Ухвала суду № 109810115, 27.03.2023, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/80/23

Провадження № 1-кп/933/16/23

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2023 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі:

прокурора - ОСОБА_2 в режимі ВКЗ

обвинуваченого - ОСОБА_3 в режимі ВКЗ

захисника - ОСОБА_4 в режимі ВКЗ

секретаря

судового засідання - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62023050010000365 від 07.02.2023 року, відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2023 року на електронну адресу суду надійшло клопотання прокурора від 22.03.2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , строком на 60 днів, в умовах гауптвахти, без визначення розміру застави.

Клопотання прокурор обґрунтував тим, що 31.01.2023 року ОСОБА_3 , затримано в порядку ст. 208 КПКУкраїни та йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

01.02.2023 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 31.03.2023 року, з визначенням розміру застави в розмірі 214000 гривень.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_3 обвинуваченняу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.402КК Українипідтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, протоколами слідчих експериментів зі свідками та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , яка обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування зазначених ризиків прокурор зазначив наступне:

- переховуватися від суду, що підтверджується, тим що рядовий ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення суду та понесення покарання;

- незаконно впливати на свідків, які к даному кримінальному провадженні на даний час не допитані, обвинувачений може вплинути на них оскільки вони разом проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить передумови для можливого залякування шляхом підкупу, погроз, тиску, вмовляння та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрози застосування насильства до начальника;

-перешкоджати кримінальномупровадження тим, що перебуваючи на волі з метою ухилитися від суду і кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обвинувачується, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду справи;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 , вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання своїх службових обов`язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, тим самим може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч. 4 ст. 408 КК України.

Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 402 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор також вважає, що відсутні підстави для визначення застави.

Клопотання подано до суду прокурором, який на момент його складення має повноваження процесуального керівника у даному кримінальному провадженні.

До клопотання додана розписка обвинуваченого про отримання клопотання - 23.03.2023 року.

В судовому засіданні прокурор, який має повноваження процесуального керівника, підтримала клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Додала, що на теперішній час ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник вважає, що клопотання є обґрунтованим, просив задовольнити його частково та у обов`язковому порядку застосувати альтернативний запобіжний захід, заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів.

Обвинувачений підтримав захисника.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд вважає, за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 29 Конституції України: ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 177 КПК України: метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За вимогами п. 5 ч. 1, ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 402 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, тримання під вартою.

Беручи доуваги те,що ОСОБА_3 обвинувачується увчиненні тяжкогозлочину,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід 5до 10років, враховуючи напружену ситуацію, пов`язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що обвинуваченому, який є військовослужбовцем, інкримінується вчинення тяжкого злочину, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, тому клопотання у цій частині підлягає задоволенню.

Судом враховано, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання суду, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки, з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку суду, є справедливим в даному кримінальному провадженні, та не порушує права обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК України, на обвинуваченого повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 315, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурорапро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою укримінальному провадженнівнесеному доЄРДР за№ 62023050010000365від 07.02.2023року,відносно ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.402КК України,- задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 26 травня 2023 року, включно, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого у м. Павлоград Дніпропетровської області.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,альтернативний запобіжнийзахід увигляді заставив розмірі50прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становитьгрошову сумуу розмірі134200(стотридцять чотиритисячі двісті)гривень,яка можебути внесенаяк самимобвинуваченим,так ііншою фізичноюабо юридичноюособою (заставодавцем)на депозитнийрахунок Територіальногоуправління Державноїсудової адміністраціїУкраїни вДонецькій областів будь-якиймомент протягомдії ухвали-до 26 травня2023року, включно.

Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

2) не відлучатися із місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , в якій він проходить службу, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , в якій він проходить службу;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін діїобов`язків,покладених судом,у разівнесення застави-до 26 травня2023 року включно.

В іншій частині клопотання, - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого у м. Павлоград Дніпропетровської області та для вручення обвинуваченому.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_1