Ухвала суду № 109815753, 27.03.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 березня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/2968/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Решетилівської державної нотаріальної контори про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Решетилівської державної нотаріальної контори, в якій просила:

- визнати бездіяльність Решетилівської державної нотаріальної контори по розгляду заяви ОСОБА_1 про зупинення нотаріальних дій до вирішення судом цивільної справи №546/239/23, зареєстрованої в Решетилівській державній нотаріальній конторі за вх. 01-16 №25 від 03.03.2023, протиправною та зобов`язати Решетилівську державну нотаріальну контору розглянути і вирішити по суті заяву ОСОБА_1 про зупинення нотаріальних дій до вирішення судом цивільної справи № 546/239/23, зареєстрованої в Решетилівській державній нотаріальній конторі за вх. 01-16 № 25 від 03.03.2023.

Також позивачем заявлено ряд клопотань, а саме:

- на підставі ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" звільнити від сплати судового збору за матеріальним станом;

- витребувати у Решетилівської державної нотаріальної контори оригінал заяви ОСОБА_1 про зупинення нотаріальних дій до вирішення судом цивільної справи №546/239/23, зареєстрованої в Решетилівській державній нотаріальній конторі за вх. 01-16 № 25 від 03.03.2023;

- на підставі ст. 263 КАС України розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

- в ухвалі про відкриття провадження зазначити, що заявами по суті справи є лише позов та відзив.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, окрім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про те, чи належить вказаний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства, слід звернути увагу на наступне.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Виходячи з положень пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Тобто, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

В даному випадку позивачем оскаржується бездіяльність нотаріальної контори щодо нерозгляду заяви про зупинення вчинення нотаріальних дій. Суд зазначає, що за певних обставин, наприклад, при виконанні функцій державного реєстратора, нотаріус може виступати як суб`єкт владних повноважень, але при вчиненні нотаріальних дій нотаріус владні управлінські функції не здійснює.

Суд враховує, що позивач звернулася до Решетилівського районного суду Полтавської області з заявою про забезпечення позову по справі №546/239/23, у якій просила:

- звільнити її від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»;

- заборонити Решетилівській державній нотаріальній конторі приймати заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його спадкоємців;

- заборонити Решетилівській державній нотаріальній конторі видавати спадкоємцям ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 до виконання рішення у справі;

- заборонити спадкоємцям ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , писати заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 до виконання рішення у справі.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 17.03.2023 по справі №546/239/23 розглянуто по суті вказану заяву та відмовлено в її задоволенні.

Вказаною ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області додатково підтверджено приватно-правовий характер спору щодо питань та порядку вчинення нотаріальних дій, що спрямовані на захист порушених або потенційно порушених спадкових прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 по справі №826/27224/15 також наголосила на тому, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Позовні вимоги ґрунтуються на протиправній бездіяльності нотаріальної контори щодо нерозгляду заяви про зупинення нотаріальних дій до вирішення судом цивільної справи №546/239/23 про закінчення спадкової справи без видачі свідоцтв про право на спадщину та зобов`язання прийняти заяву про прийняття спадщини із заведенням спадкової справи.

Вимоги, заявлені в межах справи №440/2968/23, фактично спрямовані на відновлення прав позивача у межах спадкових відносин (спадкування майна померлого батька), адже заява про зупинення нотаріальних дій позивача спрямована на попередження потенційних порушень її спадкових прав.

Отже, кінцевою метою даного позову є захист права позивача на визнання її спадкоємцем та отримання відповідної частки майна за померлим батьком.

Вирішення питання спадкування та оцінка нотаріальних дій у межах спадкових відносин виходить за межі компетенції суду адміністративної юрисдикції.

За таких підстав предметом судового розгляду в цій справі є не стільки бездіяльність нотаріальної контори, як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки захист спадкових прав позивача, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Оскільки існує невирішений спір щодо спадкових прав позивача, то оскарження дій або бездіяльності нотаріуса у межах цих правовідносин не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв`язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей надавати оцінку діям нотаріуса у випадках, коли нотаріус не реалізує владно-управлінські функції. Такий спір, з урахуванням суб`єктного складу учасників справи, має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положенням статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору даний спір випливає з приватно-правових відносин, а тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до положень частини другої статті 170 КАС України, про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

З огляду на встановлені обставини, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за даним адміністративним позовом. При цьому, позивачу слід роз`яснити, що дана справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі, заявлені позивачем клопотання не підлягають розгляду та вирішенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 19, 170, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської державної нотаріальної контори про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяА.О. Чеснокова