Рішення № 109812982, 27.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року Справа № 160/1428/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

27.01.2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 11.10.2010 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" (ЄДРПОУ 36608356);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи з 11.10.2010 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" (ЄДРПОУ 36608356) та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення - 16.12.2022 року з урахуванням включення до пільгового стажу за Списком № 1 вищезазначеного періоду роботи та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 16.12.2022 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Під час призначення пенсії та її розрахунку не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 11.10.2010 року по 31.03.2017 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» на посаді механіка дільниці по ремонту дробильно-збагачувального устаткування рудо-збагачувальної фабрики. У зв`язку з чим позивачу зменшили пільговий стаж до 6 років 6 місяців. Позивач вважає, що дії відповідача щодо не зарахування при призначені пенсії періодів роботи до пільгового стажу є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 15.02.2023 року, відповідно до ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

22.02.2023 року представником відповідача до суду разом з витребуваними матеріалами пенсійної справи було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що з 16 грудня 2022 року позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Як вбачається з трудової книжки позивач працював в ТОВ «Промисловий ремонт» з 11.10.2010р. по 31.03.2017р., даний період зараховано до загального (страхового) стажу, оскільки в трудовій книжці у спірний період роботи відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи. Так, згідно п. 2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу робот, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383: під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 встановлено наступне: «У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). Враховуючи вищевикладене, на момент звернення за призначенням пенсії (16.12.2022 року) довідку про пільговий характер роботи в ТОВ «Промисловий ремонт» позивачем надано не було, тому період роботи з 11.10.2010р. по 31.03.2017р. був зарахований до загального (страхового) стажу. Враховуючи вищевикладене, підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відсутні.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідноіз ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Під час призначення пенсії період роботи позивача з 11.10.2010р. по 31.03.2017р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» на посаді механіка дільниці по ремонту дробильно-збагачувального устаткування рудо-збагачувальної фабрики відповідачем не зараховано, що вбачається із розрахунку Головного управління.

Позивач не погоджується із такими діями відповідача щодо не зарахування при призначенні пенсії до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частини 1 статті 114 Закону України про «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІХ) , право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Приписи пункту 1 частини 2 цієї статті визначають, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 ст. 114 Закону №1058-ІХ, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Так, 16.12.2022 року позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, як вбачається із розрахунку при призначенні пенсії не було взято до уваги період роботи на професіях що відносяться до Списку №1 з 11.10.2010р. по 31.03.2017р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» на посаді механіка дільниці по ремонту дробильно-збагачувального устаткування рудо-збагачувальної фабрики.

Разом з тим з відзиву на позовну заяву вбачається, що вищевказані періоди роботи позивача не зараховані відповідачем до пільгового стажу з підстав відсутності уточнюючі довідки, які підтверджували б зайнятість протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 13.09.1990 року, позивач у спірний період працював на таких посадах:

- з 11.10.2010 року по 25.04.2014 року на посаді механіка дільниці на виробничій дільниці №1 (РОФ2) на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт», зроблено відтиск штампу: «За результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 на підставі наказу за №1/40 від 01.10.2010р».

- з 25.04.2014 року по 27.05.2016 рік згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 25.04.2014 року переведений на посаду механіка дільниці на виробничу дільницю по поточним ремонтам збагачувального устаткування, РЗФ-2, зроблено відтиск штампу: «За результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 на підставі наказу за №1/132/10 від 08.12.2014р.».

-з 27.05.2016 року по 31.03.2017 рік переведений на посаду механіка дільниці на дільницю по ремонту та сервісного обслуговування дробильно-збагачувального устаткування, зроблено відтиск штампу: «За результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 на підставі наказу за №1/40 від 01.10.2010р».

Записи за вищевказані періоди роботи позивача засвідчено відповідними печатками підприємства.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що на підприємстві, де працював позивач, було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, за результатами яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за посадою механік у період з 11.10.2010 року по 31.03.2017 року, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та записами про проведення атестацій робочих місць.

Відсутність можливості у позивача надати відповідачу уточнюючі довідки про пільговий стаж не може бути підставою для відмови у реалізації права особи на пенсійне забезпечення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 11.10.2010 року по 31.03.2017 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" є протиправними, у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 11.10.2010 року по 31.03.2017 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням включення до пільгового стажу за Списком № 1 вищезазначеного періоду роботи з дати її призначення - 16.12.2022 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки вчинені всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №9294-7457-9260-4461 від 26.01.2023 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246,250,251,257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 11.10.2010 року по 31.03.2017 рік в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 11.10.2010 року по 31.03.2017 рік в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням включення до пільгового стажу за Списком № 1 вищезазначеного періоду роботи з дати її призначення - 16.12.2022 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець