повідомлення про розірвання договору підряду.

Проте, як встановлено судом, жодного повідомлення про розірвання договору підряду замовник у термін до 19.10.2020 підряднику не направляв, а підрядник такого повідомлення в зазначений строк не отримував.

Зазначене не заперечується сторонами.

Таким чином, враховуючи викладене, у позивача відсутні правові підстави для застосування права на розірвання договору, передбачене п.10.2. договору, а відтак і відсутні правові підстави для заяви про розірвання договору підряду, яка міститься в претензії позивача від 06.07.2021 року вих. №248-1091.

Також позивач у відповіді на відзив відповідача на позовну заяву посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 537/4259/15-ц від 25 березня 2020 року, яка на його думку містить висновки, що підтверджують його правову позицію щодо застосування положень ст.1212 ЦК України відносно спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору підряду № 286-15/20 від 31.07.2020.

Разом з тим, суд зауважує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у цій постанові зазначив наступне:

"Тлумачення частини третьої статті651, частини четвертої статті653, пункту 3 частини третьої статті1212 ЦК Українисвідчить, щоякщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона, яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам)і згодом відмовилася від договору, товона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставіпункту 3 частини третьоїстатті 1212 ЦК України".

Таким чином, Верховний Суд у вказаній постанові робить висновок про обов`язкові необхідні умови застосування однією із сторін договору положень статті1212 ЦК України, а саме неотримання управненою стороною договору зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам).

Суд вважає за необхідне наголосити, що КП «Харківжилбуд» до матеріалів справи були надані відповідні письмові докази виконання свого зобов`язання за договором підряду, а саме:

- Витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції КП «Харківжилбуд» за 2021 рік, з відміткою про відправлення 07.06.2021 листа вих.№12-464 про відправлення на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш»: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в від 31.07.2020 за травень 2021 року за договором підряду№286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196624,54 грн та додатків до нього;

- копія листа КП «Харківжилбуд» вих. №12-464 від 07.06.2021 про відправлення на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» про відправлення на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш»: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196624, 54 грн та додатків до нього: відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, розрахунок № 5 кошторисний прибуток, розрахунок № 6 кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в від 31.07.2020 за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196624,54 грн;

- відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020;

- розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року за договором підряду № 286-15/20 від 31.07.2020;

- розрахунок № 5 кошторисний прибуток;

- розрахунок № 6 кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій.

Отже, суд вказує, що зазначена умова застосування положень ст.1212 ЦК України до спірних правовідносин за договором підряду не була дотримана позивачем з огляду на те, що з наданих відповідачем доказів вбачається те, що позивач отримав від відповідача зустрічне надання в обсязі, який приблизно відповідає сплаченим за договором коштам.

З наведеного вбачається, що відповідно листа КП «Харківжилбуд» вих. №12-464 від 07.06.2021 акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196624,54 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 з доданими документами були надіслані на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш».

Положеннями п.1. розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 (Наказ № 958) зокрема встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1 (п.п.1 п.1 розділу ІІ Наказу № 958), де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Враховуючи викладене та зазначені положення п.п.1 п.1 розділу ІІ Наказу № 958 вбачається, що лист КП «Харківжилбуд» вих. №12-464 від 07.06.2021, акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196624, 54 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 з доданими документами були отримані Акціонерним товариством «Завод «Електроважмаш» 09.06.2021.

Таким чином з наведеного вбачається, що відповідно до умов п. 4.1. договору АТ Завод Електроважмаш повинно було здійснити приймання-передачу виконаних робіт протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення про виконання робіт за даним договором, а саме - у строк до 19.06.2021 і, відповідно в цей строк, заявити підрядникові про будь-які відступи від умов договору або інші недоліки, допущені у роботі.

Зазначений обов`язок замовника за договором підряду встановлений ч. 1 ст. 853 ЦК України, відповідно до якої замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Разом з тим, претензія від 06.07.2021 за вих. №248-1091, згідно якої позивач заявив про відступи від умов договору - порушення відповідачем зобов`язання повністю виконати роботи на протязі 60 календарних днів з моменту підписання сторонами договору, була надіслана позивачем лише 06.07.2021, що підтверджується поштовими документами (опис, квитанція, поштова накладна), копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином позивачем були порушені вимоги ч.1 ст. 853 ЦК України та п. 4.1. договору щодо строків прийняття роботи, виконаної КП «Харківжилбуд» (підрядником) відповідно до договору підряду, у зв`язку з чим, позивач з 20.06.2021 втратив право посилатися на будь-які відступи відповідача від умов договору або недоліки у виконаній відповідачем роботі, що були заявлені КП «Харківжилбуд» на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196624, 54 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 з доданими документами.

На думку суду, практика застосування положень ст.ст. 853, 882 ЦК дотримується тієї позиції, що підрядник, здійснивши усі залежні від нього дії для пред`явлення виконаних робіт до приймання замовнику (зокрема, склавши й направивши замовнику проекти актів приймання виконаних робіт), у разі ухилення замовника від приймання (в тому числі від підписання актів приймання) має право звертатись до суду з позовом про стягнення суми заборгованості відповідно до вартості виконаних робіт (зокрема, відповідно до суми, вказаної в акті, від підписання якого замовник ухиляється).

Така позиція сформована Верховним Судом по справах за позовами підрядників щодо оплати виконаних робіт. Замовник, який ухилився від підписання акту приймання (тобто не підписав його взагалі без пояснення причин, або пояснив свою відмову неналежними підставами (необґрунтовано відмовився) або відмовився від підписання з істотним порушенням строків, визначених для цієї дії договором) все одно вважається таким, що прийняв вказані в акті роботи і не має права вимагати повернення раніше виплаченого підряднику авансу в частині тих сум, що зазначені у відповідному акті приймання, направленому йому підрядником.

Стосовно тієї частини позовних вимог, які не охоплюються сумою акту приймання, що його підрядник (відповідач) направив замовнику, слід зауважити, що вимога про повернення авансу (звичайно у невикористаній частині) є обґрунтованою лише тоді, коли договір підряду припинився, зокрема коли замовник від нього обґрунтовано відмовився. Не відмовившись від договору замовник не набуває права вимагати відшкодування такого роду збитків.

При цьому сама по собі вимога повернути аванс не є заявою про відмову від договору, адже остання має бути чітко і ясно виражена, не залишаючи жодних сумнівів у змісті волевиявлення замовника.

Як вже зазначалось судом, матеріали справи жодних доказів того, що замовник скористався своїм правом відмовитися від договору, не містять.

Враховуючи викладене на підставі ч. 1 ст. 853 ЦК України та п.4.1. договору, роботи, що були виконані та заявлені КП «Харківжилбуд» відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196624,54 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, є такими, що прийняті 20.06.2021 замовником за договором - Акціонерним товариством «Завод «Електроважмаш».

А отже, невідпрацьована підрядником сума авансу утримується таким підрядником на належній підставі й не можуть бути стягнуті з підрядника на користь замовника.

Отже, виходячи з наведених правових норм, вимога позивача про стягнення з відповідача 208 445, 67 грн суми попередньої оплати, задоволенню не підлягає.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 32 268, 83 грн - пені та 17 730,13 грн - суми штрафу, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст.193, ч. 1 ст.216 та ч. 1 ст.218 ГК України).

За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

За ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Суд зазначає, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язкових для учасників правовідносин характер.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4ст. 231 ГК України.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокремасплата неустойки.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Так, пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що у разі порушення підрядником п.3.1. та п. 6.2. договору, замовник має право вимагати від підрядника сплати пені в розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення (невиконання) зобов`язання

Крім того, у п.7.3 договору сторони визначили, що у разі порушення підрядником строку виконання робіт більш, ніж на 30 календарних днів, замовник має право пред`явити вимогу про сплату штрафу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, а також збитки, завдані замовнику у повному обсязі.

Як встановлено судом, відповідач приступив до виконання зобов`язання за договором підряду з порушенням його умов (пункт 5.2), у зв`язку з чим позивачем було застосовані до відповідача санкції у вигляді нарахованої пені та штрафу, що відповідає умовам договору (п. 7.2 та 7.3).

Відповідач належним чином заявлену до стягнення суму штрафних санкцій не спростував, контррозрахунку штрафних санкцій також суду не надав.

Розрахунок суми пені та штрафу, заявлений позивачем, перевірено судом.

Отже, наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем до стягнення з відповідача: 32 268, 83 грн - пені та 17 730,13 грн - суми штрафу.

Судом відхиляються посилання позивача на низку судових рішень, які на його думку є такими, що підтверджують його правову позицію відносно спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору підряду № 286-15/20 від 31.07.2020, укладеного між ДП «Завод «Електроважмаш» та КП «Харківжилбуд» , а саме:

- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (Провадження № 12-14гс18);

- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2018 року у справі №912/2709/17;

- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 лютого 2019 року у справі №910/21154/17;

- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 лютого 2021 року у справі №904/7804/16.

Щодо Постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (Провадження № 12-14гс18):

Так, Велика Палата Верховного Суду своєю Постановою від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (Провадження № 12-14гс18) розглянула справу, предметом позову у якій було визнання недійсним договору № Д-2009/07/29 купівлі-продажу пакета акцій Акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» у кількості 59 910 760 штук, укладеного між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і ТОВ «Фінансова компанія «Новий регіон» 29 липня 2009 року.

У вказаній справі Постановою від 18 січня 2011 року суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду в частині відмови у позові та, відповідно, визнав договір недійсним.

У зазначеному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду не надавала правову оцінку застосування положень ст.1212 ЦК України до спірних правовідносин сторін у справі. Підставою касаційної скарги та предметом правової оцінки правильності застосування норм матеріального права були відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, зокрема, положення частини першоїстатті 1048 ЦК - правопозикодавця право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду цим рішенням оцінювала правильність застосування припису ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Верховний Суд у постанові по вказаній справі, визнаючи недійсним договір купівлі-продажу, застосував двосторонню реституцію, на виконання якої вирішив стягнути з відповідачів на користь позивача отримані від нього за продаж будинку кошти, які відповідачі не повернули. У зв`язку із цим застосуванню підлягаєстаття 1212 ЦК України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, якщо підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Однак, правовідносини, що виникли між ДП «Завод «Електроважмаш» та КП «Харківжилбуд» на підставі договору підряду, не є подібними до правовідносин, які виникли у сторін по справі № 910/10156/17, і предмет та підстави позовних вимог ДП «Завод «Електроважмаш» є відмінним від предмету та підстави позовних вимог (визнання договору недійсним), що були предметом розгляду у справі № 910/10156/17, тому висновок Верховного Суду України у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 910/10156/17 не можна застосовувати при розгляді даної справи.

Щодо Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2018 року у справі №912/2709/17:

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Постановою від 14 червня 2018 року у справі №912/2709/17 розглянув питання про розірвання договору підряду № 01/16 від 06.01.2016, укладеного між позивачем та відповідачем, підстави для розірвання договору у вказаній справі обґрунтовані, зокрема, ч. 4ст. 849 ЦК України. Проте підставами позовних вимог ДП «Завод «Електроважмаш» є інша норма права - ч. 2ст. 849 ЦК України.

Таким чином висновки Верховного Суду України у постанові від 14 червня 2018 року у справі №912/2709/17 також не можна застосовувати при розгляді даної справи.

Щодо Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 лютого 2019 року у справі №910/21154/17:

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Постановою від 15 лютого 2019 року у справі №910/21154/17 17 розглянув питання про розірвання договору підряду, укладеного між позивачем та відповідачем, на підставі ч. 4ст. 849 ЦК України. Верховний Суд у застосував у вказаній справі до спірних правовідносин положення частини 4статті 849 ЦК Українив сукупності з приписамистатті 1212 ЦК України. Проте підставами позовних вимог ДП «Завод «Електроважмаш» є інша норма права - ч.2ст. 849 ЦК України.

Таким чином висновки Верховного Суду України у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №910/21154/17 17 також не можна застосовувати при розгляді цієї справи.

Щодо Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 лютого 2021 року у справі №904/7804/16:

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Постановою від 25 лютого 2021 року у справі №904/7804/16 розглянув питання про розірвання договорів на ремонт, з посиланням на положення частини 3 статті651, частини 3 статті858, пункт 3 частини 3 статті1212 Цивільного кодексу України, статей220,224 Господарського кодексу України.

Таким чином правовою складовою підстав позову у справі №904/7804/16 було посилання позивача на положення статей530,611,624, частини 3 статті858, статті1212 Цивільного кодексу України, статей220,224 Господарського кодексу України.

Проте підставами розірвання договору підряду та позовних вимог ДП «Завод «Електроважмаш» є інша норма права ч.2ст. 849 ЦК України.

Таким чином висновки Верховного Суду України у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №904/7804/16 також не можна застосовувати при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківжилбуд" (Код ЄДРПОУ 31733547; 61033, м. Харків, вул. Саперна, буд. 10-А) на користь Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (Код ЄДРПОУ 00213121; 61089, м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 299) пеню у розмірі 32 268, 83 грн, штраф у розмірі 17 730, 13 грн, судовий збір у розмірі 749, 98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" (Код ЄДРПОУ 00213121; 61089, м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 299);

Відповідач - Комунальне підприємство "Харківжилбуд" (Код ЄДРПОУ 31733547; 61033, м. Харків, вул. Саперна, буд. 10-А).

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 27.03.2023.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/5016/21