Рішення № 109848039, 27.03.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року Справа № 280/293/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

до Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України

про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 1), до Центральної військово-лікарська комісії Міністерства оборони України (далі ЦВЛК, відповідач 2) в якому просить:

визнати протиправною відмову відповідача 2, викладену у листі №5987/4898 від 25.11.2022, у не направленні позивача до ЦВЛК для проведення повторної військово-лікарської експертизи стану його здоров`я;

зобов`язати відповідача 2 провести повторний медичний огляд (військово-лікарську експертизу) стану здоров`я позивача з урахуванням доданих лікарських висновків;

визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 у не проведенні службових розслідувань випадків, що сталися з позивачем 30.04.2022 та 07.04.2022 під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України від 27.10.2021 №332;

зобов`язати відповідача 2 провести службові розслідування випадків, що сталися з позивачем 30.04.2022 та 07.04.2022 під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України від 27.10.2021 №332.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що із висновками військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_2 від 19.09.2022 про проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я старшого солдата ОСОБА_1 не згодний, оскільки ВЛК не врахувало висновки стану здоров`я. Крім того, на думку позивача, ВЛК не визначила стан придатності позивача до військової служби. Також вказує, що командування ВЧ НОМЕР_1 не надано до ВЛК довідки про обставини травми. Пояснює, що 11.11.2022 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 , до Міністра оборони України та до ЦВЛК із рапортом від 09.11.2022 про скасування постанови (висновка) військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_2 від 19.09.2022, вкладеного у Довідці ВЛК №3545 від 19.09.2022 про проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я та направлення позивача до ЦВЛК для проведення повторної військово-лікарської експертизи стану здоров`я позивача. Стверджує, що 14.12.2022 отримав від відповідача 2 листа №598/4898 від 25.11.2022 з відмовою в оскаржені постанови (висновку) вiйськово-лiкарськоi комісії при ВЧ НОМЕР_2 , відповіді від ВЧ НОМЕР_1 та від Міністерства оборони України не надходили. Щодо службових розслідувань обставин травм (поранення, контузії, каліцтва), отриманих 30.04.2022 та 07.09.2022 звертає увагу суду, що після отримання ним травм, що сталися 30.04.2022 i 07.09.2022. командуванням ВЧ НОМЕР_1 не було проведено розслідування відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України від 27.10.2021 №332, та не були складені довідки про обставини травм (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.

Ухвалою судді від 13.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою з додатками надіслано електронною поштою на адресу відповідача 1, про що свідчить роздруківка , проте відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача 1 не надходив.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач 2 позов не визнав, 13.02.2023 надав до суду відзив (вх. №6591), в якому зазначає, що позивач, мав бути направлений на медичний огляд ВЛК саме командиром ВЧ НОМЕР_1 . Щодо проходження повторного медичного огляду саме у ЦВЛК зауважує, що п. 6.6 глави 6 розділу II Положення № 402 передбачено, де проходять медичний огляд ВЛК військовослужбовці. до яких належить позивач. Враховуючи вищезазначені правові норми, позивач може бути направлений на медичний огляд ВЛК прямим начальником від командира окремої частини, йому рівних та вище (командиром ВЧ НОМЕР_1 ) до військового лікувального закладу (військового госпіталю) за територіальним принципом. Окрім того, наголошує, що позивач у позовній заяві зауважує, що військово-лікарська комісія при ВЧ НОМЕР_2 не визначила ступінь придатності його до військової служби, проте після одержання травми та проведеного стаціонарного лікування, позивач був направлений на медичний огляд ВЛК саме з метою вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я, ОСОБА_1 не направлявся на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, тому й ступінь придатності до військової служби ВЛК ВЧ НОМЕР_2 визначено не було. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Наказом від 25.02.2022 №30 командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, шпк «солдат», тарифний розряд 4.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим 21.01.2016 ВЧ НОМЕР_4 .

19.09.2022 військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 було проведено медичний огляд позивача, діагноз: «Мінно-вибухова травма (07.09.2022), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Акубаротравма, гостра сенсоневральна приглухуватість справа. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин правого колінного суглоба, з тимчасовим порушенням функції. Травма легкого ступеня»; та складено довідку військово-лікарської комісії №3545, відповідно до якої встановлено причинний зв`язок травми військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 «травма, поранення. Так, пов`язані з проходженням військової служби» та на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів».

Позивач, не погодившись з висновком військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , одночасно звернувся із рапортом від 09.11.2022 до командира ВЧ НОМЕР_1 , до Міністра оборони України та до ЦВЛК із рапортом від 09.11.2022 про скасування постанови (висновка) військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_2 від 19.09.2022, вкладеного у Довідці ВЛК №3545 від 19.09.2022 про проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я та направлення позивача до ЦВЛК для проведення повторної військово-лікарської експертизи стану здоров`я позивача.

ЦВЛК було надіслано лист-відповідь від 25.11.2022 №598/4898, у кому повідомлено, що за встановленим ОСОБА_1 діагнозом постанову ВЛК ВЧ НОМЕР_2 прийнято вірно. Також позивачу запропоновано з посиланням на нормативно-правові акти, після закінчення відпустки звернутись встановленим порядком до командування своєї військової частини щодо направлення на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Відповіді від ВЧ НОМЕР_1 та від Міністерства оборони України до позивача не надходили.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров`я військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3.1 глави 2 розділу І Положення визначено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 2.3.3 глави 2 розділу І Положення на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 2.4.4 глави 2 розділу І на ВЛК регіону покладаються: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України (абзац 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. (підпункт 2.4.10 пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, гарнізонні ВЛК (підпункт 2.6.1 пункту 2.6. глави 2 розділу І Положення №402).

За правилами підпунктів 2.7.2, 2.7.3, 2.7.4 пункту 2.7 розділу І Положення №402 гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України. На воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:

проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;

ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;

проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;

проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;

залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Відповідно до підпункту б пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення №402 направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

У спірному випадку позивач пройшов медичний огляд лікарями-спеціалістами Військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_5 , за результатами якого винесено постанову, оформлену довідкою ВЛК №3545 від 19.09.2022. За змістом довідки встановлено причинний зв`язок травми військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 «травма, поранення. Так, пов`язані з проходженням військової служби» та на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК, позивач наполягає на наявності у нього захворювань, підтверджених медичними дослідженнями у медичних закладах м. Запоріжжя, що виключають його придатність до військової служби.

З приводу таких доводів позивача суд зазначає, що Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України Центральній військово-лікарській комісії надано право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що оцінка визначення пов`язані чи ні захворювання з проходженням військової служби є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з проходженням військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, який враховується судом у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України.

При цьому, позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ЦВЛК.

Обставин порушення відповідачем 2 цієї процедури в межах даної справи не встановлено.

Посилання позивача на те, що військово-лікарська комісія не врахувала висновки про стан його здоров`я та не визначила стан придатності до військової служби, а також те, що командуванням ВЧ НОМЕР_1 не надано до військово-лікарської комісії довідку про обставини травми, стосуються постанови ВЛК, оформленої довідкою №3545 від 19.09.2022. Разом із тим, позивач зазначену постанову не оскаржує.

Слід зазначити, що суд в межах розгляду даної справи не досліджує питання, які не входять до предмету доказування.

Крім того, позивач у позовній заяві зауважує, що військово-лікарська комісія при ВЧ НОМЕР_2 не визначила ступінь придатності його до військової служби, проте як встановлено судом після одержання травми та проведеного стаціонарного лікування, позивач був направлений на медичний огляд ВЛК саме з метою вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я, ОСОБА_1 не направлявся на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, тому й ступінь придатності до військової служби ВЛК ВЧ НОМЕР_2 визначено не було, доказів протилежного позивачем суду надано не було.

Щодо позовних вимог частині визнання протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 у не проведенні службових розслідувань випадків, що сталися з позивачем 30.04.2022 та 07.04.2022 під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України від 27.10.2021 №33, суд виходить з такого.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу 10 пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, та з метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням і веденням обліку нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями Збройних Сил України, наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за № 1667/37289.

Відповідно до пункту 1 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Разом із цим, за приписами пункту 3 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Як зазначено у позовній заві, 30.04.2022 о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби під час проведення бойових дій, в ході чого отримав мінно-вибухову травму з контузією головного мозку та посттравматичною сенсоневральною приглухуватістю. У подальшому, 07.09.2022 о 08 годині 30 хвилин позивач виконував обов`язки військової служби під час проведення бойових дій та в цей час отримав мінно-вибухову травму, отримав закриту черепно-мозкову травму, вибухову травму нижньої повіки лівого ока.

Таким чином, оскільки поранення (травми) отримані позивачем внаслідок бойових уражень та/або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, суд вважає, що дія Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, на нього не поширюється, а отже позовні вимоги стосовно зобов`язання відповідача 2 провести службові розслідування випадків, що сталися з позивачем 30.04.2022 та 07.04.2022 під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, відповідно до вказаної Інструкції, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), до Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України (01133, місто Київ, вул. Госпітальна, буд.16, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак