Ухвала суду № 109835105, 28.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30409/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Бусик О.Л.,

при секретарі: Рябошапці М.О.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Одуденко В.В. ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві заяву позивача про відвід судді Бусик О.Л. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Офісу Генерального прокурора, про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. від 02.12.2021 року у вказаній справі відкрито провадження для розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. від 24.02.2023 року заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої органами державної влади.

1 березня 2023 року на підставі розпорядження керівника апарату від 1 березня 2023 року, здійснено повторний автоматизований розподіл та визначено суддю для розгляду справи й передано судді Бусик О.О. згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л. від 06.03.2023 року прийнято до провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачем - ОСОБА_1 , заявлено відвід головуючому судді з підстав наявності обставин, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки під час розгляду справи порушено процесуальний порядок вирішення його клопотання.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши заяву про відвід судді, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Як визначено у ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відтак, оскільки заява позивача про відвід надійшла заявлена в судовому засіданні, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, в обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 зазначив, що існують сумніви в компетентності та неупередженості головуючого судді.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Позивачем не наведено обставин, які б свідчили про упередженість головуючого судді та могли б бути підставою для відводу.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, а тому суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про відвід судді Бусик О.Л. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України про відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, приписами частини першої ст. 33 ЦПК України визначено, що визначення судді, для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватись з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до пункту 1 статті 6 в якій зазначено, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року).

Позивачем не наведено обставин, які б свідчили про упередженість головуючого судді та могли б бути підставою для відводу.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, а тому суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи.

Проаналізувавши наведені у заяві про відвід головуючого судді Бусик О.Л. обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про відвід судді Бусик О.Л. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вкладене, керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви позивача про відвід судді Бусик О.Л. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Л. Бусик