Рішення № 10981250, 01.08.2010, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2-760/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді: Болотіна С.М.

секретаря: Кузьминчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці про визнання дій неправомірними, нарахування та виплату пенсійного забезпечення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці (далі Управління) про визнання дій неправомірними, нарахування та виплату пенсійного забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на протязі 2000-2010 років, відповідач, в порушення вимог ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон) не виплатив йому в повному обсязі гарантовані державою виплати у вигляді додаткового пенсійного забезпечення, за шкоду заподіяну здоровю, а тому просить позов задовольнити, визнати дії відповідача неправомірними, зобовязати останнього нарахувати та виплати пенсійне забезпечення на підставі ст. 50 Закону, з моменту призначення пенсійних виплат, тобто з 12.07.2000 року та зобовязати Управління проводити такі виплати в подальшому.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю та дав аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача Левчук Л.А. позов не визнала, вважає, що законні підстави для його задоволення відсутні, оскільки виплата пенсійного забезпечення позивачу, проводиться у встановленому законом порядку і законні підстави для його перегляду відсутні.

Суд заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, спеціаліста, дослідивши матеріали справи, в тому числі матеріали пенсійної справи ОСОБА_1, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання повязаного з виконанням робіт із наслідків ліквідації аварії його визнано інвалідом ІІІ-ї групи та віднесено до 1-ї категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням останнього серії НОМЕР_1 від 23.10.2008, витягами із актів огляду МСЕК № 125328 та № 298332, а також інформацією відповідача № 3502/06 від 17.05.2010 року і сторонами не оспорюється .

На підставі ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ОСОБА_1, з 12 липня 2000 року призначено щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоровю.

При цьому, відповідно до ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які

Головуючий: С.М. Болотін

- 2 -

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із змінами та доповненнями, особам віднесеним до І-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким встановлено ІІІ-ю групою інвалідності, що є у випадку позивача, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоровю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судом та сторонами не оспорюється, позивачу, повинні були бути проведенні гарантовані державою виплати, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі Закону. На виконання своїх зобовязань, держава, виплачувала ОСОБА_1 встановлену йому додаткову пенсію на підставі постанов КМУ № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» та № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що складає значну різницю від взятих на себе зобовязань.

Отже, незважаючи на те, що додаткове пенсійне забезпечення позивачу встановлене на рівні 50% мінімальної пенсії за віком, ці норми Закону відповідачем не виконуються та ігноруються.

Таким чином, не дивлячись на те, що порядок виплати ОСОБА_1 додаткового пенсійного забезпечення, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи І-ї категорії, інваліду ІІІ-ї групи, його розмір встановлені ст. 50 Закону, розмір цього пенсійного забезпечення в значно меншому розмірі встановлений підзаконними нормативними актами і розпорядники бюджетних коштів її виплачують в межах бюджетних видатків на відповідний рік, тобто в значно меншому розмірі ніж гарантовано державою.

Однак, відповідно до ст. ст. 22, 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності і їх конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

При цьому основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені та закріплені в ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В той же час, як встановлено судом та сторонами не оспорюється, позивачу, проводиться нарахування та виплата додаткового пенсійного забезпечення, але не на рівні 50% мінімальної пенсії за віком, як те визначає ст. 50 Закону.

Тому, ОСОБА_1 повинно бути виплачено за період з 1 листопада 2006 року по 31 липня 2010 року, з врахуванням вже проведених виплат, додаткове пенсійне забезпечення на рівні 50% мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 50 Закону, особам віднесено до 1-ї категорії, що є у випадку позивача. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Більше того, в законодавчому порядку жодні обмеження щодо виконання Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не встановлювались, а положення постанов КМУ № 1 від 03.01.2002 року та № 530 від 28.05.2008 року прямо суперечать останньому та істотно звужують обсяг встановлених Законом та Конституцією України прав ОСОБА_1

Доказів, які б спростовували вищеназвані факти ні відповідачем, ні його

Головуючий: С.М. Болотін

- 3 -

представником суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а ті на які вони посилаються не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються виключно на їх розмірковуваннях щодо процесів в державі, що не можна визнати допустимими та належними доказами.

Доводи відповідача про те, що встановлений законом розмір мінімальної пенсії за віком до даних правовідносин не застосовується є безпідставними, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.

Жодним чином не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню твердження представника відповідача, на які вона посилалася як на підставу своїх заперечень, щодо відсутності коштів для здійснення встановлених Законом виплат. Оскільки відповідно до рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України» встановлено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним

органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання

коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат

на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Тому, саме на Управління, а не інші органи, покладений обовязок щодо нарахування та виплати коштів про стягнення яких ставить питання позивач.

При цьому, згідно п. 4 ч. 5 постанови КМУ № 1261 від 24.10.2007 року, обовязок щодо обрахування конкретних сум пенсійного забезпечення позивачу віднесено до виключної компетенції Управління, а тому законні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 в цій частині відсутні.

Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що оскільки положення ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які передбачають виплату додаткового пенсійного забезпечення позивачу на рівні 50% мінімальної пенсії за віком є чинними, ОСОБА_1, має право на їх отримання з моменту набрання чинності ч. 3 ст. 67 Закону, тобто з 1 листопада 2006 року, а органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

В той же час, позивач згідно поданого позову та заяви про розширення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь додаткове пенсійне забезпечення регламентоване ст. 50 Закону, за період з 12 липня 2000 року по 1 листопада 2006 року, з 1 січня по 22 травня 2008 року та зобовязати Управління проводити такі виплати в подальшому, тобто без обмеження їх будь-яким часом.

Оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов в цій частині до задоволення не підлягає виходячи з таких підстав.

Зокрема, з огляду на те, що відповідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 50 Закону діяв в новій редакції і ці положення Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційними, то вимоги позивача за період 2008 року підлягають задоволенню з врахуванням часу винесення рішення названого Суду, а саме з 22.05.2008 року.

Крім того, позивач просить зобовязати Управління нарахувати та виплати пенсійне забезпечення на підставі ст. 50 Закону, з моменту призначення пенсійних виплат, тобто з 12.07.2000 року. Однак, суд вважає, що названі вимоги до задоволення не підлягають, оскільки ч. 3 ст. 67 Закону, яка визначає, виплату підвищення розміру додаткової пенсії, яка визначена відповідно до ст. 50 Закону, особам віднесено до 1-ї категорії та перерахунок

Головуючий: С.М. Болотін

- 4 -

такої пенсії набрала чинності 31.10.2006 року, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню з 1 листопада 2006 року.

При цьому, ОСОБА_1, ставить питання про зобовязання Управління проводити йому виплату додаткового пенсійного забезпечення на майбутнє, відповідно до ст. 50 Закону, в тому числі з врахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без обмеження будь-яким часом.

Чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав позивача, як зобовязання проведення виплат на майбутнє, без обмеження будь-яким строком, не навів таких способів захисту і сам позивач.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем, суду не надано жодного обґрунтованого доказу протиправних дій Управління по фактах виплати гарантованого йому додаткового пенсійного забезпечення на майбутнє, порушення його прав, строк по цих виплатах ще не настав і чинним законодавством не передбачено такого абстрактного способу захисту прав позивача, названі вимоги підлягають до задоволення станом на 31 липня 2010 року, тобто за період, який був предметом судового розгляду, що стосується проведення таких виплат в подальшому, без обмеження їх будь-яким часом, то в задоволенні таких вимог слід відмовити.

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача, оскільки саме неправомірні дії Управління призвели до порушення законних прав позивача.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 22, 46 Конституції України, рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України», ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року із змінами та доповненнями, ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області неправомірною.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області, призначити, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду ІІІ-ї групи додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоровю відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, з 1 січня по 31 грудня 2009 року включно та з 1 січня по 31 липня 2010 року включно, з урахуванням вже проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області в доход держави 8грн. 50коп. (вісім грн. 50коп.) судового збору.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці Хмельницької області користь Шепетівського УДК, код ЄДРПОУ 23565207, р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Хмельницькій області, МФО 815013 37грн. (тридцять сім грн.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Головуючий :