Ухвала суду № 109809160, 06.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7306/23

Провадження № 1-кс/761/5013/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , поданого у кримінальному провадженні №42022102100000158 від 09 вересня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

У С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102100000158 від 09.09.2022 за ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_5 28 лютого 2023 року повідомлено про підозру, у якому зазначено, що вона, працюючи на посаді заступника начальника управління, начальника відділу загальної середньої та позашкільної освіти управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, діючи за попередньою змовою групою осіб з начальником управління освіти ОСОБА_7 та заступником начальника управління, начальником відділу дошкільної освіти ОСОБА_8 , вчинила розтрату бюджетних грошових коштів при проведенні публічних закупівель товарів для облаштування укриттів.

01 березня 2023 року до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави щодо ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст.191 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити його. При визначені розміру застави просив врахувати розмір завданих збитків та тяжкі наслідки, які настали внаслідок дій підозрюваної.

Підозрювана та її захисник заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри. Крім того, наведені ризики прокурором та слідчим у клопотанні, нічим не підтвердженні, підозрювана виконує покладені на неї обов`язки, а тому вважає за можливе відмовити у клопотанні прокурора. Також, у судовому засіданні присутні особи з колективу, які готові взяти ОСОБА_5 на поруки.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурора, захисника та підозрювану, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно положень, ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 ст. 194 КПК, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою для застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів, про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_5 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в процесуальних документах та протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає, що у даному випадку можна дійти висновку про причетність, останньої до вчинення протиправних дій, відповідальність за які, передбачена законом про кримінальну відповідальність, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст.191 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого, що виправдовує продовження досудового розслідування та застосування заходів забезпечення.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь їх тяжкість, а також завдані збитки виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження та застосування заходів забезпечення.

Між тим, доводи захисту про необґрунтованість та необ`єктивність висновку експерта за проведення судової товарознавчої експертизи №01/23 не заслуговують на увагу, з огляду, на те, що слідчий суддя на цій стадії не оцінює докази, як це має робити суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Окрім цього, будь-яких інших даних, які б негативно характеризували ОСОБА_5 слідством не здобуто.

Суд критично ставиться до зазначених прокурором у клопотанні обставин та ризиків щодо наміру підозрюваної уникнути слідства та суду, впливати на свідків та інших підозрюваних, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні або сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони в клопотанні слідчим наведені формально, фактично ґрунтуються на припущеннях слідчого та будь-якими об`єктивними даним не підтверджуються.

Посилання прокурора на тяжкість кримінальних правопорушень у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 не може бути безумовною підставою для застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Твердження прокурора про те, ОСОБА_5 при застосуванні до неї більш м`якого запобіжного заходу зможе переховуватись від органів досудового слідства, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або вчинити інше кримінальне правопорушення на переконання суду є надуманими та необґрунтованими.

Слідчий суддя вважає, що саме по собі усвідомлення підозрюваною тяжкості покарання, що загрожуватиме їй у разі визнання її винуватою, не може однозначно та беззаперечно свідчити про наявність ризику переховуватись від органів досудового слідства, у зв`язку з чим бути підставою для застосування тільки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слід зазначити про те, що прокурором не доведено, що ОСОБА_5 будучи обізнаною про дане кримінальне провадження вжила будь - яких заходів та спроб щодо ухилення від органу досудового розслідування. Між тим, підозрювана прибула за першим викликом до слідчого судді.

Що стосується такого ризику, як спотворення, сховання речей чи документів, то з огляду на проведені експертизи, суд вважає таке твердження прокурора помилковим.

Враховуючи викладене, на переконання суду, такий запобіжний захід як застава, з визначенням певного кола обов`язків зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти ризикам про які вказав прокурор у клопотанні. Так, слід зауважити на тому факті, що дані ризики може бути обмежено підозрювану здачею документів для виїзду за кордон до слідчого органу.

Тобто, достатніх даних, які б вказували про існування ризиків зазначених ч.1 ст.177 КПК України стороною обвинувачення суду не надано.

Пунктом 15 Рекомендацій К (80) 11 Комітету Міністрів державам - членам ради Європи передбачено обов`язок суду при вивчені можливості уникнути взяття особи під варту розглянути всі можливі альтернативні заходи для забезпечення належної процесуальної поведінки особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, коли єдиною підставою утримання під вартою є побоювання того, що обвинувачений зникне, його належить звільнити з-під варти, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки в суд (орган досудового слідства), наприклад через внесення застави. Для вирішення питання про обрання щодо особи запобіжного заходу, суд повинен проаналізувати особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь зменшення (збільшення) ризику переховування особи від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваної, яка має високий рівень доходу, наявність нагород, інші дані про особу ОСОБА_5 , а також те, що внаслідок вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст.191 КК України було завдано матеріальних збитків на загальну суму 1 579 479,00 гривень, та на даний час невстановлені всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, обставини вчинення та суспільну небезпеку кримінального правопорушення , що у сукупності слідчим суддею визнається, як виключні випадки, які викликають необхідність визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_5 , який зможе забезпечити виконання покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави, що значно перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вище викладене, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот), з метою гарантування виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом та запобігання існуючим ризикам.

Також, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризикам, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка можу бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089; Призначення платежу: застава за ОСОБА_5 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року по справі 761/7306/23, провадження 1-кс/761/5013/2023, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від ... (дата та № квитанції).

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу забезпечити внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою коштів у розмірі визначеному судом на депозитний рахунок суду та надати слідчому та/або прокурору оригінал документу з відміткою банку, що це підтверджує. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку;

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків в межах даного кримінального провадження;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну;

Визначити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків по 01 травня 2023 року включно, роз`яснивши наслідки невиконання запобіжного заходу та покладених на неї обов`язків.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець, зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та у разі невиконання обов`язків, а також у випадку коли підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або порушив інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого та прокурора.

У задоволенні решти клопотань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1