Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8274/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Лазебної А.В.,
представника позивача Говорової С.Л.,
представників відповідача Сиромятнікова В.В., Паламара Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 117 від 09.09.2022 "Про неналежне виконання обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни рядового ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліцій №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 415 ос від 21.09.2022 "По особовому складу";
- поновити рядового ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліцій №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області з 21.09.2022;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь позивача заробітну плату за вимушений прогул.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що наказом ГУНП в Полтавській області №117 від 09.09.2022 "Про неналежне виконання обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про національну поліцію", пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, підпункту "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху, пункту 3 розділ ІV "Правил етичної поведінки поліцейських", що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліцій №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області. Зазначив, що з наказом був ознайомлений 20.09.2022. У наказі ГУНП в Полтавській області № 415 ос від 21.09.2022 "По особовому складу" зазначено, що згідно із Законом України "Про національну поліцію" звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77( у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту та Статуту Національної поліції України) рядового поліції ОСОБА_1 (0179242) дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліцій №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, 21.09.2022.
Позивач зазначає, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення правопорушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, зазначає що не був ознайомлений з наказом про призначення службового розслідування, невідомо хто входив до складу Дисциплінарної комісії, не був ознайомлений з висновками службового розслідування та, на думку позивача, вони не відповідають вимогам пункту 4 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Крім того, позивач звертає увагу, що при застосуванні до нього дисциплінарних стягнень були порушені вимоги статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. У своїх поясненнях позивач повідомив, що взагалі не керував 13.08.2022 транспортним засобом, а транспортним засобом керувала інша особа, але дані факти відповідач не перевіряв. У протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності теж наводив ці обставини. Зазначив, що даний випадок мав місце в неробочий час та позивач не порушував будь-яких вимог законодавства.
За твердженням позивача, на момент подання адміністративного позову в провадженні Ленінського районного суду м. Полтави знаходиться справа № 53/3530/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, рішення по якій не прийнято. На момент прийняття наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було відсутнє рішення суду в справі № 553/3530/22, яке набрало чинності, тому відсутні належні та допустимі докази про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, а також інших законодавчих актів.
Зазначив, що протиправність дій відповідача по винесенню вищевказаного наказу полягає у недотримання останнім підстав та порядку призначення службового розслідування, проведення службового розслідування з порушенням положень чинного законодавства, недотримання мети проведення розслідування, що є наслідком відсутності правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі прийнято до розгляду та відкрито провадження; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 15/.
24.10.2022 представником позивача подано клопотання про розгляд справи №440/8274/22 за правилами загального позовного провадження /а.с. 18/.
У наданому відзиві представник Головного управління Національної поліції в Полтавській області просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначив, що 13.08.2022 до ГУНП надійшла інформація про складання цього ж дня адміністративних матеріалів за статтею 130 КУпАП стосовно дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП рядового поліції ОСОБА_1 . Наказом ГУНП в Полтавській області від 15.08.2022 № 702 призначено комісійне службове розслідування у формі письмового провадження.
У ході службового розслідування встановлено, що 13.08.2022 о 21:03 у місті Полтава по провулку Кизиловий 55 екіпажем УПП в Полтавській області ДПП НП України "Алтей 122" зупинено автомобіль Geely Emgrand Х7, д.н.з. НОМЕР_1 (який належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), під керуванням дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за місцем зупинки, на що останній відмовився та повідомив, що бажає пройти огляд у лікаря нарколога в медичній установі. Після цього ОСОБА_1 доставлено до КП "Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради" за адресою: АДРЕСА_1 , де останній пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікаря нарколога. За результати огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 2.25 проміле (висновок лікаря №371 від 13.08.2022).
Зазначив, що поведінка рядового поліції ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та несумісна з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України. Допущений рядовим поліції ОСОБА_1 дисциплінарний проступок слід розцінювати як тяжкий. Так, у період дії правового режиму воєнного стану, будучи представником правоохоронного органу, ОСОБА_1 допустив керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що таке діяння несумісне з його посадою, оскільки він скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, незалежно від того визнаний він чи ні винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. При виданні оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 /а.с.21-30/.
28.10.2022 представником відповідача подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 /а.с. 88-89/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 вирішено перейти до розгляду справи №440/8274/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.11.2022 /а.с. 95/.
16.11.2022 представником позивача подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_4 /а.с. 104/.
Протокольною ухвалою суду від 16.11.2022 клопотання представників позивача та відповідача про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено, оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі на 30.11.2022. /а.с. 105/.
28.11.2022 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що постановою Ленінського районного суду від 17.10.2022 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КпАП України (справа № 553/3530/22) встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона ланок правопорушення, ОСОБА_1 Правил дорожнього руху не порушував, а 13.08.2022 транспортним засобом Geely Emgrand Х7д.н.з. НОМЕР_2 керувала ОСОБА_4 , тобто суд зробив висновки, що в діях ОСОБА_1 відсутні дії, які передбачені статтею 130 КУпАП. Наведено, що постанова Ленінського районного суду була винесена на доказах, які відповідач просить дослідити в даному судовому засіданні, а саме: судом була надана оцінка відеофіксації події, яка сала місце 13.08.2022, а саме: відсутні 14 хвилин відеофіксації. що працівники поліції неодноразово зазначали, що притягнуть саме ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, а потім патрульні почали наголошувати про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що ОСОБА_5 неодноразово зауважувала, що вона керувала транспортним засобом, що відео фіксація процесу проведення освідування ОСОБА_1 в медичному закладі не може беззаперечно вказувати на законність її проведення, оскільки самі вимірювальні пристрої та їх результати щодо стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на відеозапису відсутні /а.с. 111-112/.
У підготовче судове засідання, призначене на 30.11.2022, представники сторін з`явились, представником позивача подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_6 , в обґрунтування якого зазначено, що остання може надати свідчення щодо подій, які є предметом розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 30.11.2022 клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_6 задоволено /а.с.120-121/.
Протокольною ухвалою від 30.11.2022 суд перейшов до розгляду процесуального питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, виклику свідків у письмовому провадженні з огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с.120-121/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.12.2022. Викликано в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_6 /а.с.122-124/.
У судовому засіданні, призначеному на 14.12.2022, допитано в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Протокольною ухвалою суду від 14.12.2022 оголошено перерву до 21.12.2022 у зв`язку з неявкою свідка ОСОБА_6 /а.с.135-139/.
У судовому засіданні, призначеному на 21.12.2022, допитано в якості свідка ОСОБА_6 . Протокольною ухвалою суду від 21.12.2022 оголошено перерву до 18.01.2023 для надання додаткових доказів у справи /а.с. 165-166/.
Протокольною ухвалою суду від 18.01.2023 оголошено перерву до 25.01.2023 для надання додаткових доказів у справі.
Відповідно до довідки від 25.01.2023 о 09:07 у м. Полтава пролунав сигнал "Повітряна тривога", у зв`язку з цим, керуючись положеннями наказу голови суду від 24.02.2022 №18/13 (зі змінами від 18.04.2022 №22/13) "Про організацію роботи суду у зв`язку із запровадженням воєнного стану", проведення судового засідання виявилося не можливим, судове засідання у справі №440/8274 перенесено на 15.02.2023 /а.с.193/.
Протокольною ухвалою суду від 15.02.2023 відкладено судове засідання на 15.03.2023 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 206/.
У судовому засідання 15.03.2023 представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; представники відповідача просили суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУНП в Полтавській області №134 ос від 18.03.2022 ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області начальником сектору дізнання Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Наказом ГУНП в Полтавській області №223 ос від 25.05.2022 ОСОБА_1 призначений на посаду дільничного офіцеру поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області.
13.08.2022 інспектором ВМЛЗ УПП в Полтавській області ДПП, лейтенантом поліції ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №086164 про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП /а.с. 57/.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15.08.2022 №702 "Про призначення та проведення службового розслідування" 13.08.2022 до УГІ ГУНП надійшла інформація про можливе порушення службової дисципліни з боку дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП рядового поліції ОСОБА_1 , а також інших поліцейських ГУНП, що призвело до складання відносно рядового поліції ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за частиною першою статті 130 КУпАП. Із метою з`ясування обставин зазначеного відповідно до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, частини першої розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, призначено за вказаним фактом службове розслідування у формі письмового провадження, затверджено склад дисциплінарної комісії /а.с.66/.
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 29.08.2022 №753 "Про продовження строку проведення службового розслідування" у зв`язку з надходження рапорту заступника начальника ГУНП майора поліції Ахрамєєва М.В. про необхідність продовження строку проведення службового розслідування, ініційованого наказом ГУНП від 15.08.2022 №702, відповідно до вимог пункту 2 статті 26 розділу V Закону України від 15.03.2022 №2123-ІХ "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану продовжено строк проведення службового розслідування, ініційованого наказом ГУНП від 15.08.2022 №702 "Про призначення та проведення службового розслідування", до 12.09.2022 /а.с. 67/.
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектора поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП рядовим поліції ОСОБА_1 та керівництвом вказаного підрозділу від 07.09.2022, затвердженого начальником ГУНП в Полтавській області полковником поліції ОСОБА_7 09.09.2022, службове розслідування закінчено; відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що знайшли своє підтвердження; наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 буде встановлено за результатами розгляду адміністративної справи Ленінським районним судом м. Полтава; за грубе порушення службової дисципліни, а саме: недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Присяги поліцейського, підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, дільничний офіцер поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП рядовий поліції ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції /а.с.38-49/.
Службовим розслідуванням встановлено, що 13.08.2022 о 21:03 у місті Полтава по провулку Кизиловий, 55 екіпажем УПП в Полтавській області ДПП НП України "Алтей 122" зупинено автомобіль Geely Emgrand Х7, д.н.з. НОМЕР_3 (який належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), під керуванням дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за місцем зупинки, на що останній відмовився та повідомив, що бажає пройти огляд у лікаря нарколога в медичній установі. Після цього ОСОБА_1 доставлено до КП "Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради" за адресою: м. Полтава, провулок Шевченка 5а, де останній пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікаря нарколога. За результати огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 2.25 проміле (висновок лікаря №371 від 13.08.2022).
Під час службового розслідування дисциплінарною комісією опитано інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Полтавській області ДПП НП України лейтенанта поліції ОСОБА_3 та старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Полтавській області ДПП НП України капітана поліції ОСОБА_8 , які пояснили, що 13.08.2022 вони перебували на чергуванні та здійснювали патрулювання м. Полтави в районні провулка Кизиловий та перевіряли підозрілі автомобілі. Близько о 21:00 був помічений автомобіль Geely Emgrand Х7, д.н.з. НОМЕР_3 та було прийнято рішення його перевірити. Після проведення процедури зупинки автомобіля, водій ввімкнув правий сигнал повороту та зупинився на узбіччі на відстані 50 метрів від службового автомобіля. Лейтенант поліції ОСОБА_3 відразу направився до автомобіля. Поки він йшов до зупиненого автомобіля то побачив, що в салоні автомобіля щось відбувається, а саме: пасажирка, яка сиділа поряд з водійським місцем, перелазила на місце водія. Коли ОСОБА_3 підійшов до автомобіля відразу намагався відчинити дверцята водія, але вони були зачинені, та почав просити водія, щоб він відчинив дверцята, після цього водій відчинив їх. Як тільки дверцята відчинились, ОСОБА_3 побачив, що на водійському місці сидить водій у спідній білизні без взуття, а на руках він тримає жінку. На запитання, що тут відбувається, чоловік у спідній білизні відповів, що хоче, щоб жінка сіла за кермо, оскільки вона буде далі продовжувати їхати за кермом його автомобіля. Після чого ОСОБА_3 запропонував вийти з автомобіля, на що чоловік та жінка погодились. Спочатку із-за водійського місця вийшла жінка, а за нею чоловік. На задньому сидінні сиділи пасажири серед них були дорослі і діти. Під час розмови з водієм, який перебував за кермом на момент зупинки ТЗ, були виявленні ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки він мав різкий запах алкоголю з порожнини роту, не стійку ходу та поведінку, яка не відповідала обстановці, яка склалась. У подальшому під час з`ясування обставин подій встановлено, що чоловік, який перебував за кермом указаного автомобіля, являється рядовим поліції та перебуває на посаді дільничного офіцера поліції СПД №1 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП, при цьому він представився ОСОБА_1 та пред`явив посвідчення водія в електронному вигляді в програмі "Дія". Після з`ясування особи, останньому було повідомлено, що його було зупинено згідно з чинним законодавством та про те, що він має явні ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" на місці або в умовах медичного закладу. Проходити медичний огляд на місці ОСОБА_1 відмовився та виявив бажання пройти його в умовах медичного закладу. У подальшому лікарем - наркологом КП "Полтавського обласного центру терапії залежностей Полтавської обласної ради" за допомогою спеціального газоаналізатору "Драгер" проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_1 станом на 21:50 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 2,25 проміле. Після цього стосовно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за частиною першою статті 130 КУпАП. Також поліцейські доповнили, що під час бесіди з ОСОБА_1 він неодноразово підтверджував, що саме він керував даним автомобілем, що і зафіксовано на бодікамеру.
З метою документального підтвердження вищевказаних подій за участі ОСОБА_1 за вих. № 2250/115/02/15-2022 від 26.07.2022 до УПП в Полтавській області ДПП НП України направлено лист про надання відеозаписів із нагрудних портативних відеореєстарторів поліцейських (за наявності також відеозаписів із автомобільних відеореєстраторів), а також копії матеріалів адміністративної справи за вказаним фактом.
На вказаний запит УПП в Полтавській області за вих. № 8599/41/26/03-2022 від 18.08.2022 надано копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 086164 за частиною першою статті 130 КУпАП та відеозаписи подій за участі ОСОБА_1 .
Під час перегляду відеозаписів дисциплінарною комісією встановлено наступне.
На відеозаписі 2022-0813_2104000_1, який ведеться на автомобільний відеореєстратор із салону патрульного автомобіля, встановлено, що патрульними УПП в Полтавській області здійснювалось патрулювання в м. Полтава по провулку Кизиловий. Старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного контролю УПП в Полтавській області капітан поліції Ніколаєнко О.В. об 21:05:08 помічає автомобіль Geely Emgrand Х7, д.н.з. НОМЕР_3 , який проїжджав повз нього, де в подальшому патрульний вказує водію на зупинку, після чого автомобіль Geely Emgrand Х7, вмикає правий сигнал повороту та здійснює зупинку на узбіччі. Відразу до автомобіля підходить патрульний та намагається відчинити двері до салону автомобіля, з першого разу в нього це не виходить, відкриває їх з другого разу. Відкривши дверцята водія, із салону автомобіля спочатку виходить жінка і відразу за нею чоловік у спідній білизні (одягнутий у труси), та в цей час до автомобіля Geely Emgrand Х7 підходить інший патрульний поліцейський та розпочинається розмова. Відео файл закінчується на часі 21:06:58.
Відео продовжується на відео файлі 2022_0813_210659_1 з 21:07:00, що одразу продовжує попередній відео файл, на ньому видно всіх учасників події, а саме: жінка, чоловік у спідній білизні та два патрульних поліцейських стоять біля задньої частини автомобіля та розмовляють. О 21:07:30 чоловік у спідній білизні та один із патрульних поліцейських починає рухатись до патрульного автомобіля, а жінка й інший патрульний поліцейський пішли до дверцят водія, де також розмовляють, о 21:07:50 чоловік у спідній білизні та патрульний поліцейський підійшли до патрульного автомобіля та розмовляли. Відео файл закінчується на часі 21:07:58.
У подальшому відео продовжується вже з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який веде розмову.
Так, на відео файлі "export-9qnkl" запис розпочинається о 21:19:07 13.08.2022, біля патрульного автомобіля знаходиться жінка, вдягнутий у спідню білизну ОСОБА_1 ; інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Полтавській області лейтенант поліції Марченко А.С. та старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_8 прохають ОСОБА_1 надати посвідчення водія, але останній повідомляє, шо посвідчення водія він має тільки в програмі "Дія". Патрульні поліцейські все одно прохають продемонструвати посвідчення водія, на що жінка ОСОБА_1 в мобільному телефоні в електронній програмі "Дія" демонструє посвідчення водія та при цьому, розмовляючи по іншому мобільному телефону, "зазначивши невідомій особі, що їх зупинила патрульна поліція за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння" (каже: "... нас остановила міліція ... ну, піймали п`яного за рульом" (на 04 хв 31 сек відеозапису).
Після цього лейтенант поліції ОСОБА_3 представляється та повідомляє ОСОБА_1 , що його було зупинено відповідно норм чинного законодавства та пропонує йому пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" або в умовах медичного закладу в зв`язку з вираженими ознаки алкогольного сп`яніння, які останній має, а саме: запаху з порожнини роту, поведінці, яка не відповідає обстановці, яка склалась, та порушені координації руху.
У подальшому ОСОБА_1 звертається до патрульного поліцейського "Що ти хочеш, лейтенант?", після чого дружина починає його заспокоювати та говорить: "він хоче, щоб ти не їздив п`яним" (на 09 хв 00 сек відеозапису).
Далі ОСОБА_3 роз`яснює подальшу процедуру складання протоколу та повідомляє, що зараз буде зупинено двох свідків і в їх присутності буде складено протокол про адміністративне правопорушення.
На 09 хв 50 сек відеозапису зафіксовано діалог між ОСОБА_1 та його дружиною:
дружина: "Я тебе просила пусти мене за руль!";
ОСОБА_1 : "І щоб ти виїхала нормально на дорогу?";
дружина: "Да, я б виїхала нормально!".
У подальшому на мобільний телефон жінки надійшов виклик та вона поспілкувалась по телефону і повідомила, що ОСОБА_1 погоджується проїхати до медичного закладу і там пройти медичний огляд. Потім патрульні поліцейські запитали у ОСОБА_1 , чи дійсно він згодний їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, на що останній відповів, що згодний їхати та направився до свого автомобіля вдягатись.
Відео продовжується, зафіксований шлях до КП "Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради" для проходження медичного огляду. Приїхавши до медичного закладу, ОСОБА_1 запрошено до медичного кабінету для проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря нарколога. ОСОБА_1 запропоновано здійснити освідування за допомогою спеціального газоаналізатору, на що останній погодився, та за результатами тесту було встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_1 станом на 21:50 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 2,25 проміле.
20.08.2022 рядовим поліції ОСОБА_1 надано письмові пояснення.
Останній пояснив, що 13.08.2022 він разом з родиною перебував на пляжі "Гаваї" у м. Полтава у вихідний, під час відпочинку вживав алкогольні напої. Близько о 21:00, повертаючись додому, на виїзді з пляжу "Гаваї" їх зупинила патрульна поліція. За кермом перебувала його дружина ОСОБА_4 , 1995 р.н., після чого патрульний запропонував їй вийти з автомобіля, оскільки його дружина ще не мала водійського посвідчення, тільки закінчила курси в автошколі, у неї розпочалась паніка. Тоді ОСОБА_1 відразу вийшов та направився до патрульних поліцейських, при цьому представився працівником поліції та пред`явив посвідчення, але поліцейські, у свою чергу не представились, та між ними виник конфлікт. Після чого працівники поліції йому запропонували поїхати до медичного закладу та пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився, оскільки визнав свою вину у тому, що передав право керування транспортним засобом дружині, яка не має водійського посвідчення. Після проходження медичного огляду працівник поліції дав йому на ознайомлення протокол, де було зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. ОСОБА_1 поставив підпис про те, що незгодний з даним протокол (при дослідженні протоколу встановлено, що у ньому відсутні відомості про незгоду з протоколом водія). Також ОСОБА_1 вказав, що з метою підтвердження своїх показів готовий пройти дослідження на поліграфі. Винним себе визнав у тому, що передав керування транспортним засобом особі, яка не мала водійського посвідчення. Окрім цього повідомив про те, що в салоні автомобіля перебували інші сторонні особи (два чоловіки), особисті дані яких відмовився надавати.
Пояснення ОСОБА_1 враховано дисциплінарною комісією, однак, вони повністю спростовуються поясненнями патрульних поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , відсутністю у протоколі відмітки про незгоду з ним ОСОБА_1 та відеозаписом, наданим УПП в Полтавській області.
Наказом ГУНП в Полтавській області №1117 від 09.09.2022 "Про неналежне виконання обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності", рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про національну поліцію", пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, підпункту "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху, пункту 3 розділ ІV Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліцій №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області /а.с. 50-52/.
Відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області № 415 о/с від 21.09.2022 "По особовому складу" згідно із Законом України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) рядового поліції ОСОБА_1 (0179242) дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліцій №3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, 21.09.2022 /а.с.77/.
Позивач, не погодившись з наказами ГУНП в Полтавській області, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 580-VIII рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини першої статті 64 цього Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі за текстом Дисциплінарний статут).
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі за текстом - Правила), з вимогами яких, згідно з пунктом 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частини перша, третя, четверта та десята статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, сьомої, десятої, п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі за текстом Порядок проведення службових розслідувань).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктами 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань).
З аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2022 інспектором ВМЛЗ УПП в Полтавській області ДПП, лейтенантом поліції Марченком А.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №086164 про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП /а.с. 57/.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15.08.2022 №702 "Про призначення та проведення службового розслідування" 13.08.2022 до УГІ ГУНП надійшла інформація про можливе порушення службової дисципліни з боку дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП рядового поліції ОСОБА_1 , а також інших поліцейських ГУНП, що призвело до складання відносно рядового поліції ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за частиною першою статті 130 КУпАП. Із метою з`ясування обставин зазначеного, відповідно до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини першої розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України призначено за вказаним фактом службове розслідування у формі письмового провадження, затверджено склад дисциплінарної комісії /а.с.66/.
Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектора поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП рядовим поліції ОСОБА_1 та керівництвом вказаного підрозділу від 07.09.2022 затверджено начальником ГУНП в Полтавській області полковником поліції ОСОБА_7 09.09.2022.
Після затвердження наведеного висновку службового розслідування Ленінським районним судом м. Полтава у справі № 553/3530/22 (провадження № 3/553/2163/2022) прийнята постанова від 17.10.2022, згідно з якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях останнього.
У наведеному рішення суд, зокрема, дійшов висновку, що наявність протоколу про адміністративне правопорушення може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення виключно у випадку законних дій патрульних та наявності доказів; проте, докази винуватості по справі фактично відсутні; процедура огляду на стан сп`яніння порушена; сторона захисту просить суд оцінити законність дій патрульних поліцейських та легітимність складених документів; патрульні не надали до суду відеодоказів, хоча зобов`язані були фіксувати події на нагрудну камеру безперервно або надати докази їх технічної несправності.
Суд враховує наявність даного рішення суду, водночас, зазначає наступне.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, які виразились у керуванні поза службою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Тобто судом у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. Водночас, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Згідно з положеннями процесуального законодавства суд наділений повноваженнями досліджувати докази, які в тому числі досліджувались місцевим судом при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі №824/739/16-а, від 07.03.2019 у справі №819/736/18.
Суд при розгляді цієї адміністративної справи заслухав, зокрема, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які не були допитані при розгляді справи № 553/3530/22 та дослідив відеозаписи, які не були наявні при розгляді справи № 553/3530/22.
Так, у судовому засіданні 14.12.2022 свідок ОСОБА_3 про обставини, які мали місце 13.08.2022, зазначив: що влітку, під час патрулювання зупинено автомобіль, зазначений у матеріалах справи, після зупинки автомобіля патрульним транспортних засіб проїхав приблизно 50-100 метрів, доки ОСОБА_3 підбіг до авто, побачив, що у салоні авто відбуваються незрозумілі речі. По практиці свідок зрозумів, що відбувається пересадка (водій міняється місцями з пасажиром); підійшовши до автомобіля, двері були зачинені (посмикав за ручку дверей), протягом певного періоду дверцята відчинилися і за кермом побачив чоловіка і у нього на руках молоду дівчину. Свідок зазначив, що був впевнений, що чоловік був за кермом (цього ніхто не заперечував); після встановлення обставин виявилось, що дівчина не має права керування транспортним засобом; ніхто не повідомляв, що за кермом перебувала дружина (дівчина).
Доводи представника позивача про те, що свідок ОСОБА_3 є зацікавленою особою не ґрунтуються на обставинах справи та діючому законодавстві, оскільки під час досліджених судом подій свідок виконував обов`язки поліцейського, виходячи з його повноважень. Інших доказів щодо його зацікавленості сторонами до матеріалів справи не надано.
У судовому засіданні 14.12.2022 також допитано в якості свідка ОСОБА_4 (при допиті свідка у судовому засіданні досліджувалися наявні в матеріалах справи відеозаписи).
Свідок ОСОБА_4 зазначила, що 13.08.2022 групою осіб відпочивали на пляжі, після виїзду транспортний засіб було зупинено працівниками поліції. Свідок пояснювала, що вона не є впевненим водієм та дуже розхвилювалась; взагалі не могла відкрити машину, через що поліцейський занервував, подумав, що заблокували автомобіль із середини (вказала, що не знає чи можна заблокувати двері з середини), потім виник конфлікт, тому що вона з чоловіком вже була у стані конфлікту і від сварки з дружиною чоловік переключився на сварку з поліцейським і цей конфлікт набрав більших обертів. Також свідок зазначала, що вийшли з чоловіком разом з передньої дверці, перша виходила вона з авто, проте, не бачила, як виходив чоловік, оскільки стояла спиною до нього.
Щодо наявності посвідчення та її дій зазначала наступне: свідок ОСОБА_4 не надала посвідчення водія, оскільки вважала, що документи з автошколи про успішне закінчення є підставою для права керування транспортним засобом; гадала, що якщо вона закінчила автошколу і біля неї знаходиться водій, який має права, то вона має право керувати транспортним засобом; думала, що їй загрожує кримінальна відповідальність за керування автомобілем без прав, а у чоловіка не буде відповідальності, тому що він поліцейський; хотіла перекинути відповідальність на нього, тому що він "вирішить це швидше".
Дослідивши відеозаписи, судом встановлено, що позивач з дружиною вийшли разом з однієї дверці (з боку водійського місця).
Також з відеозапису встановлено, що свідок ОСОБА_4 у розмові з ОСОБА_1 зазначала, щоб він пустив її за руль, вона б виїхала нормально. Телефонувавши брату чоловіка, пояснювала, що піймали п`яного за кермом.
Водночас, свідок на відеозаписі не зазначала, що вона була за кермом, пояснивши тим, що боялась брата чоловіка (власника авто), при цьому, було бажання вихвалятися перед тіткою, яка приїхала з Англії (живе в Полтаві, не їздили до них у село 10 років), а саме: хотіли їй показати, що живуть в непоганому становищі, мають авто, можуть відпочивати.
Суд враховує, що свідок ОСОБА_4 є дружиною позивача, її показання в суді є непослідовними щодо обставин справи стосовно того, хто знаходився за кермом автомобілю, причин виходу із машини через одні двері авто нею та ОСОБА_1 ; на уточнюючи питання замість відповідей пояснювала про обставини, що не були предметом розгляду справи (її знання Правил дорожнього руху щодо того, чи має право керувати автомобілем особа, яка не мала водійських права); суперечать показанням свідка ОСОБА_3 та не узгоджуються з подіями, що зафіксовані на відеозапису, дослідженому у судовому засіданні.
У судовому засіданні від 21.12.2022 допитано в якості свідка ОСОБА_6 , яка розповіла: в авто були ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , донька ОСОБА_9 , тітка ОСОБА_10 , відпочивали компанією; з авто виходила ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 переліз через важіль і вийшов за нею вийшли майже один за одним. Усе бачила боковим зором, оскільки сиділа на задньому сидінні з дитиною.
У відповіді на відзив представником позивача наведено, що проведення освідування ОСОБА_1 в медичному закладі не може беззаперечно вказувати на законність її проведення, оскільки самі вимірювальні пристрої та їх результати щодо стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на відеозапису відсутні.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, на питання суду щодо бажання проходження огляду у лікаря нарколога саме позивачем, а не його дружиною ОСОБА_1 пояснити не зміг.
Позивач та свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 надали різні пояснення щодо осіб, які знаходилася в авто.
Суд враховує, що положення статей 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію" покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.
У Рішенні Конституційного Суду України № 1-6/2018 від 27.02.2018 констатовано: "У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26.03.2011), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48). Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини".
Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір`я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника національної поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне органи національної поліції.
З огляду на вказане, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе Держава.
Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів національної поліції з боку суспільства.
Суд зазначає, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини").
Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв`язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а.
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №814/2530/16 зазначив, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Суд вважає, що така поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції, формує негативну думку у населення про поліцію та дискредитує звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов`язків.
Щодо посилань представника позивача на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, а саме: рапорт, яким запропоновано внести зміни в склад комісії, та проект висновку були передані до приймальні начальника ГУНП в Полтавській області 08.09.2022, тобто не завчасно, а після складання висновку (07.09.2022); висновок службового розслідування був підписаний головою комісії 09.09.2022, тобто дата висновку є сфальсифікованою, суд зазначає таке.
На виконання вимог суду відповідачем надана довідка вих.№60115/15/2023 від 23.01.2023, у якій зазначено, що під час проведення службового розслідування виникла необхідність у внесенні змін до персонального складу дисциплінарної комісії, а саме: заміни голови дисциплінарної комісії із заступника начальника ГУНП майора поліції ОСОБА_11 на заступника начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_12 та виключення з членів комісії начальника УГІ ГУНП майора поліції ОСОБА_13 у зв`язку з відпусткою.
07.09.2022 начальником ВСР УГІ ГУНП в Полтавській області Артуром Кислим було підготовлено рапорт про внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії, призначеної наказом ГУНП від 15.08.2022 № 702 та проект наказу ГУНП в Полтавській області "Про внесення змін до наказу ГУНП від 15.08.2022 № 702". Цього ж дня, 07.09.2022, начальником ВСР УГІ ГУНП капітаном поліції Артуром Кислим було підготовлено проект висновку службового розслідування, саме тому висновок містить відповідну дату.
08.09.2022 вищевказані рапорт та проект наказу разом з іншими документами, які підлягали розгляду начальником ГУНП, було передано до приймальні останнього.
У п`ятницю 09.09.2022 у приймальні начальника ГУНП отримано підписаний наказ ГУНП в Полтавській області "Про внесення змін до наказу ГУНП від 15.08.2022 № 702". Даний наказ було зареєстровано у відділі документального забезпечення ГУНП за № 789 від 09.09.2022.
У вищенаведеній довідці також зазначено, що ураховуючи факт видання начальником ГУНП письмового наказу про внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії, 09.09.2022 висновок службового розслідування стосовно ОСОБА_1 було підписано головою та членами оновленої комісії. Після цього голова дисциплінарної комісії особисто подав на затвердження начальникові ГУНП висновок разом з матеріалами службового розслідування щодо ОСОБА_1 . У п`ятницю 09.09.2022 висновок службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Полтавській області від 15.08.2022 № 702, затверджено начальником ГУНП в Полтавській області Євгеном Рогачовим. Рапорт про зміну персонального складу дисциплінарної комісії, який 08.09.2022 подавався до приймальні начальника ГУНП разом з проектом відповідного наказу, було повернуто у понеділок 12.09.2022 з резолюцією начальникам ГУНП від 12.09.2022.
Водночас, суд зауважує, що порушення процедури при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalidact). Водночас, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що навіть за умови порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, а також інших процедурних питань, які не були дотримані відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, не може потягнути за собою безумовне скасування оскаржуваних наказів, за умови наявності факту вчиненого дисциплінарного проступку.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №826/9858/18.
Щодо застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За результатами проведеного службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
При звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, відношення позивача до вчиненого, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції є законним та обґрунтованим, а оскаржувані накази прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 813/336/16, від 28.05.2020 у справі № 815/2657/17.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена протиправність дій та рішень відповідача, проте, відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність прийнятих ним наказів.
Підстави розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.03.2023.
Суддя Т.С. Канигіна
Судове рішення № 109849918, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 15.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/8274/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: