Рішення № 109824373, 08.03.2023, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/593/22

Провадження № 2/690/33/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 березня 2023 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся доВатутінського міськогосуду Черкаськоїобласті зданим цивільнимпозовом зазмістом якого просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, в сумі 5236 грн., а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 09.06.2022 року, яка набрала законної сили 21.06.2022 року, відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, внаслідок якого рибному господарству завдано шкоду на загальну суму 5236 грн. про стягнення якої й заявлено позов.

Ухвалою від 09.12.2022 року відкрито провадження в справі, її учасників повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, та роз`яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідач 19.01.2023 року отримав примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується його особистим підписом в матеріалах справи, однак відзиву на позовну заяву до суду не надав, у судові засідання не з`являвся, поважність причин неявки не повідомив, клопотань від його імені про відкладення судового засідання, до суду не надходило.

Позивачем надано до суду клопотання за змістом якого підтримує заявлені позовні вимоги, не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення в справі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, в розумінні п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судові засідання 02.02.2023 року, 20.02.2023 року та 08.03.2023 року не з`явився, причину неявки не повідомив, клопотань від його імені про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на вказане, судом 08.03.2023 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи в заочному порядку.

На підставі ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов`язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 19.03.2022 року близько 19 год. 00 хв., у порушення п. 3.15 «Правил спортивного і любительського рибальства», ловив рибу на р. Шполка в районі м. Ватутіне, мисиновою сіткою, знаряддям забороненим для любительського рибальства, та виловив 2 рибини, загальною вагою 1,5 кг, з них: судак 1 шт., лящ 1 шт.

Постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 09.06.2022року в справі № 690/223/22, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до розрахунку, складеного головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 рибному господарству заподіяно збитки на загальну суму 5236 грн.

Встановленим судом фактам відповідають деліктні правовідносини, які регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Бюджетним кодексом України та законами України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими у їх відповідності.

Положеннями абз.абз. 1, 2 ст. 13 Конституції України, ч.ч. 1-3 ст. 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

За змістом ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, крім іншого, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни, крім іншого, зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку, крім іншого, зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Положеннями п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року № 19 (далі Правила любительського і спортивного рибальства), які діяли станом на дату вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, встановлено заборону лову водних ресурсів із застосуванням знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих матеріалів усіх видів і найменувань.

Відповідно до змісту п.п. 6.1, 6.2, 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства особи, винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

За змістомч.1ст.52-1Закону України«Про твариннийсвіт» для добування об`єктів тваринного світу забороняються застосування монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову).

Згідно ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, настає, крім іншого, в разі незаконного вилучення об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Положеннями ст. 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, відповідно до яких збитки за незаконне добування одного екземпляра водних біоресурсів (незалежно від розміру та ваги), а саме: судака звичайного становить 211 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ляща 97.

Таким чином, внаслідок порушення 19.03.2022 року ОСОБА_1 законодавства про охорону навколишнього середовища шляхом незаконного вилову водних біоресурсів, ним заподіяно шкоду на загальну суму 5236 грн. (211 * 17 + 91 * 17), яка підлягає стягненню з нього на загальних підставах.

Відповідно ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

З огляду на вказане, суд стягує з відповідача шкоду в сумі 5236 грн., заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в повному обсязі, яка підлягає зарахуванню на аналітичний рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, яке у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської обласної ради, 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету виконавчого комітету Ватутінської міської ради.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, стягує з ОСОБА_1 на користь Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, сплачений відповідно до платіжного доручення від 10.11.2022 року № 430 судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн., оскільки підстав для звільнення ОСОБА_1 від його сплати судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7-13, 76-82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 5236 (п`ять тисяч двісті тридцять шість) грн., з яких:

-30 відсотків, що становить 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн. 80коп., підлягають зараховуванню до спеціального фонду державного бюджету;

-20 відсотків, що становить 1047 (одна тисячу сорок сім) грн. 20 коп., підлягають зараховуванню до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської обласної ради;

-50 відсотків, що становить 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн., підлягають зараховуванню до спеціального фонду місцевого бюджету виконавчого комітету Ватутінської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна)грн.

Копію заочного рішення надіслати учасникам справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ватутінським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право; на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 27.11.2012 року Ватутінським МС УДМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (код ЄДРПОУ 41594560, адреса місцезнаходження: вул. Дахнівська, 10 а, м. Черкаси).

Суддя Линдюк В.С.