Ухвала суду № 109822630, 27.03.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-і/759/4/23

ун. № 759/10980/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2022 за № 12022100000000293, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, має малолітню дитину, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317; ч. 3 ст. 313; ч. 3 ст. 307 КК України,

клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2022 за № 12022100000000293, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317; ч. 3 ст. 313; ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2022 головуючим суддею у даному провадженні визначено суддю ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 15.09.2022 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.11.2023 року включно.

У подальшому, ухвалами суду від 10.11.2022, 13.12.2022 та 02.02.2023 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до 08.01.2023, 10.02.2023 та 02.02.2023 включно.

21.03.2023 прокурором ОСОБА_4 через канцелярію суду подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 .

Разом з тим, суддя ОСОБА_6 , що здійснює судовий розгляд даного кримінального провадження перебуває на лікарняному (тимчасова непрацедатність), що унеможливлює розгляд зазначеного клопотання до спливу дії застосованого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні Положення» КПК України у разі неможливості у визначений строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 головуючим суддею щодо розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 визначено суддю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, які не втратили свою актуальність.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заперечив щодо задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що ризики, наведені прокурором у клопотанні, є припущеннями та нічим не доведені. ОСОБА_3 вже 11 місяців тримається під вартою, судом дослідженні всі матеріали кримінального провадження. Він має соціальні зв`язки, а саме перебуває у цивільному шлюбі, має малолітню дитину. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, дійшов до такого висновку.

Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_3 , які є нетяжким та особливо тяжкими злочинами, міри покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, судом у контексті наявності ризику незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні враховується те, що свідки у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, тому існує висока ймовірність настання такого ризику.

Отже, з`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , на які послався прокурор у своєму клопотанні, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо особи обвинуваченого ці ризики, суд враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.

Враховуючи наявні ризики, суд дійшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

Висунення ОСОБА_3 обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і домашнього арешту.

Отже, суд, розглянувши питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і домашнього арешту, щодо обвинуваченого та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище доводів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти вказаним ризикам.

Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: його вік, стан його здоров`я,щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, зі слів, перебуває у цивільному шлюбі, має одну малолітню дитину, постійне місце реєстрації та проживання.

А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, в тому числі і домашній арешт, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_3 .

Відповідно до положень п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З урахуванням наведеного, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні для обвинуваченого ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити, а у задоволенні клопотання захисника - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 травня 2023 року (включно), і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції Українина виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголосити о 17 год. 30 хв. 27.03.2023 року.

Суддя ОСОБА_1