Рішення № 109814281, 24.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2023 року 320/10946/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії працівників Головного управління ДПС у Київській області щодо не скасування недоїмки по єдиному соціальному внеску по рішенню Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 по справі №320/7279/19;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області скасувати нараховану фізичній особі ОСОБА_1 недоїмку по єдиному соціальному внеску в сумі 21030,90 грн., про що внести відповідну інформацію до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 ;

- стягнути з Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 15120,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вважає дії відповідача щодо нарахування ЄСВ по вимозі, яка скасована рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020, протиправними. Зазначає, що відповідачем не приведено інтегровану картку позивача у відповідність до рішення суду, більш того, з позивача стягнути грошові кошти за виконавчим провадженням по скасованій вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №320/7279/19 задоволено позов ОСОБА_1 та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15.05.2019 №2988398-50/5994 на суму 21030,90 грн.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №320/7279/19 набрало законної сили, оскільки ГУ ДПС у Київській області не було вчасно подано апеляційну скаргу.

Позивач звернулась до ГУ ДПС у Київській області з листом про приведення ІКП у відповідність до рішення КОАС від 15.05.2020 у справі №320/7279/19, яке набрало законної сили. Однак, отримала відповідь №37865/ФОП/10-36-13-03 від 05.11.2020 про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №2988398-50/5994 скасована та за даними інтегрованої картки у ОСОБА_1 наявна заборгованість з єдиного внеску в сумі 22640,42 гривень.

Крім того, позивач додатково звернулась до ГУ ДПС у Київській області із заявою з приводу виконання рішення КОАС від 15.05.2020 у справі №320/7279/19.

Відповідач надав відповідь від 24.12.2020 про те, що резолютивна частина рішення КОАС по справі №320/7279/19 не містить вимог зобов`язального характеру про списання заборгованості, приведення інтегрованої картки ОСОБА_1 у відповідність та зняття недоїмки.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 №320/7279/19 було відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №320/7279/19 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, станом на дату звернення з цією позовною заявою до суду, рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №320/7279/19 виконано частково - вимога по ЄСВ від 15.05.2019 №2988398-50/5994 відповідачем скасована, а нарахування по ЄСВ в сумі 21030,90 грн. не скасовані та не приведено у відповідність інтегровану картку ОСОБА_1 відповідно до рішення КОАС від 15.05.2020 у справі №320/7279/19.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Під грошовим зобов`язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, до функцій контролюючого органу, зокрема, входить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

З 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, згідно з яким оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І).

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу II).

У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

З 05.04.2021 діє Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, який містить аналогічні положення.

Відповідно до п. п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Пунктами 3 і 10 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо позивача була сформована вимога від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994, відповідно до якої станом на 30.04.2019 була наявна заборгованість зі сплати ЄСВ у розмірі 21030,90 грн.

Не погоджуючись з податковою вимогою від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №320/7279/19 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994.

Вказаним рішенням суду встановлено, що в період нарахування податковим органом позивачу єдиного соціального внеску відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994 в сумі 21030,90 грн., позивач перебувала у трудових відносинах з Білоцерківським державним аграрним університетом, який, як роботодавець, нараховуючи позивачу заробітну плату, сплачував за нього єдиний соціальний внесок.

Крім того, під час розгляду справи №320/7279/19 судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.08.2019 №24703849, записів у вказаному реєстрі щодо позивача не знайдено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач по справі №320/7279/19 є застрахованою особою, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем, як фізичною особою-підприємцем, а тому визнав протиправною та скасував вимогу Головного управлінням ДПС у Київській області від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 21030,90 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021 №320/7279/19 було відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №320/7279/19 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 набрало законної сили.

Як свідчать матеріали справи, Головне управління ДПС у Київській області листом від 24.12.2020 було повідомлено про відсутність підстав для коригування інтегрованої картки платника ОСОБА_1 з єдиного внеску.

Тобто, контролюючим органом було скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994, проте не вчинялись дії щодо виключення суми боргу у розмірі 21030,90 грн., який був визначений такою податковою вимогою.

Відображення в інтегрованій картці ОСОБА_1 відомостей щодо наявності боргу у розмірі 21030,90 грн. свідчить про невідповідність таких даних фактичним обставинам та первинним документам, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994, яка контролюючим органом пред`являлась до сплати, - була скасована.

Таким чином, наявність у інтегрованій картці позивача відомостей про борг у розмірі 21030,90 грн. неправильно відображає фактичний стан розрахунків з бюджетом.

У зв`язку із скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994 контролюючий орган зобов`язаний був привести інтегровану картку ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам для відображення правильних відомостей.

Відтак, у зв`язку із скасуванням в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994 в інтегрованій картці ОСОБА_1 повинен бути відсутній борг по такій вимозі.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала би необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Проте, відповідач протиправно не вчинив жодних дій для приведення інтегрованої картки ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач протиправно не вжив заходів щодо приведення інтегрованої картки ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам, в частині виключення відомостей про борг у розмірі 21030,90 грн.

Належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника позивача, шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 21030,90 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків - позивача, шляхом виключення з інтегрованої картки нарахувань по заборгованості недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-298398-50/5994 на суму 21030,90 грн., є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути стягнуті кошти за виконавчим провадженням по сплаті єдиного соціального внеску у сумі 15120,41 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно частини 13 статті 9 Закону №2464 суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктами 43.3-43.4 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до пунктів 43.5-43.6 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Отже, поверненню контролюючим органом помилково сплачених грошових коштів здійснюється за умови звернення особи до контролюючого органу із відповідною заявою.

Як свідчать письмові докази, долучені до адміністративного позову, 09.07.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення надміру або помилково сплачених коштів у розмірі 15120,41 грн., які були стягнуті Білоцерківським відділом державної виконавчої служби на підставі скасованої у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019.

Листом від 13.07.2021 відповідач зазначив, що заяву про перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів залишено без виконання.

Однак, суд вважає, що оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №320/7279/19 було встановлено протиправність та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 року №№Ф-298398-50/5994 на суму 21030,90 грн., неправомірно стягнуті грошові кошти за вказаною вимого мають бути розцінені, як помилково сплачені суми, та підлягають поверненню.

У зв`язку з цим, суд вбачає підстави для задоволення вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області повернути їй стягнуті кошти з єдиного соціального внеску у сумі 15120,41 грн.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 930,00 грн., що підтверджується квитанцією від 06.09.2021.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо не скасування недоїмки по єдиному соціальному внеску по рішенню Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №320/7279/19.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області скасувати нараховану фізичній особі ОСОБА_1 недоїмку по єдиному соціальному внеску в сумі 21030,90 грн., про що внести відповідну інформацію до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти в сумі 15120 (п`ятнадцять тисяч сто двадцять) грн. 41 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) судовий збір у розмірі 930 (дев`ятсот тридцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.