Ухвала суду № 109814138, 26.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення заяви

26 березня 2023 року Київ № 320/7566/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

в с т а н о в и в:

о 14:00 22.03.2023, до суду надійшла заява ГУ ДПС у м.Києві до ТОВ "МП Київ", в якій з посиланням на ст.ст.19, 20, п.2 ч.1 ст.283 КАС України, ст.94 ПКУ заявник просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків -ТОВ "МП Київ", згідно рішення ГУ ДПС у м.Києві №18943 від 22.03.2023.

Ухвалою КОАС від 23.03.2023 о 13:00 заяву ГУ ДПС в м.Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків до 09:00 год. 24 березня 2023 року шляхом подання суду копії доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 27.02.2023 №570/26-15-09-01-09 та зазначення: яку саме інформацію отримав податковий орган щодо наявних порушень з боку ТОВ "МП Київ"; коли та кому, в якій спосіб ця інформацію була надана та прийнята; наявність доказів отримання контролюючим органом такої інформації або звернення, зареєстрованого у визначеному законом порядку; документів (закон, положення чи трудовий договір (контракт), які визначають право Твердохлєб М. діяти від імені суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження, зокрема, право на підписання заяви від імені ГУ ДПС у м.Києві.

24.03.2023 о 08:29 год. до КОАС надійшла заява ГУ ДПС у м.Києві про усунення недоліків, за результатом дослідження якої суд дійшов висновку про невиконання судового рішення від 23.03.2023, з огляду на таке:

пунктом 4 ч.2 ст.283 КАС України передбачено, що заява про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків повинна містити зазначення підстав звернення податкового органу та обставин, що підтверджуються доказами.

Разом з цим, надані на підтвердження наявності законних підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "МП Київ" копії доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 27.02.2023 №570/26-15-09-01-09 та листа ДПС України від 24.10.2022 №12800/7/99-00-09-02-01-07 не конкретизують суть порушення ТОВ "МП Київ" вимог податкового законодавства.

Суд наголошує, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної пп. 80.2.5 ст. 80 ПКУ, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Натомість наведена в листі ДПС від 24.10.2022 №12800/7/99-00-09-02-01-07 інформація є загальною щодо діяльності товариства, не вказує на будь-які порушення законодавства з боку ТОВ "МП Київ", в тому числі не містить посилань на конкретні підстави, які вказують на допушення товариством податкового законодавства..

Так само, видана на виконання листа ДПС від 24.10.2022 №12800/7/99-00-09-02-01-07 доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 27.02.2023 №570/26-15-09-01-09 має абстрактиний, знеособлений характер, без конкретизації змісту допущеного ТОВ "МП Київ" порушення вимог податкового законодавтсва, з доказовим підтвердженням такого, а отже не може слугувати достатньою підставою для відкриття провадження у справі щодо підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які б підтвержували, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала достовірна інформація про порушення товариством вимог законодавства.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у даній справі суд керувався правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №640/21536/19 від 08.09.2020.

Оскільки всі представлені заявником документи не містять належних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) було встановлено факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) було встановлено податковим органом, суд доходить висновку про невідповідність заяви вимогам п.4 ч.2 ст.283 КАС України.

Так само, заявником не було усунуто недоліки заяви і в частині представлення суду документів, які підтверджують право Твердохлєб М. діяти в суді від імені суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження, зокрема, право на підписання заяви від імені ГУ ДПС у м.Києві.

Суд вказує, що положеннями ч.1 ст.55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до вимог ч. 3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Як вбачається із заяви, поданої від імені ГУ ДПС у м.Києві, підпис у ній вчинено представницею заявника - в.о. начальника ГУ ДПС у м.Києві Твердохлєб М., на підтвердження повноважень якої надано копію витягу з ЄДР та супровідний лист начальника управління персоналу ГУ ДПС у м.Києві Баглик Ж. "Про надання копії наказу" №497/26-15-11-00-17 від 23.03.2023, в якому зазначається, що нею надається у відповідь на службовий лист управління правового забезпечення від 23.03.2023 №2894/26-15-05-07-08 копія наказу ДПС України від 14.03.2023 №269-о "Про покладання виконання обов`язків на Твердохлєб М.Ю.", без представлення суду відповідної копії наказу ДПС України від 14.03.2023 №269-о.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Твердохлєб М. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом використовується правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі №160/6823/19, де зазначено таке: "... внесеними до КАС Законом №309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Суд повторно звертає увагу заявника, що надана на підтвердження повноважень Твердохлєб М. діяти від імені ГУ ДПС у м.Києві роздруківка витягу з ЄДР не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Статус відомостей ЄДРПОУ визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч.4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень Твердохлєб М. на підписання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Адміністративно-процесуальна правосуб`єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб`єкта мати права і обов`язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.

Спосіб реалізації адміністративної правосуб`єктності визначає і зміст поняття «форма участі в адміністративних правовідносинах» та вказує, через який суб`єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.

Формою реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов`язків, в межах визначеного обсягу правосуб`єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб`єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.

Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб`єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.

При цьому, суд не бере до уваги посилання заявника на правовий висновок, викладений у постанові ШААС від 22.03.2023 у справі №620/1127/23, оскільки згідно приписів ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відповідно до ч.6. ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, жодна норма чинного законодавства не встановлює обов`язку суду враховувати правові позиції, викладені у постановах судів апеляційної інстанції.

Також, суд не приймає у якості доказу повноважень представника заявника в судових інстанціях супровідний лист начальника управління персоналу ГУ ДПС у м.Києві Баглик Ж. "Про надання копії наказу" №497/26-15-11-00-17 від 23.03.2023, оскільки зазначений супровідний лист вказує тільки факт надання копії наказу ДПС України від 14.03.2023 №269-о "Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_1 " управлінню правового забезпечення заявника у відповідь на службовий лист від 23.03.2023 №2894/26-15-05-07-08, та жодним чином не визначає перелік прав та обов`язків ОСОБА_1 як представника у суді.

При цьому, копію наказу ДПС України від 14.03.2023 №269-о "Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_1 " до заяви про усунення недоліків не додано, що підтверджується актом ВДЗК КОАС від 24.03.2023 про відсутність вкладень, вказаних у внутрішньому описі заяви, а саме додатку №4 "Копія наказу про покладення виконання обов`язків на Твердохлєб М.Ю.".

За відсутності у представника юридичної особи-суб`єкта владних повноважень відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку само представництва, така особа не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, тобто на підставі наданих суду документів (копії витягу з ЄДРПОУ та супровідного листа начальника управління персоналу ГУ ДПС у м. Києві Баглик Ж. "Про надання копії наказу" №497/26-15-11-00-17 від 23.03.2023) ОСОБА_1 не має права на реалізацію правосуб`єктності ГУ ДПС у м.Києві.

Таким чином, суд доходить висновку про неусунення недоліків заяви ГУ ДПС у м.Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, визначених ухвалою КОАС від 23.03.2023.

Відповідно до ч.3 ст. 283 КАС України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи викладене, заява Головного управління Державної податкової служби у м.Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків підлягає поверненню.

Керуючись ст. 243, 248, 283 КАС України, суд -

у х в а л и в:

заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ ВП: 44116011; вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116) до товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ" (ЄДРПОУ 4342208; вул. Марини Цвєтаєвої, буд. 18/78, Київ, 02138) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, разом з доданими до неї документами, - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст.256 КАС України та може бути оскаржена у відповідності до ст.283 КАС України.

Суддя Брагіна О.Є.