Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2023 року Справа № 640/21036/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Української військово-медичної академії про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
02.12.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Української військово-медичної академії, у якому просив суд:
- визнати бездіяльність Української військово-медичної академії з ненадання ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 і 01.01.2021, відповідно до вимог ст.ст. 9, 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", ст. ст. 43, 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №704 в попередній (первісній) редакції;
- зобов`язати Українську військово-медичну академію надати ОСОБА_1 довідку про розміри його грошового забезпечення для призначення пенсії, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 і 01.01.2021, відповідно до вимог ст.ст. 9, 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", ст. ст. 43, 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №704 в попередній (первісній) редакції.
07.12.2022, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
11.01.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12.01.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
16.01.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу подати до суду відзив на адміністративний позов із наданням усіх наявних доказів та матеріалів відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України із дотримання ст. 162 КАС України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні з військової служби ним було отримано довідку відповідача №30 від 15.02.2021 про розміри грошового забезпечення за 24 місяці військової служби для подання до Пенсійного фонду для обрахунку новопризначеної пенсії, в якій вказано складові грошового забезпечення, але розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 16.02.2021 визначені відповідно до п. 4 постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції скасованого судовим рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 №826/6453/18 п. 6 постанови КМУ №103 і такій, що суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Враховуючи положення ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ та п. 4 постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з урахуванням Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-ІХ, останні не мали застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2018 року, відповідно на 2020 та 2021 роки таких застережень не містять, тому довідки про розмір грошового забезпечення мають бути складені згідно положень п. 4 постанови КМУ №704 в частині що не суперечить законам №294-ІХ та №1082-ІХ виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, відповідно до вимог ст.ст. 9, 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ, ст.ст. 43, 51 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в попередній (первісній) редакції та запитувані довідки мають бути видані за заявою пенсіонера, що передбачено п. 42 Порядку №3-1.
01.03.2023 судом отримано відзив від відповідача за яким Українська військово-медична академія заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Посилаючись на положення ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, відповідно постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» є підзаконним нормативно-правовим актом, яким КМУ встановлює види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Згідно п. 4 постанови КМУ №704 в редакції до 24.02.2018, постанови КМУ №103, що набрала законної сили 24.02.2018, пункт вказаної постанови КМУ №704 мав в собі зміст щодо установлених розмірів посадових окладів, окладів за військовим спеціальним) званням військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, та враховуючи, серед вказаних, висновки Верховного Суду викладені у постановах від 22.04.2019 у справі №820/601/17, від 20.10.2019 у справі №804/215/18, визнання таким, що втратив чинність акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом, водночас за постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 №826/6453/18 попередня редакція п. 4 постанови КМУ №704 не відновлювалась, у зв`язку з чим рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень не можна визнавати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законні, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом, в задоволенні позову відповідач просить суд відмовити.
03.03.2023 до суду надійшла відповідь на відзив від позивача в якій ОСОБА_1 вказав, що відповідь відповідача не спростовує позовні вимоги, наполягає на правомірності заявлення останніх та процесуального права звернення до суду з вказаними вимогами, просить задовольнити позов.
Інших пояснень, заяв та клопотань до суду не надійшло.
Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження та за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №408 від 27 листопада 2020 року відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», особу з числа офіцерського складу Збройних Сил України, полковника медичної служби ОСОБА_1 , начальника кафедри військової загальної практики сімейної медицини факультету підготовки військових лікарів Української військово-медичної академії Медичних сил Збройних Сил України, звільнено у запас за пп. «б» (за станом здоров`я).
Вислуга років ОСОБА_1 в Збройних Силах України за вказаним Наказом становить календарна 34 роки 4 місяці, пільгова 35 років.
Згідно витягу із Наказу начальника Української військово-медичної академії від 30.12.2020 №262, полковника ОСОБА_1 з 16 лютого 2021 року виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Дніпровського районного у місті Києві ТЦК та СП (позарозрядного). Відповідно, вислуга років за даним Наказом визначена: календарна 34 роки 06 місяців 15 днів, пільгова 35 років 03 місяці 03 дні.
ОСОБА_1 отримав довідку №30 від 15.02.2021 від Української військово-медичної академії про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії та не погоджуючись із розмірами складових грошового забезпечення, вказаних в даній довідці, останній 07.102022 звернувся із заявою до відповідача з проханням підготувати та надати виправлену довідку про розміри грошового забезпечення для призначення пенсії із належним застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020 і 01.01.2021 відповідно до вимог ст.ст. 9, 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", ст. ст. 43, 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №704 в попередній (первісній) редакції.
Не отримавши відповіді, таку бездіяльність відповідача позивач оскаржує у судовому порядку в даній справі.
Позиція позивача базується на наявності у нього права отримати належну довідку про розміри грошового забезпечення для обрахунку та перерахунку призначеної йому пенсії вперше із належним застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020 і 01.01.2021 із дотриманням положень чинного законодавства та в свою чергу, відповідач вважає, що Кабінетом Міністрів України за постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 №826/6453/18 попередня редакція п. 4 постанови КМУ №704 не відновлювалась, тому обставини бездіяльності суб`єкта владних повноважень відсутні.
Відповідно, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність у позивача права отримання довідки про розмір грошового забезпечення для обрахунку, перерахунку призначеної йому пенсії вперше за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ враховуючи обставини збільшення відповідними Законами про Державний бюджет на відповідний рік, на 01.01.2020 та на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що впливає на розмір такого грошового забезпечення та відповідно на розмір призначеної йому пенсії, у зв`язку з чим суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність у діях відповідача бездіяльності під час визначення ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення за наслідками прийнятої постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 29.01.2020 №826/6453/18 щодо застосування п. 4 постанови КМУ №704 з урахуванням обставин збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідним законом на рівні положень ч. 2 ст. 2 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ч. 4 ст. 6 КАС України).
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 1, ч. 3 ст. 3 КАС України).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон № 2262-XII).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
В даній справі ОСОБА_1 отримав довідку №30 від 15.02.2021 про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії від відповідача та надав її до Пенсійного фонду для визначення йому розміру пенсії, відповідно наявні обставини встановлення перерахунку призначеної пенсії позивача вперше.
Правовою основою для реалізації гарантії призначення належної пенсії у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 3 ст. 43 та ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.
Зокрема, суд зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком №45, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з аналізу наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку та відповідно перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
За ч. 4 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) вбачається, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі постанова КМУ №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, згідно з додатком 1 та зокрема, схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту згідно з додатком 2.
Зокрема, п. 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови КМУ № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови КМУ № 704 (в первинній його редакції) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також вказані додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 (далі постанова КМУ №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Зокрема, у постанові КМУ № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Як наслідок, вбачається, що на момент набрання чинності постановою КМУ № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Таким чином, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови КМУ № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Відповідно, у даній справі відповідач посилається на те, що жодним нормативно-правовим актом не було внесено змін після 29.01.2020 до п. 4 постанови КМУ №704 щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовцям, тому останній вважає що обчислення розміру грошового забезпечення має відбуватись із використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Суд вважає необхідним зазначити, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу, згідно ст. 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.
Відповідно, прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та згідно із ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Враховуючи те, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб слід відмітити, що під «умовами» маємо розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії, під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та відповідно, величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Зазначення у п. 4 постанови КМУ № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ та в даному випадку, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Так, п. 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року та, у свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX) та Закон України «Про державний бюджет на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX (далі - Закон № 1082-IX), таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021 роки, відповідно, не містять.
Таким чином, вбачається, що положення п. 4 постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX та до 01.01.2021 набрання чинності Законом № 1082-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Суд зауважує, що ч. 3 ст. 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Суд в даній справі відмічає, що суди не мають застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Враховуючи вищезазначене та те, що з 01.01.2020 положення п. 4 постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Закону № 294-IX та Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Виходячи із предмету позовних вимог, обставин виникнення між сторонами спірних правовідносин вбачається, що у даній справі, яка розглядається щодо вимог позивача видати йому належної довідки відповідно до постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови КМУ №704, було саме обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 294-IX та № 1082-IX, для обрахунку та проведення перерахунку основного розміру пенсії, що призначена ОСОБА_1 вперше.
В даній справі суд погоджується та застосовує висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 №440/6017/21 за аналогічним предметом спору щодо застосування саме належного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якою зокрема, визначено, що з 01.01.2020 положення п. 4 постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою КМУ № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів та через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови КМУ № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Відповідно, суд в даній справі, виходячи з предмету позовних вимог, також вважає необхідним застосувати встановлені судом обставини в даній справі як не відповідність правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів та через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 294-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло відповідне право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови КМУ № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Суд зазначає, що відповідачем по справі не надано до суду належних та достатніх доказів в обґрунтування своєї правової позиції щодо відсутності у позивача права на перерахунок його грошового забезпечення відповідно до п. 4 постанови КМУ №704 у відповідній редакції із використанням для такого визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Суд також враховує у даній справі:
- постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18, якою погоджено висновки суду першої інстанції та визнано, що пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, - є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили;
- постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18, якою рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року залишено без змін, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України;
- постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 про визнання протиправним та скасування судовим рішенням п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, якою були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 та відновлено попередню редакцію п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704;
- постанову Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №826/6453/18, якою постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 залишено без змін.
Застосовуючи зазначені вище висновки суду до обставин справи, суд вважає, що відповідач своєю бездіяльністю щодо виготовлення та видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок, доплат та премій, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищезазначене, вказані вище рішення судів апеляційної та касаційної інстанції, останні виключають можливість суб`єкта владних повноважень діяти в подальшому на власний розсуд під час здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 43, 51, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст.9, 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідач має обов`язково зазначати у довідках відомості про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Враховуючи вищевикладене та вказані в рішенні суду висновки, суд вважає наявними обставини порушення прав та інтересів позивача щодо відмови у виготовлені та наданні відповідачем позивачу ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавок та премій шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 2, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у зв`язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог з не виготовлення та не надання позивачу відповідачем належної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021 для перерахунку основного розміру призначеної йому пенсії вперше, суд зазначає наступне.
Враховуючи вищезгадану постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, якою були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 та відновлено попередню редакцію п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, вказаний п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 набув своєї чинності у первісній редакції - 29.01.2020, ОСОБА_1 отримав довідку №30 від 15.02.2021 та надав її до Пенсійного фонду, яку за даною справою вважає невірно складеною відповідачем, у своїй заяві від 07.10.2022 позивач як наслідок просив видати належну довідку згідно прожиткового мінімуму встановленого законом на 29.01.2020 і 01.01.2021.
Відповідно до вищевказаних висновків суду, прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлюється відповідним законом на 1 січня календарного року, тому довідка про розмір грошового забезпечення з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, застосована розрахункова величина прожитковий мінімум для працездатних осіб має бути обраховано згідно закону на 01.01.2020 та відповідно на 01.01.2021.
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють відповідний пенсійний орган.
Вказані висновки узгоджуються із позиціями викладеними у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 16.11.2022 у справі №120/648/22-а.
Виходячи із зазначених вище положень постанови КМУ №704 від 30.08.2017, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як наслідок, враховуючи встановлені вище висновки суду за предметом спору у даній справі, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Та, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Відповідно, до моменту отримання належної довідки від відповідача, надання такої довідки або суб`єктом владних повноважень чи особою, пенсіонером, у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.
Суд зазначає, що згідно пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Як було зазначено вище, згідно із ч. ч. 2 та 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд враховує у даній справі також висновки Верховного Суду викладені у постанові від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, за аналогічним предметом спором з даною справою, які також враховують вказану вище позицію суду, яка узгоджується із позицію Верховного Суду викладену у розглянутих подібних правовідносинах у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, відповідно суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у оформленні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови КМУ № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме на 01.01.2020 та на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704, для проведення обрахунку та перерахунку основного розміру його пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як наслідок, враховуючи положення ст. 51 Закону № 2262-ХІІ суд зазначає, що належний обрахунок та перерахунок розміру призначеної вперше пенсії ОСОБА_1 має бути вчинено з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
З якого саме числа та місяця має бути вчинено перерахунок призначеної вперше пенсії позивача, не є предметом розгляду у даній справі та відповідно не розглядається та вирішується судом за наслідками вирішення спору по суті.
У силу норм п.п. 3, 4 і 6 ч. 2, абз. 1 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У даній справі суд встановив, що бездіяльність відповідача у не виготовленні та не наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення є протиправною, а тому суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Таким чином, бездіяльність відповідача із ненадання позивачу довідки про розміри грошового забезпечення для обрахунку та перерахунку пенсії, призначеної вперше із застосуванням належної розрахункової величини під час визначення грошового забезпечення є протиправною, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та захист встановленого судом порушеного права позивача на отримання належної спірної довідки має бути здійснений судом шляхом зобов`язання відповідача виготовити та надати ОСОБА_1 запитувану довідку для обрахунку та перерахунку пенсії останнього, що призначена вперше.
Щодо процесуальних строків звернення до суду з вказаними вимогами суд зауважує, що судом не встановлено порушення ОСОБА_1 останніх, враховуючи встановлені обставини отримання позивачем довідки №30 від 15.02.2021, звернення до відповідача із заявою щодо отримання належної йому довідки 07.10.2022 та наявність бездіяльності Української військово-медичної академії на отриману заяву ОСОБА_1 , подання позову позивачем у грудні 2022 року діючого Окружного адміністративного суду міста Києва. Вказані правовідносини є триваючими та відповідно підлягають захисту з дотриманням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з якої прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.
Суд зазначає, що у даній справі відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позиції щодо відсутності обставин для виготовлення та надання позивачу належної спірної довідки.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).
За ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У підсумку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивачем сплачено за подання позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією № 39578457 від 29.11.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, наслідки вирішення справи судом, суд вважає можливим стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, відповідача по справі, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, а саме у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 77-80, 139, 143, 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Української військово-медичної академії (вул. Князів Острозьких, 45/1, будівля 33, Київ-15, 01015, код ЄДРПОУ 22998499) із не виготовлення та не надання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідки у відповідності до вимог ст. ст. 9, 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ, вимог ст.ст. 43, 51, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 2, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для обчислення та перерахунку пенсії.
Зобов`язати Українську військово-медичну академію (вул. Князів Острозьких, 45/1, будівля 33, Київ-15, 01015, код ЄДРПОУ 22998499) виготовити та надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 у відповідності до вимог ст. ст. 9, 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ, вимог ст.ст. 43, 51, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 2, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для обчислення та перерахунку пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Українську військово-медичну академію (вул. Князів Острозьких, 45/1, будівля 33, Київ-15, 01015, код ЄДРПОУ 22998499) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.
Судове рішення № 109814305, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 27.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/21036/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: