Рішення № 109836748, 27.03.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/320/23

2/189/155/23

РІШЕННЯ

іменем України

27.03.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування поданого позову позивачка зазначила, що вона являється власником земельної ділянки площею 2,6286 га, кадастровий номер 1224255100:01:009:0098, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області. 01.06.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки. Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 01.06.2017 року ТОВ «Відродження» зобов`язується протягом строку дії договору оренди за кожен рік користування земельною ділянкою, не пізніше 30 листопада кожного року дії договору оренди, сплачувати орендну плату в розмірі 8788,82 грн. (в т.ч. ПДФО, ВЗ та ін.) до виплати на руки 7075,00 грн. Згідно довідки ТОВ «Відродження» №00000000011 від 19.01.2023 року ОСОБА_1 було нараховано, але не сплачено орендну плату за 2021 рік в розмірі 10546,58 грн., що за мінусом податку становить 8490,00 грн. Згідно довідки №00000000012 від 19.01.2023 року ОСОБА_1 було нараховано, але не сплачено орендну плату за 2022 рік в розмірі 10546,58 грн., що за мінусом податку становить 8490,00 грн. Таким чином, відповідачем не було сплачено орендну плату ОСОБА_1 за 2021-2022 роки. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача в усній формі щодо сплати їй заборгованості за договором оренди земельної ділянки за 2021-2022 роки, однак, до цього часу дане питання залишилося не вирішеним. Систематична несплата орендної плати являється порушенням умов договору оренди земельної ділянки зі сторони орендаря, що є підставою для розірвання договору оренди. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «Відродження» на її користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2021-2022 роки з урахуванням пені, 3% річних та втрат від інфляції за договором оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1224255100:01:009:0098, укладеним між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 01.06.2017 року в загальному розмірі 19876,09 грн.; розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,6286 га за кадастровим номером 1224255100:01:009:0098, укладений 01.06.2017 року між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 , припинити право оренди ТОВ «Відродження» за договором оренди земельної ділянки площею 2,6286 га за кадастровим номером 1224255100:01:009:0098, укладеним 01.06.2017 року між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В процесі розгляду справи позивачка ОСОБА_1 подала заяви про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем була частково сплачена заборгованість з орендної плати, яка зазначена в позові. В зв`язку з чим, просить стягнути з ТОВ «Відродження» на її користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2021-2022 роки з урахуванням пені, 3% річних та втрат від інфляції за договором оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1224255100:01:009:0098, укладеним між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 01.06.2017 року в загальному розмірі 4311,09 грн.; розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,6286 га за кадастровим номером 1224255100:01:009:0098, укладений 01.06.2017 року між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 , припинити право оренди ТОВ «Відродження» за договором оренди земельної ділянки площею 2,6286 га за кадастровим номером 1224255100:01:009:0098, укладеним 01.06.2017 року між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України у відсутності позивачки ОСОБА_1 , яка надіслала до суду заяву з проханням справу розглянути за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно. Позивачка не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом №2031 від 07.12.2016 року, ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки загальною площею 2,630 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224255100:01:009:0098, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (а.с.12,13).

01.06.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 2,6286 га, кадастровий номер 1224255100:01:009:0098, який було зареєстровано 06.09.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право: 27805655. Строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с.8-10,11).

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача воренду земельнихділянок,що перебуваютьу власностігромадян іюридичних осіб,здійснюється задоговором орендиміж власникомземельної ділянкиі орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Так, відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 01.06.2017 року ТОВ «Відродження» зобов`язується протягом строку дії договору оренди земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою, не пізніше 30 листопада кожного року дії договору оренди, сплачувати орендну плату в розмірі 8788,82 грн. (в т.ч. ПДФО, ВЗ та ін.) до виплати на руки 7075,00 грн.

Згідно копії Довідки про доходи №00000000011 від 19.01.2023 року, виданої ТОВ «Відродження», нарахована, але не сплачена орендна плата ОСОБА_1 за 2021 рік складає 10546,58 грн., утримано податку 2056,58 грн. (а.с.14).

Згідно копії Довідки про доходи №00000000012 від 19.01.2023 року, виданої ТОВ «Відродження», нарахована, але не сплачена орендна плата ОСОБА_1 за 2022 рік складає 10546,58 грн., утримано податку 2056,58 грн. (а.с.15).

Як вбачається з виписки з банківської карти ОСОБА_1 , 09.02.2023 року ТОВ «Відродження» було сплачено на рахунок позивачки орендну плату за земельну ділянку за 2021 рік в сумі 8490,00 грн. (а.с.23).

Крім того, 23.02.2023 року ТОВ «Відродження» було сплачено на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік в сумі 7075,00 грн. (а.с.31).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачем було частково сплачено позивачці орендну плату за 2021-2022 роки вже після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, а саме після 26.01.2023 року.

Оскільки відповідачем було прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачкою, а отже, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно розрахунку, загальна сума 3% річних (на суму боргу станом на день звернення до суду 8490,00 грн.) за період прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, а саме з 01.12.2021 року по 24.01.2023 року (всього 419 днів) становить 292,00 грн.; сума інфляційного збільшення становить 2247,94 грн.

Крім того, на підставі ст. 549 ЦК України боржник за невиконання, або неналежне виконання договірних зобов`язань повинен сплатити неустойку (штраф, пеню). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.4.8 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, сума пені по заборгованості за договором оренди земельної ділянки за 2021 рік на суму 8490,00 грн. за період з 01.12.2021 року по 24.01.2023 року (всього 419 днів) становить 365,15 грн. (0,01% на суму 8490,00 грн. становить 0,85 грн. за один день * 419 днів = 356,15 грн.).

Отже, судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди земельної ділянки від 01.06.2017 року за 2021-2022 роки з урахуванням пені, 3% річних та втрат від інфляції складає 19876,09 грн.

Враховуючи суму сплачених коштів ТОВ «Відродження» на користь ОСОБА_1 станом на день розгляду справи судом, заборгованість по виплаті орендної плати складає 4311,09 грн.

Таким чином, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 4311,09 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки відповідачем було частково сплачено позивачці орендну плату за 2021-2022 роки вже після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, а саме після 27.01.2023 року, суд визнає наявність систематичної несплати відповідачем орендної плати станом на момент звернення позивача до суду.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі №6-977цс16 та від 12.12.2012 у справі №6-146цс12.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона».

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Так, судом достовірно встановлено, що позивачкою доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та його прав, оскільки відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, своєчасно не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивачки щодо розірвання договору оренди землі.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.09.2018 року у реєстрі міститься запис про інше речове право за номером 27805655, а саме право оренди на земельну ділянку площею 2,6286 га, кадастровий номер 1224255100:01:009:0098, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (а.с.11).

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.06.2017 року, то з урахуванням вищенаведеної норми права слід припинити інше речове право право оренди цієї земельної ділянки.

Крім того, згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір, сплачений останнім при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України «Про оренди землі», ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Стягнутиз Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Відродження»(кодЄДРПОУ 30699186)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,заборгованість звиплати орендноїплати за2021-2022роки задоговором орендиземельної ділянкиза кадастровимномером:1224255100:01:009:0098,укладеним 01.06.2017року міжТовариством зобмеженою відповідальністю«Відродження» та ОСОБА_1 , з урахуванням пені, 3% річних та втрат від інфляції в загальному розмірі 4311,09 грн. (чотири тисячі триста одинадцять гривень дев`ять копійок).

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,6286 га, кадастровий номер 1224255100:01:009:0098, укладений 01 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Припинитиправо оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186) за договором оренди земельної ділянки площею 2,6286 га, кадастровий номер 1224255100:01:009:0098, укладеним 01 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер запису про інше речове право: 27805655 від 06.09.2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186, місцезнаходження: 53600, Дніпропетровська область, смт. Покровське, вул. Центральна, 17-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

27.03.2023