Ухвала суду № 109836081, 28.03.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5307/19

(1-кп/199/52/23)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

прокурор - ОСОБА_3

потерпіла - ОСОБА_4

представник потерпілої - ОСОБА_5

обвинувачений - ОСОБА_6

захисник - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (№ 12022041630000882, Єдиний унікальний номер 199/897/23) та передбаченого ч. 2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12019040630000542, Єдиний унікальний номер 199/5307/19),

В С Т А Н О В И В:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки обвинуваченого повідомлено про підозру у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 заявив, що йому нема чого сказати відносно клопотання, що підтримав захисник, тому суд вважає, що сторона захисту проти клопотання не заперечувала.

Потерпіла та представник потерпілої підтримали клопотання прокурора.

Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований обвинуваченому злочин, передбачений ст. 115 КК України, є особливо тяжким.

Щодо суспільної небезпеки, суд приходить до висновку, що такий злочин має дуже високий ступінь суспільної небезпеки.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який, у разі доведеності його вини, йому може загрожувати покарання до 15 років позбавлення волі.

На думку суду вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та велика суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, і за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим переховування обвинуваченого, ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.

Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись ст.ст. 176-178,183,199, 331,350,369,371,372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою - до 26 травня 2023 року включно, без визначення застави, у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , - керівнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1