Ухвала суду № 109813889, 07.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

07 березня 2023 року Київ № 320/11942/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Кучеренко А.О.;

за участі позивача - ОСОБА_1 ;

представників позивача - адвокатів Войченка С.В.; Ірза А.І.;

представника відповідача - Лисенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, заяву про відвід судді Брагіної О.Є. в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду, пред`явивши вимоги до ГУ НП у м.Києві про визнання протиправними та скасування наказів: від 18.11.2022 №1229 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; від 28.11.2022 №1841 о/с про накладення дисциплінарного стягнення про звільнення зі служби в поліції; поновлення на посаді старшого оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУ НП у м. Києві; стягнення з ГУ НП у м. Києві середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.11.2022 по день прийняття рішення у даній справі.

Ухвалою КОАС від 15.02.2023 було відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

07.03.2023, на початку розгляду справи, представник відповідача Лисенко В.О. заявила відвід головуючому судді, який обґрунтувано тим, що суддею Брагіною О.Є. розпочато розгляд справи за відсутності в матеріалах відзиву на позовну заяву ГУ НП в м. Києві, який станом на момент проведення судового засідання не був переданий на розгляд суду. Саме ця обставина викликала у представника відповідача сумнів щодо об`єктивності та неупередженості суду. Крім того, представник відповідача наполягала, щоб розгляд її заяви про відвід здійснював інший склад суду, згідно вимог ч.4 ст.40 КАСУ.

Представники позивача проти задоволення відводу заперечували, вказавши, що ні за об`єктивним, ні за суб`єктивним критеріями підстав для такого відводу немає.

Дослідивши зміст заяви про відвід у співставленні із обставинами, які послугували причиною для його заявлення, суд вважає, що відвід не підлягає задоволенню, ураховуючи таке:

відповідно до вимог ч.1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною 3 ст. 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1-4 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Отже, підстави для передачі матеріалів даної справи до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення іншого складу суду для вирішення питання про відвід судді у відповідності до вимог ч. 1 ст. 31 КАС України відсутні, позаяк заяву про відвід подано безпосередньо під час розгляду справи, в судовому засіданні 07.03.2023.

Крім того, заява про відвід обгрунтована виключно незгодою стороною відповідача з процесуальним рішенням суду розпочати розгляд справи за відсутності відзиву на позовну заяву саме на початку розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Варто зауважити, що прийняття суддею процесуального рішення не може розцінюватися як обставини, що створюють сумніви з приводу його неупередженості або безсторонності, оскільки оцінка таким рішенням та діям повинна надаватися виключно судом вищої інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Практика Верховного Суду свідчить, що найчастіше зловживанням процесуальними правами визнається неодноразове звернення із завідомо безпідставними касаційними скаргами, які не відповідають вимогам процесуальниго закону, та завідомо безпідставними відводами суду.

У правових висновках ВП ВС, викладених в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18), Верховний Суд визнає "... відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді".

Крім цього, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 ППВСУ № 8 "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, за окремою підставою відводу визначеною саме як наявність "інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді", особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді конкретної справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням вагомих аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

В ухвалі від 29.05.2018 у справі №910/14716/17 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зловживанням процесуальними правами, оскільки як обґрунтування відводу судді в поданій заяві було вказано лише те, що "після аналізу діяльності судді Верховного Суду у скаржника виникли сумніви в неупередженості та компетентності головуючого в цій справі судді", що є подібним до ситуації, яка виникла у даній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що зазначені представницею відповідача обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. у вирішенні даної адміністративної справи, у зв`язку з чим заява про відвід судді не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 6, 36-40, 44-45, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви про відвід судді Брагіної Олександри Євгенівни, - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає, однак на неї можуть бути подані зауваження разом із апеляційною скаргою на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.