Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2023 року Справа № 160/997/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
18.01.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі відповідач-3), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.09.2022 за № 047350004880 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047350004880 від 05.12.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи з 05.08.1998 по 06.08.2001, з 07.08.2006 по 17.08.2006, з 26.10.1992 по 20.02.1995;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , від 12.08.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення у встановленому порядку.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він 30.08.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 05.09.2022 відмовило у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав скаргу до Пенсійного фонду України. Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 05.12.2022 відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих же підстав за виключенням роботи в колгоспі. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах, досяг встановленого пенсійного віку та має необхідний пільговий стаж роботи. Надані позивачем довідки та накази з додатками містять відомості щодо віднесення професії (посади), які займав позивач та виконував під час трудової діяльності на підприємстві вугільної промисловості «підземний горноробочий, проходчик, майстер підземний», та в кожному переліку окремо визначено, що всі працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах. Докази того, що вказані довідки визнавались недійсними, відсутні. Позивач вказує, що відповідальність за своєчасність та якість її проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Ухвалою від 23.01.2023 суд відкрив провадження у адміністративній справі та справу №160/997/23 призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
13.02.2023 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з таких підстав. Відповідач-3 зазначає, що 30.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- IV. За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.08.2022 про призначення пенсії, 05.09.2022 Головним управлінням прийнято рішення за №047350004880 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав.
28.11.2022 ОСОБА_1 повторно звернувся до органу Пенсійного фонду України, зокрема до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону 1058. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.11.2022 про призначення пенсії, враховуючи принцип екстериторіальності, 05.12.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення за №047350004880 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю правових підстав. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області розраховано стаж ОСОБА_1 , який склав 29 років 9 місяців 19 днів, в тому числі додаткові роки Списком №1 - 7 років. Пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 7 років 6 місяців 2 дні. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи позивача. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 05.08.1998 по 06.08.2001, згідно довідки 339 від 01.07.2022 оскільки в переліку атестованих посад до наказу про результати атестації від 26.07.1996 №568 відсутня посада гірничого майстра підземного. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти, відповідач-3 вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, розрахунок стажу позивачу здійснено згідно вимог чинного законодавства. Отже, на думку відповідача-3, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
16.02.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надав письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з таких підстав. Відповідач-1 зазначає, що 30.08.2022 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №047350004880 від 05.09.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Повторно 28.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області №047350004880 від 05.12.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії. Відповідач-1 вказує, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача. З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, позивачем не вірно обрано спосіб захисту права.
20.02.2023 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Відповідач-2 зазначає, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності, що передбачено Порядком № 22-1 та Положенням про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області. За результатами розгляду документів позивачем доданих до заяви від 30 серпня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області прийнято рішення від 05 вересня 2022 року № 047350004880 про відсутність правових підстав (умов) для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 28.11.2023 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за місцем (фактичного проживання) із заявою від 28 листопада 2022 року відповідно до Порядку № 22-1 з необхідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05 грудня 2023 року № 0473500004880, відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного пільгового стажу (не менше 10 років), про що повідомлено позивача. Відповідачем- 2 зазначено, що пільговий стаж склав 7 років 6 місяців 2 дні, а необхідний 10 років. Відтак, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 позивач набуде 24.07.2025 при дотриманні всіх умов, визначених законодавством.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписамистатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українибез повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 .
30.08.2022 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
05.09.2022 Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розглянуло заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №047350004880 (за списком 1). В обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу, відповідач-1 зазначив таке:
- дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 30.08.2022;
- пенсійний вік, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 50 років;
- вік заявника 50 років;
- необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 25 років;
- страховий стаж становить 19 років 3 місяці 15 днів, з урахуванням кратності (за Списком №1) 26 років 3 місяці 15 днів;
- необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 10 років;
- пільговий стаж роботи становить 7 років 6 місяців 2 дні.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 14.03.1995 по 14.09.1996, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі за кількість відпрацьованих трудоднів.
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи з 05.08.1998 по 06.08.2001, оскільки в переліку атестованих посад до наказу про результати атестації від 26.07.1996 №568 відсутня посада гірничого майстра підземного та з 07.08.2006 по 17.08.2006, оскільки наявна перерва в атестаціях.
У висновку оскаржуваного рішення відповідач-1 зазначив про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України, яке направило скаргу до розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12.10.2022 №5764-6208/Д-02/8-1100/22 повідомив позивача про передачу звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
В подальшому заява позивача про призначення пенсії передана до розгляду за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
05.12.2022 Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуло заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №047350004880 (за списком 1). В обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу, відповідач-2 зазначено наступне:
- дата народження - 23.07.1972;
- вік заявника 50 років 4 місяці 5 днів;
- страховий стаж особи становить 29 років 9 місяців 19 днів (в т.ч. додаткові роки за списком №1 7 років);
- пільговий стаж становить 7 років 6 місяців 2 дні.
За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди.
До пільгового стажу не зараховано період 05.08.1998 по 06.08.2001 згідно із довідкою №339 від 01.07.2022, оскільки в переліку атестованих посад до наказу про результати атестації від 26.07.1996 №568 відсутня посада гірничого майстра підземного.
Відповідно до поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах позивач матиме з 24.07.2025 (після досягнення необхідного віку).
Вказане рішення направлено супровідним листом відповідача-3 на адресу позивача 13.12.2022.
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначеніЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV(далі - Закон №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Відповідно дост. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.
Частиною першоїстатті 41 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно достатті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком №1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно із статею 24 Закону №1058-IVпередбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 26.10.1992 у періоди, не зараховані відповідачами, позивач:
-з 26.10.1992 по 20.02.1995 працював гірничоробочим з повним днем в шахті в шахтобудівельному управлінні №4 комбінату «Дніпрошахтострой»;
-з 14.03.1995 по 14.09.1996 прийнятий в члени колгоспу «Ленінець» водієм;
-з 05.08.1998 по 06.08.2001 та з 07.08.2006 по 17.08.2006 працював гірничим майстром підземним дільниці по ремонту гірничого видобутку на шахті ім. М.І. Сташкова Павлоградського виробничого об`єднання по видобутку вугілля Павлоградвугілля.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховало період роботи в колгоспі з 14.03.1995 по 14.09.1996, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі за кількість відпрацьованих трудоднів; за доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи з 05.08.1998 по 06.08.2001, оскільки в переліку атестованих посад до наказу про результати атестації від 26.07.1996 №568 відсутня посада гірничого майстра підземного та з 07.08.2006 по 17.08.2006, оскільки наявна перерва в атестаціях.
Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області до пільгового стажу не зарахувало період 05.08.1998 по 06.08.2001 згідно із довідкою №339 від 01.07.2022, оскільки в переліку атестованих посад до наказу про результати атестації від 26.07.1996 №568 відсутня посада гірничого майстра підземного.
Для підтвердження пільгового стажу за вищезазначений період роботи позивачем надана довідка від 01.07.2022 №339, видана ВСП Шахтоуправління Дніпровське ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля. В довідці зазначено, що ОСОБА_1 з 05.08.1997 по 15.01.2003 та з 16.01.2003 по 18.02.2009 працював у ВСП шахта ім. М.І. Сташкова на посаді гірничого майстера підземного з повним робочим днем у шахті. Дана професія підтверджена результатами атестації робочих місць: наказ №568 від 26.07.1996, наказ №1017 від 07.08.2001, розпорядження №680 від 18.08.2006
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
На період роботи позивача діяли Списки робіт, професій та посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36 та від 24.06.2016 року № 461, до Розділу 1 "Гірничі роботи" відносяться Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (код 1010100А).
Вказані норми спростовують твердження відповідачів, що в переліку атестованих посад до наказу про результати атестації від 26.07.1996 №568 відсутня посада гірничого майстра підземного.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності застаттею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
Суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками), за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.
У постановіВелика Палата Верховного Суду наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а, дозволяє зробити висновок, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
В разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Проте Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.
З урахуванням вищенаведеного, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Велика Палата Верховного Суду не відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Такі висновки Верховного Суду України не суперечать зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом в цій справі зроблено такі висновки.
Вказані періоди роботи позивача з 05.08.1998 по 06.08.2001 та з 07.08.2006 по 17.08.2006 підлягають зарахуванню до пільгового стажу за списком №1, оскільки відповідальність за якість та проведення атестації покладено на роботодавця позивача. Позивач не може бути позбавлений права зарахування періодів роботи до пільгового стажу у випадку незазначення в наказах та довідках про атестацію робочого місця.
Професія позивача передбачена Списками робіт, професій та посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36 та від 24.06.2016 року № 461.
Стосовно незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до страхового стажу періоду роботи в колгоспі з 14.03.1995 по 14.09.1996, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі за кількість відпрацьованих трудоднів, то суд зазначає, що в подальшому при розгляду документів позивача вказаний період було зараховано до страхового стажу.
Постановою Ради міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 затверджено Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі - Порядок № 310).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх у члени колгоспу.
За положеннями пунктів 5, 6 Порядку № 310 в трудову книжку колгоспника вносяться:
відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про членство в колгоспі: прийом у члени колгоспу, закінчення членства в колгоспі;
відомості про роботу: призначення на роботу, перевод на іншу роботу, закінчення роботи;
відомості про трудову участь: прийнятий в колгосп головою, мінімум трудової участі в суспільному господарстві, його виконання;
відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань, нагородження і заохочення за успіхи в роботі, передбачені статутом та правилами внутрішнього трудового розпорядку колгоспу, інші заохочення у відповідності до діючого законодавства.
Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи і печаткою.
Згідно із пунктом 8 Порядку № 310 трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а після закінчення членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (пункт 13 Порядку № 310).
За пунктом 14 Порядку № 310 правління колгоспу приймає міри щодо суворого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок.
Судом встановлено, що позивачу не було заведено трудову книжку колгоспника, бланк якої передбачає зазначення встановленого мінімуму трудової участі за кількість відпрацьованих трудоднів.
Позивач подав до суду архівну довідку виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 25.11.2022 №Д-215, якою підтверджено роботу позивача в колгоспі «Ленінець».
Відповідна довідка надавалась й до повторного розгляду питання про призначення пенсії та зарахування періодів роботи, та, як наслідок, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області зараховано вказаний період до страхового стажу.
Таким чином, спір між сторонами щодо зарахування спірного періоду до страхового стажу відсутній та існує лише в частині вирішення питання правомірності прийняття рішення № 047350004880 від 05.12.2022.
Суд зазначає, що оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.09.2022 за № 047350004880 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047350004880 від 05.12.2022 підлягають скасуванню, як протиправні та такі, що не базуються на законі.
Як наслідок підлягає задоволенню вимога позивача про зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи з 05.08.1998 по 06.08.2001, з 07.08.2006 по 17.08.2006.
Водночас позивач просить зарахувати до пільгового стажу період з 26.10.1992 по 20.02.1995, проте оскаржувані рішення не містять інформації стосовно незарахування вказаного періоду до пільгового стажу.
Факт незарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу підтверджено відповідачем-3 у відзиві.
Згідно із записами №1-4 трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , останній з 26.10.1992 по 20.02.1995 працював ШСУ №4 комбінат Дніпрошахтобуд підземним гірничим робітником. Для підтвердження пільгового характеру робіт на комбінаті Дніпрошахтобуд позивачем не надано уточнюючих довідок. Відповідно до архівної довідки від 10.11.2022 Д-102 ДВАТ Першотравенське Шахтобудівельне управління №4 перетворено в ДВАТ Першотравенське ШБУ №4 ДХК Дніпрошахтобуд. За інформацією Єдиного державного реєстру ВАТ ДХК Дніпрошахтобуд ліквідовано у зв`язку з банкрутством. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2019 у справі № 336/3067/17.
У відповідності до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).
За приписами п. 10 цього ж Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).
Пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, встановлено, що у графі 3 трудової книжки пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - у відповідності з найменуваннями посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або у відповідності зі штатним розкладом.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, встановлено, що у графі 3 трудової книжки «Відомості про роботу» пишеться: «прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».
Пільгова пенсія призначається працівникам за умови їх зайнятості на відповідних роботах повний робочий день.
Судом проаналізовано трудову книжку позивача серії НОМЕР_3 та встановлено, що записи №1-4 про період роботи з 26.10.1992 по 20.02.1995 містять інформацію про повний робочий день позивача в шахті.
Відтак підстави для подання уточнюючих довідок з метою зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу відсутні і суд робить висновок про задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання зарахувати період роботи з 26.10.1992 по 20.02.1995 до пільгового стажу.
Щодо визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у цій справі, суд зазначає про таке.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р.за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно із п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за первісною заявою позивача про призначення пенсії від 30.08.2022 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
Проте з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за місцем проживання позивача.
Відповідно дост. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивач при зверненні до суду сплатив судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією від 10.01.2023.
Оскільки позовну заяву, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 1073,60 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.09.2022 за № 047350004880 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047350004880 від 05.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, періоди роботи з 05.08.1998 по 06.08.2001, з 07.08.2006 по 17.08.2006, з 26.10.1992 по 20.02.1995.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 цим судовим рішенням.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 27.03.2023 року.
Суддя С.В. Ніколайчук
Судове рішення № 109812669, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 06.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/997/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: