Ухвала суду № 109839087, 15.03.2023, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 521/19392/22

Провадження № 4-с/947/18/23

УХВАЛА

15.03.2023 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О.,

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ) про визнання дій державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) незаконними та скасування обтяження,-

ВСТАНОВИВ:

Зі скаргою на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) до Малиновського районного суду м.Одеси звернуся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову АН №392939 від 14.05.2010 року, винесену державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби на частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження № 9996443 від 02.07.2010 року на частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності. Скарга мотивована тим, що він є одним із власників квартири АДРЕСА_1 , при намаганні здійснити відчуження майна, що належить йому на праві власності дізнався, що на його майно існує обтяження за постановою серії АН №392939 від 14.05.2010, винесеної державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби ( зареєстроване 02.07.2010 за № 9996443). Обтяження було накладено на підставі ухвали Київського районного суду в рамках забезпечення цивільного позову у кримінальній справі, однак він покарання відбув та ним проведено розрахунок з потерпілим, однак арешт з майна досі не знято. При зверненні до виконавчої служби з метою скасування обтяження налженого заявнику майна, повідомлено, що ідентифікувати постанову серії АН №392939 від 14.05.2010 року неможливо, а виконавче провадження знищено за терміном зберігання. Наявність у реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливлює власнику майна належним чином скористатись своїм правом власності, гарантованим державою та Конституцією України. Дійсне стало причною для звернення до суду з відповідною скаргою.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 28.12.2022 року скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд за територіальною юрисдикцією до Київського районного суду м.Одеси.

Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.

Ухвалою судді від 21.02.23 року відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

До судового засідання з боку заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшла заява щодо можливості розгляду справи за її відсутності, в якій вона вимоги скарги підтримує та просить скаргу задовольнити.

На виконання вимог суду щодо надання належним чином завірених копій виконавчого провадження боржником в якому є ОСОБА_1 , в рамках якого винесено14.05.2010 постанову АН №392939 про арешт нерухомого майна, суб`єктом оскарження надано відповідного листа щодо неможливості надання копій виконавчого провадження у зв`язку із його знищенням за спливом строку зберігання.

Так судом встановлено наступне.

Так судом встановлено, що у провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала кримінальна справа № 1-234/10 де обвинувачем був ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої судом 12.02.10 року постановлений вирок, яким ОСОБА_1 визнаний винним у здійсненому ним злочині, та призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

З листа Першого Малиновського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) від 14.03.2023 р. вбачається, що з гідно з пунктом 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Матеріали виконавчого провадження у якому був накладений 14.05.2010 арешт на майно ОСОБА_1 , згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АН № 392939, знищені за закінченням терміну зберігання. Також суду повідомлено, що перевіркою даних АСВП, у тому числі Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що є окремим спецрозділом, який є архівною складовою частиною АСВП та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження АСВП, встановлено, що в Першому Малиновському ВДВС Одеського МУЮ перебувало виконавче провадження № 19353178 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4364/08, виданого 26.04.2010 Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 40983,95 грн., яке було відкрито 14.05.2010 (дата накладення арешту на майно ОСОБА_1 ) та завершено 31.03.2011 згідно п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», борг згідно виконавчого документа, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником сплачені не були. Виконавче провадження № 19353178 знищено за закінченням терміну зберігання.

При завершенні виконавчих проваджень не було вирішено питання щодо скасування обтяження з майна належного заявнику.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного в Постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 204/2494/20 вимоги боржника у виконавчому провадженні щодо скасування арешту, накладеного в межах виконавчого провадження на його майно не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як її майно арештовано державним виконавцем і вона є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України. Тому такий позов взагалі не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, тому районний суд вірно відмовив у відкритті провадження у справі , оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення, відповідно до ст. 447 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 59 Закону № 1404 - VIII У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до частини З статті 59 Закону № 1404 - VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №340/25/1927.

Відповідно до частини 4 статті 59 Закону № 1404 - VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Таким чином, арешт накладений на майно (кошти) боржника на підставі постанови державного виконавця, може бути знятий виключно з вищевказаних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 59 Закону № 1404 - VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином у випадку наявності арешту на майно боржника, яке не було знято під час закінчення виконавчого провадження у виконавчої служби відсутнє право на скасування відповідної постанови, а у випадку якщо не встановлено порушення порядку накладення арешту у керівника відповідного відділу виконавчої служби також відсутнє відповідне право. Єдиною можливістю , визначеної законодавцем, щодо зняття арешту є відповідне рішення суду, на підставі якого арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня. Одночасно із цим Законом визначено єдина підстава звернення до суду для отримання відповідного рішення суду боржником ( колишнім боржником по закритому виконавчому провадженню ), як стороною виконавчого провадження шляхом звернення із скаргою на дії виконавчої служби, так як порядок звернення власника майна із відповідним позовом, визначений лише у випадку якщо цей власник не є ( та не був стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний був у зв`язку з завершенням виконавчого провадження одночасно вжити заходів для скасування арешту майна боржника, проте не зробив цього, внаслідок чого права заявника тривалий час залишаються порушеними.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У зв`язку з чим, вимоги ОСОБА_1 щодо скасування постанови серії АН №392939 про накладення арешту на частину квартири АДРЕСА_1 та вилучення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 353,354,447-451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ) про визнання дій державного виконавця державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) незаконними та скасування обтяження незаконним та скасування обтяження.

Скасувати постанову серії АН №392939 від 14.05.2010 року винесену державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби про арешт майна боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на 1/4 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме з 1/4 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що накладений Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія АН №392939 від 14.05.2010, реєстраційний номер обтяження: 9996443 від 02.07.2010 та провести всі необхідні дії по вилученню обтяження у відповідному реєстрі.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Луняченко В. О.