Рішення № 109813700, 27.03.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2023 р. справа № 300/516/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 192 699,19 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також позивач, орган стягнення, Головне управління ДПС в області) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ОСОБА_1 , платник податків) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 192 699,19 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 38, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 54.1 статті 54, пунктів 57.1 та 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, не погашено в повному обсязі самостійно визначені за 2020 рік та донараховані контролюючим органом податкові зобов`язання:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в тому числі штрафні санкції і пеня в загальній сумі 161 027,40 гривень;

- з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, в тому числі штрафні санкції і пеня в загальній сумі 13 530,79 гривень;

- штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 16 781,00 гривень;

- адміністративних штрафів та інших санкцій (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за територіальними органами державної податкової служби) в сумі 1 360,00 гривень.

Предмет стягнення у справі є узгоджені грошові зобов`язанням, які визначені платником податків в декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік та донараховані відповідачу на підставі податкових повідомлень-рішень за №000459/0708, за №000460/0708, за №000461/0708, за №000462/0708 від 25.01.2022.

Станом на день звернення до адміністративного суду податковий борг відповідача в загальному становить 192 699,19 гривень. Несплата до бюджету податкового боргу зумовила звернення контролюючого органу до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.51).

Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

З урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 15.02.2023 направлено Центру надання адміністративних послуг Косівської міської ради і Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запити щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи стосовно ОСОБА_1 (а.с.43, 44, 45, 46).

16.02.2023 на електронну адресу суду надійшла відповідь Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 16.02.2023 за №8 про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: урочище Підгайці, с. Акрешори, Косівський район, Івано-Франківська область, 78618 (а.с.50).

Також, через канцелярію суду, надійшла 23.02.2023 відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області за №7200 від 17.02.2023, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: с. Акрешори, Косівський район, Івано-Франківська область, 78618 (а.с.55).

Поряд з цим, згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків (реєстраційні дані) податковою адресою платника податків визначено: с. Акрешори, Косівський район, Івано-Франківська область, 78618 (а.с.58).

Із урахуванням таких відомостей судом 20.02.2023 направлено ухвалу про відкриття провадження у справі за адресою:

- урочище Підгайці, с. Акрешори, Косівський район, Івано-Франківська область, 78618 (а.с.52), яка разом із поштовим відправленням 76501 0268737 0 отримана 07.03.2023 ОСОБА_1 особисто (а.с.66);

- АДРЕСА_1 (а.с.53), яка разом із поштовим відправленням 76501 0268738 8 отримана 02.03.2023 ОСОБА_1 особисто (а.с.65).

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3 частини 1 статті 251 КАС України).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.02.2023 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 20.02.2023.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На виконання ухвали суду від 20.02.2023 представником позивача подано 06.03.2023 в суд додаткові письмові докази необхідні для розгляду справи (а.с.57-64).

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 із присвоєним реєстраційним номером платника податків НОМЕР_1 зареєстрована як фізична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів, свідченням чого є відомості із Державного реєстру фізичних осіб платників податків (а.с.58).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, якою 11.03.2021 подано заяву про припинення за власним рішенням (а.с.67).

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Виходячи із положень підпункту 162.1.1., 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.

Досліджуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості за основним зобов`язанням з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, суд виходить із наступних аргументів.

Так, підпункти 162.1.1., 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України визначають, що платником податку на доходи фізичних осіб, серед інших, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Базою оподаткування коментованих податків відповідно до пункту 164.1. статті 164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пункту 164.1.3. статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу (абзац 4 пункту 164.1. статті 164 ПК України).

В силу приписів пунктів 177.1., 177.2. статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Приписами пункту 167.1. статті 167 коментованого Кодексу визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Щодо військового збору, то відповідно підпунктів 1.1-1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, як зазначено вище, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

В свою чергу, у підпунктах 162.1.1., 162.1.3. пункту 162.1 статті 162 ПК України встановлено, що платниками податку, зокрема, є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.

Об`єкт оподаткування резидента, поряд з іншим, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1. пункту 163.1 статті 163 ПК України).

Таким чином, податковий агент та фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником також військового збору, об`єктом оподаткування якого є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем самостійно 05.02.2021 складено і 18.08.2022 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій визначено суму доходів 3 642,20 гривень, а також суми, які підлягає сплаті платником податку з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 655,60 гривень та військового збору в розмірі 54,63 гривень (а.с.8-9).

Вказаних самостійно визначених зобов`язань відповідач не виконала і на момент звернення до суду заборгованість за вищевказаний період згідно декларацій, яка не сплачена в загальному становить 710,23 гривень (а.с.8-9).

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає, та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).

Також, щодо наявної у ОСОБА_1 заборгованості з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла у зв`язку з несплатою останнім грошових зобов`язань і штрафних санкцій та штрафних санкцій з даного виду податків і збору, а також штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, адміністративних штрафів та інших санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» за №000459/0708, за №000460/0708, за №000461/0708, за №000462/0708 від 25.01.2022, суд зазначає наступне.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно пунктів 86.1., 86.3., 86.8. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.01.2017 по 11.03.2021 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 11.03.2021, складено акт №6291/09-19-07-08/ НОМЕР_1 від 09.11.2021 (а.с.16-33).

Реалізовуючи виявлені порушення, на підставі вказаного акта контролюючим органом сформовано:

1) за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 25.01.2022 за №000460/0708, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 127 189,20 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 21 987,92 гривень (а.с.10 - зворотній бік а.с.10).

Станом на день подання адміністративного позову непогашеним зобов`язанням за основним платежем залишається борг в сумі 125 480,74 гривень;

2) за військовим збором, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 25.01.2022 за №000459/0708, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 10 599,09 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 1 832,32 гривень (а.с.11 - зворотній бік а.с.11).

Станом на день подання адміністративного позову непогашеним зобов`язанням за основним платежем залишається борг в сумі 10 568,61 гривень (а.с.47-48);

3) з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій - податкове повідомлення-рішення форми "С" від 25.01.2022 за №000462/0708, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 16 781,00 гривень (а.с.12 - зворотній бік а.с.12);

4) адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів контроль за справлянням яких закріплено за територіальними органами державної податкової служби) - податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 25.01.2022 за №000461/0708, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1 360,00 гривень (а.с.13 - зворотній бік а.с.13).

Вказані чотири податкові повідомлення-рішення засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення відправлення 78601 0098275 1 направлялись відповідачу (на податкову адресу платника податків), яке 01.01.2022 повернулося до органу стягнення із незалежних від позивача причин "адресат відмовився" (а.с.14, зворотній бік а.с.14).

В силу вимог пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Із урахуванням вказаного всі вище вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у встановленому порядку.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» за №000459/0708, за №000460/0708, за №000461/0708, за №000462/0708 від 25.01.2022 в загальній сумі 178 010,59 гривень (в тому числі за основними зобов`язаннями 136 759,58 гривень та за штрафними санкціями 41 961,24 гривень), є узгодженим та являється податковим боргом відповідача.

З приводу нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Як слідує із змісту інтегровану картку платника податків, з 17.02.2022 у відомостях останньої числяться дані про нарахування податковим органом пені (статті 129 ПК України), (а.с.36, 38, 60-63):

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 12 903,14 гривень;

- з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 1 075,23 гривень.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

При розгляді справи встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (78601 0052555 5) податкову вимогу форми "Ф" за №0003849-1306-0908 від 18.02.2022, за адресою, внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (с. Акрешори, Косівський район, Івано-Франківська область, 78618), яка разом із поштовим конвертом повернулася до контролюючого органу із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.6, 7, 58, 67).

Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк Як і у відношенні до податкових повідомлення-рішень, у суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу, що підлягає стягненню за платежами від 27.01.2023, податковою декларацією про майновий стан від 05.02.2021, чотирма податковими повідомленнями-рішеннями від 25.01.2022, податковою вимогою форми "Ф" за №0003849-1306-0908 від 18.02.2022, а також інтегральними (обліковими) картками платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.5, 6, 8-9, 10, 11, 12, 13, 36-41, 60-63).

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначені контролюючим органом податкові зобов`язання в загальній сумі 192 699,19 гривень, являється податковим боргом відповідача, в тому числі:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в тому числі штрафні санкції і пеня в загальній сумі 161 027,40 гривень;

- з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, в тому числі штрафні санкції і пеня в загальній сумі 13 530,79 гривень;

- з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 16 781,00 гривень;

- з адміністративних штрафів та інших санкцій (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за територіальними органами державної податкової служби) в сумі 1 360,00 гривень.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 192 699,19 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 192 699,19 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац 2 підпункту 65.10.4. пункту 65.10. статті 65 ПК України).

Подання відповідачем 11.03.2021 заяви про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №2001110060004000127, не змінює предмет спірних правовідносин (а.с.67).

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в загальній сумі 192 699,19 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету податковий борг зі сплати:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, з урахуванням штрафних санкцій і пені в загальній сумі 161027,40 гривень (сто шістдесят одна тисяча двадцять сім гривень сорок копійок);

- військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, з урахуванням штрафних санкцій і пені в загальній сумі 13530,79 гривень (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять гривень сімдесят дев`ять копійок);

- штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 16781,00 гривень (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня нуль копійок);

- адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 1360,00 гривень (одна тисяча триста шістдесят гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код відокремленого підрозділу юридичної особи за ЄДРПОУ 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса реєстрації і податкова адреса за даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області і Державного реєстру фізичних осіб платників податків (реєстраційні дані): с. Акрешори, Косівський район, Івано-Франківська область, 78618; адреса місця проживання за даними Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області: урочище Підгайці, с. Акрешори, Косівський район, Івано-Франківська область, 78618.

Суддя Чуприна О.В.