Рішення № 109846955, 20.02.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року Справа № 160/20207/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (вул. Надії Алексєєнко, буд.100, прим.1, м. Дніпро, 49000) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2022/000053/1 від 16.11.2022р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням митної вартості за першим методом (за ціною договору), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 р. у справі №160/20207/22 відкрито провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 13.01.2022 р., в якому останній проти позову заперечує та просить в позові відмовитиз наступних підстав.

Під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів на спростування виявлених невідповідностей унеможливлює перевірку числового значення вартості заявленого товару. У зв`язку з відсутністю документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутністю документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.

На підставі означеного вище, представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 04.09.2019 року ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією "EVERLASTING MACHINE & TOOL" CO., L TD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № EVG-1-2019 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту. В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №20 від 02.12.2021р., рахунківфактур: № HCM20220210M-2 від 23.12.2021р., № HCM20220210M від 05.01.2022р. було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» товарів (бетонозмішувачів з електричним приводом). Товарна партія поставлялись на умовах ФОБ Циндаю згідно міжнародних торговельних правил ІНКОТЕРМС 2010. Базис поставки ФОБ (FOB), визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, 19.08.2022 р. ТОВ ПК ДТЗ, шляхом електронного декларування було задекларовано до митного поста «Дніпро-правобережний» Дніпровської митниці партію отриманих товарів - машини виробництва торговельної марки "Кентавр" для приготування бетонних сумішей або будівельних розчинів, перемішування будівельних матеріалів: бетонозмішувачі з електричним приводом, з місткістю барабану 140л, що являють собою змішувальний барабан з розташованими всередині неакти вними лопатями, встановлений на опорній рамі зі змінним кутом нахилу, який приводиться в дію (обертання) за допомогою електродвигуна (з редуктором або без нього), у розібраному стані для транспортування: -мод. «Кентавр БМ-140Е» - 360 шт. Галузь застосування - приватне господарство, загальною вартістю 67327,70 дол.США. за електронною митною декларацією (ЕМД) №UА22UA110150013235U7 від 15.11.2022р. (Товар №1 у графі 31 ЕМД). Загальна вартість транспортних витрат товариства щодо перевезення спірної товарної партії до кордону з Україною склала 31800,00 дол. США.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 99127,70 дол. США.: 67327,70 дол. США (вартість товару) + 31800,00 дол. США (вартість транспортних витрат). Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № EVG-1-2019 від 04.09.2019р.; додаток (специфікація) до нього №20 від 02.12.21р.; платіжне доручення щодо оплати товару №1180 від 23.05.2022р., рахунки фактури: № HCM20220210M-2 від 23.12.21р., № HCM20220211M від 05.01.22р; пакувальні листи: від 23.12.21р., від 05.01.2022р.; технічний опис товару. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 1510/912/2019 від 15.101019р.; заявки на перевезення: № 1/81-18 від 17.12.2021р., № 1/81-27 від 17.12.2021р.; коносаменти: UTRUST21120509 від 28.12.21р., UTRUST22020125 від 17.02.22р.; рахунки на оплату транспортних витрат: № L50956 від 20.05.2022р., № L50965 від 20.05.2022р.; платіжні доручення щодо оплати транспортних витрат: № 102 від 08.06.2022р., № 104 від 13.06.2022р.; дві довідки про транспортні витрати від 31.08.22р., залізничні товаро-транспортні накладні: №000064, №000065, №000096, №000097 від 28.08.2022р. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення № 1 від 30.09.21р., відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ ПК ДТЗ, наступні документи: 1)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2)транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3)виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Листом №001/01-16/11від 16 листопада 2022р., ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: комерційну пропозицію виробника від 23.11.2021р., від 19.11.2021р.; прайс-лист від 09.11.2021р., від 08.11.2021р.; платіжні доручення №102,№104, №1180, завірені банком; акти виконаних робіт від 03.10.2022р, від 20.05.2022р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами. 16.11.2022 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2022/000053/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному Рішенні збільшена митницею з 99127,00 дол. США. до 200970,00 дол.США.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 22UA110150013333U6 від 16.11.2022р. Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 744846,07 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47, В Подробиці розрахунків означеної ЕМД.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Відповідно до частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті Дніпровською митницею обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, як видно зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

Усі зазначені товарні партії поставлялись на умовах FOB Qingdao згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

Базис поставки FOB, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Відповідно до базису поставки FOB відповідно до Інкотермс-2010, жодна із сторін зовнішньоекономічної операції не мають зобов`язань з обов`язкового страхування. У декларанта відсутні будь-які страхові документи, а також документи, що містять вартість страхування, оскільки страхування товару отримувачем не здійснювалось. Декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Наведене спростовує доводи відповідача щодо відсутності документів підтверджуючих страхування товару.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування: 1. «ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до митного контролю та оформлення за ЕМД від 15/11/2022 №UA110150/2022/013235 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 04.09.2019 №EVG-1-2019 з "EVERLASTING MACHINE&TOOL" CO., LTD Китай, за Специфікацією від 02.12.2021 № 20, за рахункомінвойс від 23.12.2021 № HCM20220210M-2 та від 05.01.2022 № HCM20220211M. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB Qingdao,China, згідно Інкотермс. Відповідно до вимог статті 49 Митного кодексу Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ.

Контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 04.09.2019 р. №EVG-1-2019 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

За наслідками розгляду листа товариства вих. № 001/01-16/11 від 16.11.2022 р. та додатково наданих на підтвердження заявленої митної вартості товару, митницею з приводу цієї ж підстави для коригування зазначено: «Щодо надання копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 04.09.2019 №EVG-1-2019. В рамках проведення консультацій декларанта зобов`язано надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, Ненадання декларантом ТОВ "ПК "ДТЗ" експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення».

Доводи митниці спростовуються наступним. Оскільки копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Умовами зовнішньоекономічного Контракту № EVG (п. 3.5, п.3.6), його Сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись компанією-продавцем для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином, товариство не має права вимагати від іншої сторони документи, надання яких не передбачено Контрактом.

Відповідно до листа ДФС України від 03.02.2015 р. № 3327/7/99-99-24-02-02-17 звертається увагу на те, що згідно зі статтями 264 (ч. 2) та 335 (ч. 3) Митного кодексу України, при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією подаються лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених МКУ, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені статтями 257 (ч. 8) та 335 (ч. 3) МКУ, зазначаються у встановленому порядку в митній декларації. Таким чином, митним законодавством, у т. ч. главами 6 11 МКУ, врегульовано питання щодо необхідності надання під час декларування товарів тільки тих документів, що містять відомості, необхідні для митного оформлення.

Суд зазначає, що твердження митниці про наявність у товариства декларації КНР та небажання надати її митному органу ґрунтується виключно на припущеннях. Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв`язку з чим надання її в зазначеному випадку декларування товару було неможливим. Вимога ж митного органу про її надання протирічить митному законодавству України.

Водночас, суд зазначає, що за наслідками розгляду листа товариства вих. № 001/01-16/11 від 16.11.2022 та додатково наданих на підтвердження заявленої митної вартості товару, митниця з приводу цієї ж підстави для коригування зазначає: «Щодо оплати товару: Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Відповідно до відомостей коносаментів від 28.12.2021 № UTRUST21120509 та у від 17/02/2022 № UTRUST22020125, товар було завантажено на судно 28.12.2021 та 17/02/2022 відповідно. Відповідно п.5.2 контракту від 04.09.2019 №EVG-1-2019 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У Специфікації від 02.12.2021 № 20 зазначено що оплата здійснюється на умовах 100% передоплати, тобто на момент поставки товару 17/02/2022 оплата повинна була здійснена. Надане платіжне доручення від 23.05.2022 № 1180 не завірено належним чином банківською установою. Згідно наданого платіжного доручення № 1180 оплата здійснена після відправлення вантажу, що не кореспондується з оцінюваною партією товару. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).

Зазначені підстави для коригування є необґрунтованими, оскільки оплата коштів за товар товариством компанії Продавцю відповідно до Специфікації № 6 не була здійснена у встановлений Специфікацією строк у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна військова агресія російської федерації проти України та в країні було введено воєнний стан, які Торгово-промисловою палатою України у листі № 2024 / 02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено як обставини непереборної сили, що діють з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення та є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарювання та/ або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/або іншим зобов`язанням, зобов`язанням/зобов`язаннями, виконання яких відбулося відповідно до умов договору, угоди, законодавчих чи інших нормативно-правових актів і виконання яких стало неможливим у встановлений термін у зв`язку з настанням таких обставин непереборної сили, у зв`язку з чим Національний банк України вимушений був зупинити продаж валюти для суб`єктів господарювання та заборонити пререрахування коштів за кордон за договорами, крім товарів критичного імпорту. Митниця повідомлялась товариством під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії (листом № 001/01-16/11 від 16.11.2022р.) про те, що оплата за товар не здійснювалась у зв`язку з зазначеними обставинами.

З наведеного вбачається, що єдиною підставою для оплати є Специфікація до Контракту, тому зазначення у платіжному дорученні рахунку на оплату протирічить умовам Контракту. Таким чином посилання в платіжному дорученні на Специфікації, а не на інвойси, є обґрунтованим і відповідає умовам Контракту.

Твердження митниці про те, що надане товариством платіжне доручення № 1180 не завірене банківською установою не відповідає дійсності, оскільки листом від 16.11.2022р. вих. № 001/01-16/11 товариство надало митниці платіжне доручення №1180 від 23.05.2022р. завірене уповноваженою особою банківської установи, з якого вбачається що за цим дорученням Постачальнику сплачено грошові кошти в сумі 120862,40 дол.США, що складає загальну суму вартості товарів за Специфікацією № 20 та повною мірою кореспондується зі спірною товарною партією. Таким чином надане платіжне доручення, у сукупності з іншими наданими документами підтверджує ціну товару, що була сплачена товаристовм компанії продавцю за поставлений товар (ч.4 ст.58 МКУ).

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: Договір ТЕО №1510/912/2019 від 15.10.2019 з Перевізником «Global Container Lines Latvija SIА»; рахунок про надання ТЕО від 20.05.2022 № L50956 та № L50965, Заявки №№1/81-18 та 1/81-27 від 17.12.2021, Довідки про транспортні витрати б/н від 31.08.2022; платіжні доручення з банківської установи від 08.06.2022 №102 та від 13.06.2022 №104. Згідно п.4.2 договору ТЕО №1510/912/2019 від 15.10.2019 перевізник надає акт виконаних робіт, який декларантом не надано. У коносаменті від від 28.12.2021 № UTRUST21120509 та у від 17/02/2022 №UTRUST22020125 у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено ICS LTD, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування». Такі твердженнямитниці також є небгрунтованими. Так, товариством не на надавався митниці договір ТЕО № №1510/912/2019 від 15.10.2019р., а надавався Договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № №1510/912/2019 від 15.10.2019р.,укладений товариством з компанією-Перевізником «Global Container Lines Latvija SIА».

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати (за наявності) на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов`язані з транспортуванням цього товару). В наданому рахунку про надання ТЕО від 20.05.2022 № L50956 та № L50965, зазначено вартість морського фрахту одного контейнера, включаючи перевантаження на загальну суму 7950 дол.США. Згідно Заявок №№1/81-18 та 1/81- 27 від 17.12.2021визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником «Global Container Lines Latvija SIА»: Port Qingdao city Новомосковськ, Ukraine. В рахунках від 20.05.2022 № L50956 та № L50965 зазначено термін оплати ТЕО - 21.06.2022. Надані платіжні доручення від 08.06.2022 №102 (сума 131100 дол.США) та від 13.06.2022 №104 (сума 166950 дол.США) не кореспондується з рахунками ТЕО від 20.05.2022 № L50956 та № L50965 та містять посилання на інші рахунки, які декларантом не надані до митного оформлення. Враховуючи вимоги статті 54 та 58 МКУ контроль правильності визначення складових митної вартості, що заявлена декларантом за ЕМД від 15/11/2022 №UA110150/2022/013235- не можливо обчислити». За наслідками розгляду листа товариства вих. № 001/01-16/11 від 16.11.2022 та додатково наданих на підтвердження заявленої митної вартості товару, митниця з приводу цієї ж підстави для коригування зазначає: «В рахунках від 20.05.2022 № L50956 та № L50965 зазначено термін оплати ТЕО - 21.06.2022. Надані платіжні доручення від 08.06.2022 №102 (сума 131100 дол.США) та від 13.06.2022 №104 (сума 166950 дол.США) не завірені належним чином банківською установою, не кореспондується з рахунками ТЕО від 20.05.2022 № L50956 та № L50965 та містять посилання на інші рахунки, які також декларантом не надані до митного оформлення». Означені твердження митниці також є необґрунтованими з огляду на те, що під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, товариством митниці було надано на підтвердження транспортної складової митної вартості товару платіжні доручення від 08.06.2022 №102 та від 13.06.2022р. №104. У графах 32 та 70 платіжного доручення №102 зазначено, що оплата здійснена за 8-маа рахунками одним платежем на загальну суму 131100,00 дол.США, у тому числі зазначений рахунок № L50956 від 29.04.22р.. У графах 32 та 70 платіжного доручення №104 зазначено, що оплата здійснена за 16-ма рахунками одним платежем на загальну суму а 166950,00 дол.США дол. США, у тому числі зазначений рахунок № L50965р. Загальна вартість послуг з перевезення, зазначена у кожному з рахунків складає 15900,00 дол. США., а не 7950,00 дол. США, як зазначає митниця. Таким чином загальна сума оплати, зазначена у платіжному дорученні і рахунку не можуть співпадати, оскільки відповідно до платіжного доручення було здійснено загальну оплату послуг з перевезення за декількома рахунками.

Твердження митниці щодо того, що надані декларантом товариства платіжні доручення №№ 102, 104 не завірені банківською установою не відповідають дійсності, оскільки листом вих. № 001/01-16/11 від 16.11.2022р., товариством митниці були надані обидва означені платіжні доручення завірені банківською установою.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 30 червня 2022 року по справі № 280/1824/19 (адміністративне провадження № К/9901/16470/20), у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України в значення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Отже, згідно з нормами Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Аналогічна правова позиція вказана Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 у справі № 820/2474/16.

Відповідач не навів належного обґрунтування неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів, визначених статтями 58-63 Митного кодексу України, що свідчить про необґрунтованість обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості, передбаченого ст. 64 Митного кодексу України.

При цьому, відповідачем в оскаржуваному рішенні не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, та не конкретизовано підстави незастосування методів щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

Посилання у оскаржуваному рішенні на відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, на відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів не може слугувати належним обґрунтуванням застосування резервного методу та неможливості застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними і подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

Крім того, в оскаржуваному рішенні не зазначені джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості не зазначений перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням про коригування митної вартості товарів.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, відповідач безпідставно послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, суд враховує норми частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та приписи ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, отже такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також суд відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. відповідно до платіжного доручення №3327 від 09.12.2022 року.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (вул. Надії Алексєєнко, буд.100, прим.1, м. Дніпро, 49000) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2022/000053/1 від 16.11.2022 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн., 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова