Ухвала суду № 109813702, 20.03.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"20" березня 2023 р.справа № 300/1030/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби Міністерства фінансів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної Казначейської служби Міністерства фінансів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області щодо своєчасного виконання рішення Калуського міськрайонного суду від 01.12.2021 по справі № 345/2895/21;

- стягнути з Державної казначейської служби Міністерства фінансів України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на таке.

За змістом позовної заяви підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із позовною заявою стала бездіяльність Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області щодо своєчасного виконання рішення Калуського міськрайонного суду від 01.12.2021 по справі № 345/2895/21 на підставі чого просить стягнути Державної казначейської служби Міністерства фінансів України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо неперерахування коштів позивачу, адже, саме на орган Казначейства законодавством покладено обов`язок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 01.12.2021 року по справі за 345/2895/21, залишеного без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22.06.2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до Калуської окружної прокуратури, Івано- Франківської обласної прокуратури, Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури. «Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 331 347,00 (триста тридцять одна тисяча триста сорок сім) гривень».

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Управління казначейської служби у Калуському районі з виконавчим листом за № 345/2895/21, виданого Калуським міськрайонним судом про стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 331 347,00 (триста тридцять одна тисяча триста сорок сім) гривень» До вказаної заяви додано оригінал виконавчого листа, копія роздруківки з банку з реквізитами про його рахунок, необхідний для здійснення зарахування списанних коштів з єдиного казначейського рахунку. ОСОБА_1 також повідомили, що сформований у відповідності до вимог законодавства пакет документів буде переданий до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області з метою перевірки надходження повного пакету документів з управління Державної казначейської служби у Калуському районі до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 25.10.2022 направив лист до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про надання інформації щодо отримання повного пакету документів, а також повідомити про дату направлення його до Державної казначейської служби України.

ГУ Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області у відповідь повідомила ОСОБА_1 що увесь пакет документів направлений до Державної казначейської служби України 01.09.2022 року.

Позивач зазначає, що станом на подання позивачем даної позовної заяви до суду, рішення Калуського міськрайонного суду від 01.12.2021 року по справі за 345/2895/21 відповідачами не виконано.

Проаналізувавши обставини, викладені у позовній заяві, зміст позовних вимог та склад сторін, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачами рішення Калуського міськрайонного суду від 01.12.2021 року по справі за 345/2895/21.

У контексті зазначеного суд звертає увагу, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

З аналізу позовної заяви вбачається, що вона фактично спрямована на виконання рішення Калуського міськрайонного суду від 01.12.2021 по справі № 345/2895/21.

Водночас, примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом віднесено пунктом 1 частини другої статті Закону України Про виконавче провадження віднесено до обов`язків виконавця.

Аналіз вищезазначених законодавчих норм вказує на те, що не можна зобов`язати боржника у виконавчому провадженні виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється саме в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

У силу ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До того ж, у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень визначається як орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах (зокрема: від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, від 21.05.2020 у справі №420/6649/19, від 04.02.2020 у справі №520/8584/18, тощо) судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

При цьому норми статті 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть застосовуватися щодо зазначених правовідносин, оскільки спір щодо стягнення коштів вирішувався в порядку ЦПК.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності такої особи, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

З огляду на вищевикладене, а також зважаючи на те, що з поданням цього позову позивач бажає вирішити питання пов`язані із виконанням рішення суду в іншій справі, тобто в межах завершальної стадії судового процесу, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

За таких обставин, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 19, 170, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державної Казначейської служби Міністерства фінансів України,

Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шумей М.В.