Рішення № 109841937, 15.03.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/861/2023

Справа № 359/9637/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

16 грудня 2022 року представник позивача адвокат Закарлюка Н.С. звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, згідно якого просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 17653,77 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є управителем багатоквартирного будинку за адресою : АДРЕСА_1 ). ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному багатоквартирному будинку. У будинку, зокрема і квартирі за вищевказаною адресою, позивачем безперебійно надаються житлово-комунальні послуги. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 неналежним чином оплачує житлово-комунальні послуги, у неї виникла заборгованість в розмірі 17252,85 грн. за період з 01.08.2021 року по 31.08.2022 року. Відповідач ухиляється від добровільного погашення вказаної заборгованості. Тому ТОВ «Перший український експертний центр» змушене звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача подала заяву, якою просила розгляд справи проводити у її відсутність, на позові наполягає та просить задовольнити. Відповідач про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань, відзиву на позов суду не надала.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно вимог ст.223,280,281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і позивач.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши подану представником позивача заяву у справі, матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини. Так, враховую-ться висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року (серія А, №303А, п.2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 16 липня 2021 року.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 25.02.2019 року №130 Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» встановлені тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для потреб споживачів багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 .

29 квітня 2020 року між ТОВ «Перший український експертний центр» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 в особі ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Додатком №1 до цього Договору визначена ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком для житлових та нежитлових приміщень, відповідно до якого ціна на послугу за адресою: АДРЕСА_4 складає 8,98 грн. за 1 кв.м.

З розрахунку заборгованості за комунальні послуги на 29.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , власник квартири АДРЕСА_3 має борг у розмірі 17252,85 грн.

Виходячи з положень ч. 1 ст.17, ст.20, ч. ч. 6,7,8ст.22, ч. 4 ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»власники квартир у багатоквар-тирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного не поділь-ного майна.

Відповідно ч. 1ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком у тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку"визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Згідно п. 8 ч. 1Закону України «Про житлово-комунальні послуги»колективний договір про надання комунальних послуг - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно ч. 4ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу. У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положен-няЦивільного кодексу Українипро доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Колективний договір про надання комунальних послуг підписується на умовах, визначених у рішенні співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно статті 322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідностатті 162 ЖК Українивласники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відповідно доЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змістустатті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізо-ване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини першоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьоїстатті 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2ст. 625 Цивільного кодексу Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 був укладений колективний договір про надання комунальних послуг, який є обов`язковим для усіх співвласників цього будинку.

Відповідач, як власник однієї з квартир в будинку, отримувала комунальні послуги, які надавалися позивачем. Доказів на спростування цього суду не надано. Тому, у відповідача виник обов`язок зі сплати за отримані комунальні послуги.

Таким чином, належить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Перший український експертний центр» заборгованість у загальному розмірі 17252,85 грн.

Щодо вимог ТОВ «Перший український експертний центр» про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000, 00 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннямист. 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року(далі - Закон України № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1ст. 1 Закону України №5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно дост. 19 Закону України № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 року у справі № 301/1894/17.

У наданій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу правову допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

Судом встановлено,що 15вересня 2022року між ТОВ«Перший українськийекспертний центр» та адвокатом Закарлюка Н.С. укладено договір № 15/9 про надання правової допомоги, згідно умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту та представництво його інтересів, зокрема, але не виключно, перед фізичними особами та юридичними особами всіх форм власності, судових органах усіх інстанцій.

Згідно пп. 4.1,4.2 Договору за роботу та послуги, що виконується та надаються адвокатом, клієнт перераховує гонорар визначений сторонами в письмовому вигляді за підписом обох сторін. Сторони за цим договором домовились, що послуги адвоката надаються клієнту з розрахунку 5000,00 грн., які підлягають оплаті клієнтом на користь адвоката у строк протягом 30 календарних днів з часу набрання законної сили відповідного рішення суду по справі про стягнення заборгованості.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг №25 від 02.12.2022 року, адвокат виконала наступні роботи (надані послуги) підготовка та подання до суду позовної заяви на суму 5000,00 грн. В даному акті зазначено, що замовник претензій до якості надання послуг та строків їх надання виконавцем не має.

Однак, жодного належного доказу того, що позивач фактично поніс витрати по оплаті 5000,00 грн. за надання правової допомоги суду не надано (квитанцій, касовий ордер, платіжні доручення тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування судових витрат понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн. є такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Перший український експертний центр» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258 259, 263 265, 353 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 11, 509, 526, 610, 626, 628, 629, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 17 653 (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят три) гривні 77 (сімдесят сім) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», код ЄДРПОУ 36844047, місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс 1004, IВN НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК», МФО: 351005, ІПН: 368440426550.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Вол.-Волинським РВ УМВС України в Житомирській області 03.07.2008 року, адреса реєстрації : АДРЕСА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Яковлєва