Рішення № 109820800, 16.03.2023, Вишгородський районний суд Київської області

16.03.2023 Справа № 363/3387/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участю секретаря ОнопрієнкаІ.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вишгороді цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заяво про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_4 . Після смерті батька позивач залишився проживати разом з мамою. Оскільки, після смерті батьків ОСОБА_1 проживає у спадковому будинку, він вважав, що прийняв спадщину. В період з 24.02.2022 року по 31.03.2022 року позивач знаходився в по АДРЕСА_1 , на території якого перебували російські війська. Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради №100 від 12.08.2022 року ОСОБА_1 надано одноразову матеріальну допомогу на відновлення житла, яке постраждало внаслідок підтоплення. Лише після написання заяви про надання допомоги позивач дізнався, що власниками будинку є його батьки. 20.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак 22.09.2022 року постановою приватного нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском встановленого строку для прийняття спадщини. Оскільки, позивач був впевнений, що фактично прийняв спадщину шляхом проживання у спадковому будинку, а тому вчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом у встановлений законодавством строк. На підставі викладеного, позивач вважає, що ним пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин після смерті матері ОСОБА_4 , а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

25.10.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

24.01.2023 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, та просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , пояснила, що ОСОБА_1 з 2012 року проживає в АДРЕСА_1 .

Заслухавши позивача та його представника, допитавши ОСОБА_5 в якості свідка, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 05.05.1956 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 12.01.2016 року.

Згідно довідки виданої головою Демидівської сільської ради Дідок В.О. №15, ОСОБА_1 поховав свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за свій власний рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 виданого 22.08.2017 року.

Згідно довідки виданої старостою с. Демидів Мельниченко О. №527, ОСОБА_1 поховав свою матір ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за свій власний рахунок.

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ч.1 ст.1222 ЦК України,спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218ЦК Українивстановлено,що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1220-1221, 1223ЦК України,спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Згідно до статей 1268-1270ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 за законом першої черги. При цьому, на момент смерті позивач, недієздатним чи обмежено дієздатним не визнавався, відповідно до частини першої статті 1269ЦК України для прийняття спадщини ОСОБА_1 повинен був подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, однак цього не зробив.

Відповідно до частини першої статті 1272ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною третьою статті 1272Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вище вказаних норм права суд зазначає, що судом не можуть бути визнані поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, що також узгоджується правовим висновком Верховного Суду України у постанові від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, та правовим висновком Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року у справі №465/3093/16-ц.

Також, відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, які містяться у листі від 16 травня 2013 року судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані позивачем причини, а саме юридична необізнаність, не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не підлягають задоволенню, у зв`язку з недоведеністю поважності пропуску строку для прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1268, 1272 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ04359488, 07330, Київська область, Вишгородський район, смтДимер, вул.Соборна,19).

Суддя О.Д.Рудюк