Рішення № 109812971, 27.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року Справа № 160/9711/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КОРОЛЕНКА, будинок 4) про визнання протиправним та скасування наказу,-

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 20.03.2022 року №102 в частині, що стосується позивача;

- стягнути на користь позивача суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді (постановлення судового рішення) з визначенням суми грошового забезпечення.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п.68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, окрім звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни, можуть накладатися і інші види стягнення, а саме зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність. Також позивач посилається на недотриманням відповідачем встановленого порядку проведення бесід із позивачем, визначених п.175 Положення №593, а також безпідставним позбавленням права надавати пояснення або захистити себе будь-яким іншим чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року в адміністративній справі №160/9711/22 скасовано, та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 15.02.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами та витребувано у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області належним чином посвідчені копії: наказу №102 від 20.03.2022 Про звільнення, матеріалів службового розслідування призначеного згідно наказу від 20.03.2022 №126, наказу від 20.03.2022 №13 та №126 та рішення атестаційної комісії 7 ДПРЗ від 20.03.2022 та 10 ДПРЗ від 20.03.2022.

Копія ухвали суду від 15.02.2023р. направлена представнику позивача на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 - 15.02.2023р.

Копія ухвали суду від 15.02.2023р. та позовної заяви з додатками вручена представнику Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області 28.02.2023р.

17.03.2023р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що в мережі Інтернет 19.03.2022 р. з`явилось відео про затримання представниками силових структур особового складу угрупування силі і засобів Головного управління, який був направлений до м. Харків з метою проведення АРНІР, які спричиненні вторгненням військ і веденням бойових дій на території України. Причиною затримання став факт виявлення в аварійно-рятувальних автомобілях упакованих телевізорів у кількості не менше семи одиниць. На відео звучали обвинувачення особового складу в мародерстві та крадіжці майна. Тобто, позивачем вчинено протиправні дії при виконанні своїх службових обов`язків.

Також, відповідач зазначає, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.03.2022 р. №62022170020000175 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 Кримінального Кодексу України, а саме посадові особи Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ), перебуваючи протягом березня 2022 року у відрядженні у м. Харкові з метою надання допомоги у ліквідації наслідків збройної агресії рф, тобто в умовах воєнного стану, проникнувши у приміщення Харківської обласної державної адміністрації, здійснили крадіжку побутової техніки.

Враховуючи доведеність висновком службового розслідування вчинення позивачем дій, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту та враховуючи п.2 наказу начальника Головного управління від 20.03.2022 р. №126 «Про результати службового розслідування», рішення атестаційної комісії 7 ДПРЗ та 10 ДПРЗ Головного управління, відповідно до пунктів 3, 8, 80 Дисциплінарного статуту служби ЦЗ та порушення статутних правил несення служби наказом Головного управління (з кадрових питань (особового складу) від 20.03.2022 р. №102 «Про звільнення» за п.п.12, п.176 (в інших випадках передбачених законом) позивача звільнено із служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік).

Станом на 27.03.2023р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до контракту Державної служби України з надзвичайних ситуацій №177/21 про проходження служби цивільного захисту ДСНС в особі начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області генерал-майора служби цивільного захисту Кульбача А.А. та громадянина України ОСОБА_1 , старшого прапорщика служби цивільного захисту командира відділення 48 ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з іншого боку, відповідно до Кодексу цивільного захисту та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особам рядового і начальницького складу уклали цей Контракт строком на 3 роки, який набрав чинності з 25.04.2021р.

Згідно з пунктом 1 Контракту про проходження служби цивільного захисту позивач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно взяли на себе зобов`язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), своїх службових обов`язків, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.

09.01.2008р. позивач прийняв Присягу працівника служби цивільного захисту.

Згідно з наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 06.03.2022р. №129 «Про формування угрупування сил та засобів для проведення АРНІР» та від 14.03.2022р. №130 «Про проведення ротації особового складу», у період з 15.03.2022 р. до 19.03.2022 р. включно, у м. Харків перебували 18 осіб особового складу підрозділів Головного управління та 5 одиниць техніки, які входили до складу угрупування сил і засобів Головного управління. Вказане угрупування було сформовано та направлено до м. Харків з метою проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, забезпечення оперативного реагування на надзвичайні ситуації та інші небезпечні події (далі - АРНІР), які спричинені вторгненням військ рф і веденням бойових дій на території України, та на виконання наказу ДСНС України від 06.03.2022р. №152 «Про залучення сил і засобів до проведення АРНІР».

Вказаними наказами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до угрупування сил та засобів для проведення АРНІР було включено, зокрема, позивача, що підтверджується додатком 1 до наказу ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 14.03.2022 р. №130.

Доповідною запискою від 19.03.2022р. начальник управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління полковника служби цивільного захисту Корінний С.С. повідомив начальника ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області А.Кульбача про перевірку фактів про крадіжки матеріальних цінностей особовим складом, який направлений до м.Харків для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Зокрема, в доповідній записці зазначено, що 19.03.2022 р. в мережі Інтернет з`явилось відео про затримання представниками силових структур особового складу угрупування силі засобів Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, який був направлений до м. Харків з метою проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, забезпечення оперативного реагування на надзвичайні ситуації та інші небезпечні події, які спричинені вторгненням військ рф і веденням бойових дій території України. Причиною затримання став факт виявлення в аварійно-рятувальних автомобілях упакованих телевізорів у кількості не менше семи одиниць. На відео звучали обвинувачення особового складу в мародерстві та крадіжці майна. Підозрюється п`ять осіб, в т.ч. командир 48 ДПРЧ 10 ДПРЗ старший прапорщик служби ЦЗ ОСОБА_1 та пропозиція провести службове розслідування за виявленими фактами порушень законодавства особовим складом, підтвердження або спростування зазначеної інформації. Причетних до порушень притягнути до відповідної дисциплінарної відповідальності».

Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 20.03.2022р. №139 «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування за інформацією, що викладена у доповідної записки начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління полковника служби ЦЗ Корінного С.С. від 19.03.2022 р. щодо перевірки фактів про крадіжки матеріальних цінностей.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що 19.03.2022 р. він відправився до м.Харкова для проведення аварійно-рятувальних робіт. Пояснює, що цього дня спілкувався з тер.обороною на предмет можливості допомогти переселенцям та дітям шляхом надання їм телевізорів, які знаходились у зруйнованій будівлі. У подальшому він брав участь у завантажені 4-х телевізорів до службового автомобіля.

У висновку, який затверджений начальником Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області генерал-майором служби цивільного захисту Кульбачем А.А. від 20.03.2022 р. зазначено наступне:

«У ході розслідування комісією було переглянуто та проаналізовано два відеофайли, які станом на 20.03.2022 були розміщені на ресурсах мережі Інтернет, та містили ту інформацію негативного характеру, яка стала підставою для призначення даного службового розслідування. Відповідно до змісту вказаних відеофайлів ідентифіковано усіх осіб, які входили до складу вищеозначеного угрупування сил і засобів ГУ, а також два службових транспортних засоби: аварійно-рятувальний автомобіль АРА-М реєстраційний номер НОМЕР_2 (закріплений за 44 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ) та аварійно-рятувальний автомобіль АРА-М реєстраційний номер НОМЕР_3 (закріплений за 48 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ). Усний коментар автора (авторів) відеороликів та розмови осіб, які зафіксовані на відео, вказують на те, що у вантажних відсіках обох вказаних аварійно-рятувальний автомобілів знаходились предмети, що не являються аварійно-рятувальним обладнанням (спорядженням, інструментом); учасники відео називали ці предмети телевізорами. При цьому на відео не показано телевізора (телевізорів), а показано невизначені предмети у чорній поліетиленовій упаковці з приблизними габаритними розмірами 60 см на 15 см на 100 см.

20.03.2022, після прибуття усіх 18-ти осіб, які входили до складу угрупування сил і засобів ГУ, з м. Харків до м. Дніпро, вони були опитані комісією з відібранням письмових пояснень по суті предмету службового розслідування.

За результатами аналізу інформації, одержаної при опитуванні та відібрані письмових пояснень, комісією з`ясовано наступне.

19.03.2022 угрупування сил і засобів ГУ у складі 15-ти осіб (за виключенням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), на чолі з керівником угрупування підполковником служби ЦЗ ОСОБА_10 , перебувало на місці виконання АРНІР при будівлі Харківської ОДА (вул. Сумська, 64, м. Харків). Тут же знаходилися аварійно-рятувальні автомобілі АРА-М реєстраційний номер НОМЕР_2 та АРА-М реєстраційний номер НОМЕР_3 .

19.03.2022 у приблизний період часу з 14-30 год по 15-30 год на вказаному місці виконання АРНІР відбулись події, частина з яких зафіксована на вищеозначених відеофайлах. А саме: п`ять осіб з числа угрупування сил і засобів ГУ ( ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) завантажили до аварійно-рятувальних автомобілів АРА-М реєстраційний номер НОМЕР_2 та АРА-М реєстраційний номер НОМЕР_3 упаковані телевізори у кількості 7 одиниць. У тому числі: до автомобіля АРА-М реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 ОСОБА_5 було завантажено 4 телевізори; до автомобіля АРА-М реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було завантажено 3 телевізори.

Вказані телевізори зазначені п`ять осіб самостійно взяли зі зруйнованої будівлі яка знаходиться поряд з будівлею Харківської ОДА (поряд з місцем виконання АРНІР) та за попереднім погодженням з особами, які здійснювали озброєну охорону вказаної території 18.03.2022. При цьому, у своїх поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не змогли вказати будь-які реквізити цих осіб, з якими начебто було погоджено зазначене вивезення чужої майна з місця проведення АРНІР.

19.03.2022 приблизно о 15-00 год., на момент завершення процесу завантаження вказаного майна до аварійно-рятувальних автомобілів, до цих автомобілів підійшли озброєні особи у форменому одязі та почали з`ясовувати що саме завантажено до вантажних відсіків цих автомобілів, і одночасно здійснювач відео фіксацію та коментування таких дій за допомогою мобільних телефонів. Потім вказані озброєні особи скомандували зібрати біля аварійно-рятувальних автомобілів усіх працівників ДСНС, які перебували на місці проведення АРНІР. Після того, як працівники задіяні в проведенні АРНІР зібрались, прибула старша особа вищевказаних озброєних осіб. За результатами з`ясування насамкінець, усі телевізорів були вивантажені з аварійно-рятувальних автомобілів та повернуті на місця їх попереднього знаходження - до зруйнованої будівлі, у присутності вказаних озброєних осіб та представника на місці виконання АРНІР від ГУ ДСНС Украй Харківській області - підполковника служби ЦЗ Коробки О.В.

Вищевказані досліджені обставини вказують, що перебуваючи при виконанні службових обов`язків, командир відділення 48 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ старший прапорщик служби ЦЗ ОСОБА_1 (1981 р.н., освіта професійно-технічна, у 2001 і закінчив Професійно-технічне училище № м.Синельниково, на службі з травня 2002 жовтень 2003 року та з квітня 2004 року, на посаді з червня 2021 року, діючих дисциплінарних стягнень не має)

19.03.2022 неправомірно використали службові транспортні засоби з метою вивезення чужого майна з місця проведення АРНІР не маючи законних на те підстав. Таким чином вказані особи молодшого начальницького складу, перебуваючи при виконанні службових обов`язків на місці виконання АРНІР, фактично мали доступ до аварійно-рятувальних автомобілів та доступ до чужого майна і використали його протиправно, фактично вчинивши дії, якими порушено службову дисципліну, що є дисциплінарним правопорушенням.

Також враховуючи, що у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, комісія вважає, що вищевказане дисциплінарне правопорушення вчинене 19.03.2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не сумісне з перебуванням вказаних осіб молодшого начальницького складу на службі цивільного захисту.

За вчинення 19.03.2022р. протиправних дій, які полягали у неправомірному використанні службового транспортного засобу з метою вивезення чужого майна з місця проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також невиконання вимог Присяги служби цивільного захисту, недотримання зобов`язань визначених для осіб рядового і начальницького складу пунктом 3 Дисциплінарного статуту та пунктом 31 Положення:

2.5. На старшого прапорщика служби ЦЗ ОСОБА_1 , командира відділення 48 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ, доцільно накласти дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби через службову невідповідність, враховуючи що вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

Відповідно до результатів атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа від 20.03.2022 р. старший прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає. У зв`язку із порушенням порядку і правил установлених статутом, нормативно-правовими актами, присяги в умовах воєнного стану, підлягає звільненню зі служби у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 12 (в інших випадках передбачених законом) так як старший прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 під час виконання аварійно-рятувальних робіт здійснив спробу привласнення залишених без нагляду речей в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

20.03.2022 р. члени атестаційної комісії, склали Акт про неможливість ознайомлення із атестаційним листом старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він затриманий правоохоронними органами.

Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області видано наказ від 20.03.2022р. №126 «Про результати службового розслідування», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби через службову невідповідність, враховуючи що вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

Наказом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області №102 від 20.03.2022р. «Про звільнення» звільнено, зокрема, старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 командира відділення 48 ДПРЧ 10 ДПРЗ, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпункту 12 (в інших випадках передбачених законом), 20 березня 2022 року, без виплати одноразової грошової допомоги.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу №102 від 20.03.2022р., суд виходить з наступного.

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та питання, пов`язані з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту, визначається Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ України) та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. №593 (далі - Положення №593).

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут» від 05.03.2009 р. №1068-VI (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною 1 статті 102 КЦЗ України встановлено, що на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 103 КЦЗ України, щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

У відповідності до положень ч. 4 ст.103 КЦЗ України, форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Відповідно до п. 2 Положення № 593, служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Пунктом 3 Положення № 593 визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Згідно з п.45 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту (пункт 29 Положення № 593).

У статті 1 Дисциплінарного статуту закріплено, що службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Згідно з пунктом 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

- виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів;

- захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;

- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань;

- постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень;

- додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій;

- поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям;

- сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

- зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію;

- берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту, порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

Разом з тим, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (стаття 8 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до приписів статті 58 Дисциплінарного статуту, грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами.

Пунктом 66 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі якщо порушення службової дисципліни має ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення, начальник зобов`язаний одночасно з накладенням на особу рядового чи начальницького складу дисциплінарного стягнення подати відповідні матеріали до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, або до органу досудового розслідування.

Статтями 68, 69 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.

У пункті 80 Дисциплінарного статуту зазначено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

Відповідно до статті 81 Дисциплінарного статуту, накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (стаття 83 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення, визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 р. №515 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.05.2015 р. за № 582/27027 (далі Інструкція №515).

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції №515, метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Пунктом 1 Розділу II Інструкції №515 передбачено, що службові розслідування призначаються в разі: невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань (підпункт 6); невиконання або неналежного виконання своїх службових обов`язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб (підпункт 7).

Відповідно до пункту 2 Розділу II Інструкції №515, підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися.

В силу приписів пунктів 1-2 розділу ІІІ Інструкції №515, рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення. Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування.

Як встановлено з матеріалів справи, службове розслідування, на підставі висновку якого позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, проведено відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 20.03.2022 р. №139 «Про призначення службового розслідування» на підставі інформації, що викладена у доповідній записці начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області полковника служби цивільного захисту Корінного С.С. від 19.03.2022 р.

Отже, службове розслідування було проведено на підставі належним чином оформленого наказу, у межах наданих відповідачу повноважень, за наявності підстав для проведення такого службового розслідування.

Пунктами 1-3 розділу IV Інструкції №515 визначено, що службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення, якщо ним не визначено інше. Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1,3 розділу VII Інструкції №515, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла (и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв`язку між порушенням (и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Досліджений в ході судового розгляду справи висновок службового розслідування, затверджений начальником Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області генерал-майором служби цивільного захисту Кульбачем А.А. 20.03.2022 р., складений у відповідності до вимог Інструкції №515, та містить обов`язкові відомості, а обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.

Аналогічні висновки містять в постановах ВС від 21.12.2018 по справі № 805/623/16-а, від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 22.03.2019 у справі 804/676/18, від 22.11.2019 у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 № 2240/2329/16

Також, у своїй позовній заяві позивачі посилаються на п.175 Положення №593 згідно якого, перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід.

Стосовно вказаних тверджень, суд зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на застарілу норму, адже в редакції, що діє починаючи з 16.03.2019 року відповідно до п.175 Положення №593 перед звільненням зі служби цивільного захисту з особами рядового і начальницького складу проводять одну індивідуальну бесіду, а не дві.

Так, п.175 Положення №593 передбачено, що перед звільненням осіб рядового і начальницького складу зі служби цивільного захисту (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення і звільнення яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники проводять з нею індивідуальну бесіду.

У ході бесіди роз`яснюється порядок звільнення, уточнюються підстави та строк звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту, визначається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого буде направлено особу після звільнення для взяття на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов`язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження.

За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них.

До участі в бесіді в разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.

Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі.

У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).

Матеріали справи не містять аркушу бесіди про проведення індивідуальної бесіди з ОСОБА_1 перед звільненням. Разом з тим, за наявності наказу «Про результати службового розслідування» №126 від 20.03.2022р., яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби через службову невідповідність, враховуючи що вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту, таке процедурне порушення, як непроведення індивідуальної бесіди, не може слугувати окремою підставою для визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 зі служби, оскільки носить формальний характер.

Також, у позовній заяві позивач зазначає, що не брав участі в службовому розслідуванні та був позбавлений права надати пояснення, або захистити себе будь-яким іншим чином.

Відносно цього суд зазначає, що позивачем власноруч в рамках проведення службового розслідування надані членам комісії письмові пояснення від 20.03.2022 р., копія яких містяться в матеріалах справи, що свідчить про те, що позивач був обізнаний з проведенням службового розслідування та надав пояснення.

Крім того, статтями 93, 95, 100 Дисциплінарного статуту передбачено, що Особа рядового або начальницького складу має право оскаржити накладене на неї дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його накладення старшому за підпорядкованістю начальнику або до суду. Дисциплінарне стягнення, як правило, виконується негайно. Про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис. У разі звільнення зі служби особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під її підпис безпосередній начальник складає про це акт.

Як зазначалося вище, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби через службову невідповідність, враховуючи що вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту, на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 20.03.2022р. №126 «Про результати службового розслідування» та наказом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області №102 від 20.03.2022р. «Про звільнення» вказане дисциплінарне стягнення реалізоване шляхом звільнення ОСОБА_1 старшого прапорщика служби цивільного захисту командира відділення 48 ДПРЧ 10 ДПРЗ, 20 березня 2022 року, без виплати одноразової грошової допомоги.

В даному випадку, також відсутні обставини оскарження позивачем застосованого до нього дисциплінарного стягнення на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 20.03.2022р. №126 «Про результати службового розслідування» старшому за підпорядкованістю начальнику або до суду, та його скасування.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного наказу, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, внаслідок чого у задоволені позов слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко