Рішення № 109844353, 09.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1710/22

Провадження № 2/761/1621/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

18.01.2022 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивачі просять:

- визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів, поширену відповідачами інформацію ІНФОРМАЦІЯ_7 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_5»

та зобов`язати відповідачів спростувати недостовірну та негативну інформацію, а саме: «Крім того, в столичному переліку скрутчиків опинилися президент агрохолдингу АGR Group ОСОБА_9 , гендиректор Grainexpo EU ОСОБА_10», яка була розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_7 - у той же спосіб, в який ними було поширено недостовірну та негативну інформацію, а саме: розмістити інформацію на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі інтернет протягом 5 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду по даній справі шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення в даній справі із зазначенням, що розповсюджена вищевказана інформація є недостовірною, наклепницькою і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_9 і ОСОБА_7 .

Вимоги позову обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачам стало відомо про поширення щодо них недостовірної інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6».

Позивачі зазначають що стаття містить недостовірну та негативну інформацію, а тому для захисту порушеного права звернулись до суду з цим позовом.

27.10.2022 року до суду надійшов відзив ПрАТ «Картель» на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що першоджерелом відомостей, опублікованих в статті в тому числі і спірних є інформаційне агентство «УНІАН». При цьому в статті міститься гіперпосилання на першоджерело отримання інформації статтю « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». А тому у відповідності до положень статті 302 ЦК України відповідач не повинен перевіряти достовірність інформації розміщеної на сайті інформаційного агентства. Крім того, представник зазначає, що відсутній юридичний склад правопорушення наявність якого може бути підставою для задоволення позову. Позивачами не доведено що інформація стосувалась саме їх, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що позивачі є саме тими особами, інформація про яких вказується у спірних відомостях. Також представник зазначає, що в статті викладені оціночні судження автора.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Представник позивачів та відповідача ПрАТ «Картель» в судове засідання не з`явилися, звернулися до суду із заявою про слухання справи в його відсутність, представник позивачів просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

А тому на підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Оцінивши надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності з ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу ст.34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У відповідності з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до положень ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Звертаючись до суду з позовом, позивачі зазначали, що 21.08.2021 року у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» розповсюджено у мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію, яка на думку позивачів, є неправдивою та такою, що не відповідає дійсності, зокрема, «ІНФОРМАЦІЯ_5».

На підтвердження розміщення зазначеної статті в мережі інтернет позивачі надали роздруківку із сайту (інтернет-сторінки), яка є паперовим відображенням електронного документа.

Однак суд не може взяти до уваги як належні докази зазначені роздруківки, оскільки вони не виготовлені, видані й засвідчені власником відповідного інтернет-ресурсу або провайдером, а тому не можуть бути письмовим доказом.

До зазначеного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 7.07.2021 у справі №587/2051/18.

В той же час судом було встановлено що на момент прийняття рішення судом за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно розміщена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» однак вона не містить фразу на яку посилаються позивачі в позовній заяві.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що на початку статті вказано: «З січня по травень 2021 року українські підприємці позбавили бюджет надходжень ПДВ на суму понад 12 млрд грн. У схемі так званих "скруток", коли імпортні товари, продукти харчування, паливно-мастильні матеріали за документами конвертуються в сільгосппродукцію для експорту, взяли участь не менше 1300 компаній

Про це йдеться в статті УНІАН " ОСОБА_8 ".

При цьому, перейшовши за гіперпосиланням було виявлено, що стаття на сайті УНІАН відсутня.

Тому суд позбавлений можливості встановити, що на сайті УНІАН була розміщена зазначена позивачем інформація.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, провівши системний аналіз діючого законодавства України, взявши до уваги відповідну судову практику та роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, вивчивши процесуальні заяви сторін у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновків, що в ході судового розгляду не доведено поширення зазначеної позивачами інформації та факту вчинення відповідачами правопорушення, яке полягало саме в поширені інформації, яка у відповідності до вимог закону може мати статус «недостовірної», такої, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає позивачам повно і своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4,77-83,89,95, 141, 259, 263, 265 ЦПК України; ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 201, 277, 280, 297 ЦК України; Законом України "Про інформацію"; ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до цієї Конвенції; Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009р. за № 1, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 17 березня 2023 року

Суддя: Н.Г.Притула