Рішення № 109836178, 28.03.2023, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/998/22

Провадження № 2/172/337/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , 2014 року народження, ОСОБА_2 , 2019 року народження до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов, в обґрунтування якого позивач вказує, що матір`ю малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 . Батько дітей записаний відповідно до ст. 135 СК України зі слів матері. Вже тривалий період родина ОСОБА_4 перебуває на постійному соціальному супроводі КЗ «Центр надання соціальних послуг» Васильківської селищної ради. Сім`я проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка не приділяє належної уваги своїм дітям, не забезпечує належні умови для їх проживання, схильна до зловживання алкогольними напоями. Згідно з рекомендаціями служби у справах дітей відповідачка пройшла курс лікування від алкогольної залежності, але зловживання алкоголем не припинила. Відповідачка має психічні розлади, але за консультацією до лікаря-психіатра не зверталася станом на поточний період. На час подання позову до суду відповідачка проживала зі співмешканцем ОСОБА_5 , систематично вживають алкогольні напої і залишають дітей без догляду дорослих.

За місцем проживання ОСОБА_3 відповідачка характеризується негативно, зловживає алкоголем, присутні постійні сварки між відповідачкою та її співмешканцем, на відповідачку періодично надходять скарги на її поведінку щодо неналежного виконання нею своїх батьківських обов`язків.

Згідно з актами обстеження умов проживання від 29.09.22, 11.10.22, 27.10.22 під час візитів служби у справах дітей у будинку було брудно, не було запасу продуктів харчування та звареної їжі, діти не забезпечені посезонним одягом і взуттям.

Малолітній ОСОБА_6 відповідно до характеристики, наданої адміністрацією Васильківської гімназії залишений на повторний курс навчання в 1 класі, дитина засвоює матеріал на початковому рівні, прагнення вчитися відсутнє, матір не приділяє достатньої уваги навчанню і вихованню сина.

Враховуючи ситуацію, що склалася, комісія з питань захисту прав дітей при виконавчому комітеті Васильківської селищної ради прийняла рішення про негайне відібрання у матері ОСОБА_3 її малолітніх дітей.

Просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей.

Ухвалою судді від 24.11.2022 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_9 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, стягнути з відповідачки судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала.

Представник третьої особи Савченко О.А. надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

В судовому засіданні, які були проведені раніше допитані в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_10 пояснив в суді, що він фахівець з соціальної роботи ЦНСП. З відповідачкою працює близько 5 років. Протягом 2 років ОСОБА_3 двічі губила доньку. Має алкогольну залежність, від якої пройшла курс лікування. Коли проживала з ОСОБА_5 вживала алкогольні напої. Зараз проживає з матір`ю, з якою виникають часті конфлікти. Зареєстрованого місця проживання не має. Останнім часом проживали в одній кімнаті, діти спали на матраці на підлозі. Статеве життя зі співмешканцем відбувалося при дітях, внаслідок чого у дітей психічна травма.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона є практичним психологом ЦНСП. У ОСОБА_3 була алкогольна залежність і її направили на лікування, після якого вона припинила вживання алкоголю, але на облік психіатра не стала. Після лікування вона привезла виписку, де встановлено діагноз - залежність від алкоголю. Однак коли зустріла нового співмешканця, то знову почала зловживати алкоголем. Під час роботи з дітьми встановлено, що у меншої доньки всі ігри закінчуються статевим актом, старший син ображений на матір, так як вона більше любить меншу дитину, тому він більше любить бабусю.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона була сусідкою, коли ОСОБА_3 проживала по АДРЕСА_1 разом зі співмешканцем та дітьми. Дітьми не займалася, вони були не доглянуті. Неодноразово вона сварилася з відповідачкою, оскільки у них в будинку не було туалету і вони виливали продукти своєї життєдіяльності біля її паркану, а також через те, що діти постійно були недоглянуті й голодні. В будинку по АДРЕСА_1 вона жила близько місяця, у ньому не має жодних умов для проживання людей. Вживали алкогольні напої, було чути крики, істерики. Іноді закривали дітей у будинку одних і кудись ходили на тривалий час.

Свідок ОСОБА_13 пояснила в суді, що ОСОБА_3 це її донька, на теперішній час відносини з нею нормальні. Іноді бувають сварки, але здебільшого нормальні. Донька змінилася, проживає разом з нею. Більше 3 місяців донька не зловживає спиртним. Ремонт робили разом з нею. У будинку є умови для проживання дітей з матір`ю, продукти харчування в наявності, одяг є. Коли ОСОБА_3 жила на вул. Запорізькій, вона її не відвідувала, з дітьми спілкувалася по телефону. Донька отримувала допомогу на дітей, ніде не працює. Були випадки коли менша дитина залишалася без догляду. Поки у ОСОБА_3 буде бажання, вона буде жити з нею.

Допитана в якості свідка ОСОБА_14 пояснила, що була сусідкою ОСОБА_3 , коли вона жила з ОСОБА_5 на квартирі. Була у них в гостях. Умови були неналежні, але вони починали робити ремонт. Прожили там близько 3 неділь. У матері відповідачки умови для проживання нормальні.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що ОСОБА_3 проживала разом з її онуком ОСОБА_5 . Вона часто приходила до них і сварила їх, що не доглядають за дітьми. Ремонт був не зроблений, спати було ніде, ОСОБА_3 не навела порядок в домі. Жили там близько 2 місяців. Діти постійно знаходилися в будинку, на двір ОСОБА_3 їх не виводила. Кілька разів закривала дітей у хаті самих і з ОСОБА_16 йшли у своїх справах.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ОСОБА_3 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей записаний відповідно до ст. 135 СК України.

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_3 від 29.09.22, 11.10.22, 27.10.22, відповідачка проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі співмешканцем ОСОБА_5 та дітьми відповідачки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 . Санітарний стан будинку незадовільний, діти не забезпечені окремими спальними місцями, відсутній сезонний одяг і взуття, не було продуктів харчування та звареної їжі. Взаємовідносини у сім`ї складні, виникають сварки і конфлікти.

З актів обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_3 від 26.01.23, 17.02.23 видно, що відповідачка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . В цьому ж будинку проживає матір відповідачки - ОСОБА_13 і неповнолітній брат ОСОБА_19 , 2008 року народження. Санітарний стан в будинку незадовільний, в будинку триває ремонт, в приміщенні холодно і брудно, розкидані речі та одяг, будинок відключений від газопостачання за несплату, запасу дів немає, запас продуктів харчування є, але невеликий, донька відповідачки не має окремого спального місця, тому спить з матір`ю. взаємовідносини в сім`ї складні, діти перебувають на теперішній час в патронатній родині. Зі слів ОСОБА_3 дохід сім`ї складає 5000,00 грн.

Рішенням виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 14.11.2022 року № 178 у зв`язку з виникненням загрози життю та здоров`ю малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно відібрано у матері ОСОБА_3 та тимчасово влаштовано у родину патронатного вихователя ОСОБА_21 .

У 2022 році ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» з діагнозом: «Психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності».

14.11.2022 року ОСОБА_3 звернулася до КП «Васильківська ЦРЛ» Васильківської селищної ради на консультацію до лікаря психіатра, з нею проведена психотерапевтична бесіда, надані рекомендації, призначене амбулаторне лікування. ОСОБА_3 взята на консультативний облік психіатра, оскільки лікар нарколога у лікарні немає.

Представник позивача та відповідачка надали суду фотознімки, з яких видно, що в будинку, де на теперішній час проживає ОСОБА_3 , ведуться ремонтні роботи, меблів обмаль, речі розкидані, певний безлад в кухні.

На підтвердження свого сімейного та матеріального стану ОСОБА_3 надала суду свідоцтво про укладення шлюбу з ОСОБА_22 , 1997 року народження, банківську виписку з рахунка чоловіка.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, які полягають у такому: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 182 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 СК України передбачені підстави, за якими мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки чи піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Стаття 3 Конвенції зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з пунктами 15-16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2000 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , на теперішній час діти відібрані у відповідачки і тимчасово влаштовані у патронатну родину. Відповідачка проживає разом з матір`ю і своїм неповнолітнім братом, у будинку проводяться ремонтні роботи для покращення умов проживання. факт вживання алкогольних напоїв відповідачка не заперечує, однак, як пояснила в раніше проведених судових засіданнях, вона докладає зусиль для того, щоб позбавитися цієї шкідливої звички, дітей своїх вона любить і зробить все залежне від неї, щоб забезпечити їм належні умови проживання, виховання і навчання і не допустити позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей.

Вказане свідчить про небайдужість ОСОБА_3 як матері до долі своїх дітей і її прагнення до проживання та виховання дітей саме в родинному колі близьких та рідних людей.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись Декларацією прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, Законом України «Про охорону дитинства», постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164-165 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

Відмовити органу опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , 2014 року народження, ОСОБА_2 , 2019 року народження у задоволенні позову до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Г. Битяк