Рішення № 109853846, 24.03.2023, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2023 р. Справа № 917/1525/22

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава36039, код ЄДРПОУ 42149108

до Комунального підприємства "Миргородводоканал" Миргородської міської ради, вул. Шишацька, 82, м. Миргород, Полтавська область, 37602, код ЄДРПОУ 03362560

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом № 07-12/2367 від 06.07.2022 року (вх. № 1646/22 від 25.11.2022 року) до Комунального підприємства "Миргородводоканал" Миргородської міської ради (відповідач) про стягнення заподіяної шкоди державі у розмірі 468 687,62 грн.

Позовну заяву обгрунтовано тим, що внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами КП "Миргородводоканал" з перевищенням встановленого нормативу ГДС за період з 08.09.2021 по 21.09.2021 року державі заподіяно збитків в розмірі 468 687,62 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 року зазначений позов передано на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.11.2022 року залишено позовну заяву Державної екологічної інспекції Центрального округу без руху та встановлено 3-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення обставин, які стали підставою для залишення позову без руху, ухвалою суду від 19.12.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1525/22, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідач відреагував на позов відзивом від 11.01.2023 року (вх. № 424 від 13.01.2023 року), у якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав відповідь на відзив б/д (вх. № 1170 від 31.01.2023 року, вх. № 1177 від 31.01.2023 року та вх. № 2361 від 23.02.2023 року), у якій заперечує проти доводів викладених у відзиві та просить суд поновити строк для подачі відповіді на відзив та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обгрунтування пропуску строку для подачі відповіді на відзив Інспекція посилається на ту обставину, що у зв`язку з масованими обстрілами російською федерацією критичної інфраструктури України в приміщенні Державної екологічної інспекції Центрального округу відбуваються регулярні відімкнення світла, що ускладнює своєчасне опрацювання документів.

За приписами ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Беручи до уваги клопотання відповідача щодо поновлення процесуального строку, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин даної справи, суд поновлює Державної екологічної інспекції Центрального округу строк для подачі відповіді на відзив.

07.02.2023 року від відповідача надійшли заперечення від 06.02.2023 року (вх. № 1597), у яких він заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав суду пояснення від 22.02.2023 року (вх. № 2345 від 22.02.2023 року та вх. № 2359 від 23.02.2023 року).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, Держекоінспекцією Центрального округу у період з 08.09.2021 року по 21.09.2021 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Миргородводоканал" Миргородської міської ради, результати якої оформлені актом перевірки від 21.09.2021 року № 06-28/708 та встановлено, що в період з 08.09.2021 року - 21.09.2021 року КП "Миргородводоканал" здійснено скиди забруднюючих речовин у водний об`єкт (р. Хорол) зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів затверджених гранично допустимих концентрацій зворотних вод, що є порушенням п. 3 ст. 44, ст. 70 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. 2 ст. 110, ст. 111 Водного Кодексу України.

Під час перевірки відібрано проби зворотних вод КП "Миргородводоканал" та проведено вимірювання показників складу та властивостей проб вод, складено відповідні акти відбору проб.

КП "Миргородводоканал" представлено дозвіл на спеціальне водокористування від 27.07.2020 року № 110/ПЛ/49д-20, згідно якого скид зворотніх (стічних) вод у поверхневий водний об`єкт р. Хорол становить - 3328,776 м3/добу. Дозволом на спеціальне водокористування встановлено ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС)) згідно з розробленими нормативами ГДС.

Період порушення КП "Миргородводоканал" водоохоронного законодавства з 08.09.2021 року по 21.09.2021 року становить 14 діб.

27.09.2021 року за результатами проведеної перевірки Інспекцією було видано припис № 37/02.4-23 про усунення виявлених порушень, яким зобов`язано відповідача вжити заходів для дотримання умов скидання стічних вод у водні об`єкти згідно діючого дозволу на спецводокористування.

Інспекцією, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року № 767/16783 (зі змінами), розраховано розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами.

Загальна сума збитків, заподіяних водним об`єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами КП "Миргородводоканал" з перевищенням встановленого нормативу ГДС за період з 08.09.2021 року по 21.09.2021 року становить 468 687,62 грн.

Крім того, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Дубовицького Галиною Василівною на директора КП "Миргородводоканал" Говоруху О.Б. складено протокол № 01531 від 05.10.2021 року про адміністративне правопорушення за порушення п. 1 ч. З ст. 44, ч. 1 ст. 70 Водного Кодексу України.

Постановою від 05.10.2021 року № 91/02.4-24 на директора КП "Миргородводоканал" Говоруху О.Б. накладено адміністративне стягнення за порушення правил охорони водних ресурсів за ч. 1 ст. 59 КУпАП в сумі 136 грн. При цьому, адмінстягнення було сплачено в добровільному порядку.

Інспекція листом від 28.10.2021 року № 02.4-15/5738 надіслала відповідачу претензію № 199/07-17/2021 у якій пропонувала добровільно відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення вод у сумі 468 687,62 грн.

Відповідач - КП "Миргородводоканал" листом від 03.12.2021 року за № 718 не погодився із претензією, оскільки вона складена із недотримання вимог нормативно-правових актів та на підставі дій, вчинених із порушенням державних стандартів, методик, керівних нормативних документів.

З огляду на викладене, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Миргородводоканал" Миргородської міської ради шкоди державі у розмірі 468 687,62 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на внесення неправдивих даних до акту відборів проб, порушення порядку відбору проб, їх зберігання та транспортування. Крім того, на думку позивача акти відбору проб від 20.09.2021 року № 23-21/П та від 21.09.2021 року № 24-21/П суперечать формі, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 179 від 19.04.2013 року.

Відповідач також зазначає, що перевірка проводилася з 08.09.2021 року по 21.09.2021 року. При цьому, вимірювання показників складу та властивостей проб вод, відібраних відповідно до акту відбору проб вод № 23-21/П від 20 вересня 2021 року здійснено 27 вересня 2021 року, вимірювання показників складу та властивостей проб вод, відібраних відповідно до акту відбору проб вод № 24-21/П від 21 вересня 2021 року здійснено 28 вересня 2021 року, тобто після закінчення перевірки та після складання Акту, що також підтверджується протоколами.

Додатково відповідач зазначає, що претензія № 199/07-17/2021 від 28.10.2021 року складена на підставі розрахунку є нікчемною, тобто не дійсною, не тільки через брак обов`язкового елементу для розрахунків - не менше трьох відборів проб із перевищенням, а ще й через невірні вихідні дані, взяті позивачем для здійснення зазначеного. Так, наявні арифметичні помилки на початковій стадії розрахунку в частині розрахунку середньої фактичної концентрації сухого залишку, що в подальшому вплинуло на розрахунок маси наднормативного скиду, та збитків відповідно. Відтак, відповідач просить визнати оспорюваний розрахунок та претензію на суму 468687,62 грн. не дійсною та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

При винесенні рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Державна екологічна інспекція Центрального округу здійснює свої повноваження відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 року № 250, ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

До повноважень Інспекції віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції Інспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Таким чином, позивачу надано право згідно з чинним законодавством здійснювати (проводити) заходи державного нагляду (контролю), у тому числі, юридичних осіб, щодо дотримання законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Статтею 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

За статтею 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

В силу пункту 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно частини 1 статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно частини 1 статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до статей 68 та 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 року № 389 (зі змінами).

Відповідно до пункту 1.4 ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Згідно методики з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

На підставі наявних у справі документів у співвідношенні до наведених норм господарським судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією Центрального округу в межах наданих їй повноважень проведено перевірку в період з 08.09.2021 року по 21.09.2021 року на предмет дотримання відповідачем - КП "Миргородводоканал" Миргородської міської ради вимог природоохоронного законодавства.

В результаті перевірок складено протокол про адміністративне порушення № 0153 від 05.2021 року та постанова про накладення адміністративного стягнення № 91/02.4-24 від 05.10.2021 року, яка була виконана відповідачем у добровільному порядку.

Позивачем, в ході проведення перевірки, тричі здійснено відбір проб води, а саме: 08.09.2021 року, 20.09.2021 року та 21.09.2021 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи акти відбору проб води.

За результатами проведеного відбору проб Інспекцією було здійснено вимірювання показників складу та властивостей проб вод, а саме:

- 14 вересня 2021 року здійснено вимірювання показників складу та властивостей вод, відібраних відповідно до Акту № 18-21/П від 08.09.2021 року за результатами складено Протокол № 18-2021/П від 15.09.2021 року;

- 27 вересня 2021 року здійснено вимірювання показників складу та властивостей вод, відібраних відповідно до Акту № 23-21/П від 20.09.2021 року за результатами складено Протокол № 23-2021/П від 27.09.2021 року;

- 28 вересня 2021 року здійснено вимірювання показників складу та властивостей вод, відібраних відповідно до Акту № 24-21/П за результатами складено Протокол № 24-2021/П від 28.09.2021 року.

За результатами перевірки та проведених відборів та вимірювань Інспекція прийшла до висновку про перевищення позивачем встановлених нормативів затверджених гранично допустимих концентрації зворотних вод за показниками: фосфати, сухий залишок, хлориди, сульфати. Що свідчить про недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування від 27.07.2020 року № 110/ПЛ/49д-20

З огляду на виявлені порушення позивач, у порядку визначеному Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, визначив розмір збитків заподіяних державі в розмірі 468 687,62 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Суд констатує, що відбори проб, що фіксувались в акті № 18-21/П від 08.09.2021 року, акті № 23-21/П від 20.09.2021 року та акті № 24-21/П від 21.09.2021 року здійснені у відповідності до вимог, зокрема, ДСТУ ISO 5667-10:2005 "Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", а процедури щодо зберігання та поводження з пробами проведено відповідно до вимог ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами", що не заперечувалось відповідачем.

В Таблиці 1 п. 6 ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами" зазначені головні способи консервування проб. Фізикоімічний і хімічний аналізи, відповідно до яких такі показники як ХСК, сухий залишок, нітрити, фосфати мають максимальний рекомендований час консервування перед аналізуванням 24 години. Також зазначені вимоги щодо температури, при якій повинні зберігатися проби.

Як свідчать матеріали справи, проби були відібрані 08.09.2021 року, 20.09.2021 року та 21.09.2021 року, що підтверджується актами відбору проб вод, проте вимірювання показників складу та властивостей вод було здійснено 14.09.2021 року, 27.09.2021 року та 28.09.2021 року, що підтверджується колонкою 1 "дати відбору та вимірювання" в протоколах від 15 вересня 2021 року, 27 вересня 2021 року та 28 вересня 2021 року відповідно.

З викладеного вбачається, що кожне з вимірювань показників складу та властивостей вод було проведене зі значним порушенням максимально допустимих строків, передбачених ДСТУ про поводження з пробами.

Таблицею 1 ДСТУ про поводження з пробами передбачено, що проби щодо БСК5, ХСК, сухий залишок, нітрити, фосфати повинні бути охолоджені до температури від +2 до +5 С.

Як свідчать матеріали справи, а саме: акт відбору проб вод від 08.09.2021 року містить графу 12 таблиці, в якій зазначено, що проби води були охолоджені без вказівки до якої температури, а акти відбору проб вод від 20.09.2021 року та 21.09.2021 року всупереч формі, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 179 від 19 квітня 2013 року, взагалі не містять графу 12 таблиці, в якій повинні бути зазначені відомості про попередню обробку проб.

Таким чином, відповідачем порушені вимоги ДСТУ про поводження з пробами щодо зберігання та вимірювання відібраних проб води, що свідчить про необ`єктивність здійснених вимірювань.

Водночас, судом виявлено недоліки, допущені при оформленні акту відбору проб вод № 18-21/П від 08.09.2021 року, зокрема, у акті вказано, що відбір проб здійснено у точці скиду Миргородських очисних споруд у річку Хорол та річці Хорол на 500 м. нижче скиду здійснено 08.09.2021 року о 15-35 год. та 16-00 год. відповідно. В подальшому, 08.09.2021 року проби були доставлені для проведення вимірювань до міста Полтава о 17-00 год., в той час, як зазначеному акті представник відповідача, на місці відбору проб надав письмові зауваження до акту із проставленням часу їх надання, а саме: 17:08 год. 08.09.2021 року.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20 липня 2009 року з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Тобто, встановлення факту перевищення ГДК неможливо без проведення відбору проб води три рази.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час перевірки відбір проб вод було здійснено 3 рази, а саме: Акт відбору проб вод № 18-21/П від 08 вересня 2021 року, Акт відбору проб вод № 23-21/П від 20 вересня 2021 року, Акт відбору проб вод № 24-21/П від 21 вересня 2021 року.

Проте, суд вважає необхідним зазначити, що перевірка проводилась відповідачем з 08.09.2021 року по 21.09.2021 року, що підтверджується направленням № 06-28/708 від 07.09.2021 року та іншими документами, що не заперечуються відповідачем.

При цьому, вимірювання показників складу та властивостей проб вод, відібраних відповідно до акту відбору проб вод № 23-21/П від 20 вересня 2021 року здійснено 27 вересня 2021 року, відповідно до акту відбору проб вод № 24-21/П від 21 вересня 2021 року здійснено 28 вересня 2021 року, тобто після закінчення перевірки та після складання Акту.

Таким чином відповідач фактично продовжував здійснювати перевірку вже після закінчення строку дії направлення на перевірку.

Рішення про продовження перевірки у встановленому законодавством порядку відповідачем до суду не було надано, з огляду на що, відхиляються твердження позивача стосовно того, що Інспекція діяла в рамках проведення планової перевірки (08.09.2021-21.09.2021 року), оскільки протоколи вимірювання та проведення лабораторних досліджень займає значний проміжок часу.

Крім того, в акті № 06-28/708 від 21.09.2021 року враховано висновки лиш одного протоколу вимірювань показників, а саме: "Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод від 15.09.2021 року № 18-2021/П встановлено, що в місці випуску зворотних вод після останньої стадії очистки з очисних споруд КП "Миргородводоканал" у р. Хорол спостерігається перевищення встановлених нормативів затверджених гранично допустимих концентрації зворотних вод за показниками: фосфати, сухий залишок, хлориди, сульфати. Вищеозначене свідчить про недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування від 27.07.2020 року № 110/ПЛ/49д-20".

При цьому, акт перевірки не містить посилань на інші протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод .

Таким чином, в акті перевірки позивач передчасно дійшов до висновку щодо перевищення відповідачем встановлених нормативів затверджених гранично допустимих концентрації зворотних вод, оскільки на момент складання останнього в Інспекції були відсутні вимірювання показників складу та властивостей проб вод, відібраних в порядку та у кількості, передбачених законодавством (три рази).

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що припис Державної екологічної інспекції Центрального округу № 37/02.4-23 про усунення виявлених порушень датовано 27.09.2021 року, в той час, як протокол вимірювання показників складу та властивостей проб, відібраних відповідно до Акту № 24-21/П від 21.09.2021 року, датовано 28.09.2021 року (після винесення припису).

Таким чином, системний аналіз зазначених вище положень законодавства свідчить про те, що відповідачем при відборі проб були порушені норми ДСТУ, при складанні акту перевірки від 21.09.2021 року не враховано показників вимірювання складу та властивостей проб вод, відібраних в порядку та у кількості, передбачених законодавством (три рази), що призвело до порушення вимог Методики розрахунку збитків розмірів відшкодування збитків, адже факт перевищення ГДК не менше трьох разів в рамках перевірки (08.09.2021 року - 21.09.2021 року) - не встановлено.

За викладеного, суд приходить до висновку, про недоведеність вимог Державної екологічної інспекції Центрального округу про заподіяння з боку КП "Миргородводоканал" Миргородської міської ради державі збитків у розмірі 468 687,62 грн. внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища є необґрунтованими.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачений судовий збір в сумі 5 676,29 грн.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Копії рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.