Ухвала суду № 109806676, 24.03.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.03.2023 Справа № 914/2012/16

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» про відвід судді у справі №914/2012/16

за заявою:Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» , м.Тернопіль;про:зміну способу та порядку виконання рішення суду;у справі:№914/2012/16за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» , м.Тернопіль;до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», м.Львів;третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест», м.Київ;третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області, м.Тернопіль;про: зобов`язання до вчинення дій

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває заява Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 914/2012/16 за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» до відповідача публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест» та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача регіонального відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії.

Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою від 05.11.2020 суд призначив у справі № 914/2012/16 судову експертизу, проведення якої доручив експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинив.

06.03.2023 на адресу суду від Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» надійшла заява про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі №914/2012/16. Заява обґрунтована тим, що суддею безпідставно взято до уваги висновок експерта Львівського НДІ судових експертиз від 08.05.2020 №2170 та ухвалою від 05.11.2020 призначено у справі №914/2012/16 судову експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України. Надалі матеріали справи №914/2012/16 через значний часовий проміжок було надіслано до експертної установи, які надійшли до неї лише у квітні 2021 року. Також суддею не було взято до уваги, що висновок від 08.05.2020 №2170 не містить жодних даних, про те, що він підлягає скеруванню до Господарського суду Львівської області і про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. З моменту призначення експертизи суддя не здійснював контролю за її виконанням, незважаючи те, що заявник неодноразово звертався до суду із клопотаннями про припинення експертизи та повернення матеріалів справи до суду, вказував на протиправну бездіяльність експертів Львівського НДІ судових експертиз.

Зазначені обставини в сукупності дають Відкритому акціонерному товариству «Тернопільський Облагропостач» підстави для сумніву в неупередженості та об`єктивності судді Мазовіти А.Б.

Ухвалою суду від 08.03.2023 розгляд заяви Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» про відвід судді відкладено до повернення матеріалів справи №914/2012/16 до Господарського суду Львівської області.

23.03.2023 матеріали справи №914/2012/16 повернулися до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 24.03.2023 провадження у справі поновлено для вирішення заяви Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» про відвід судді Мазовіти А.Б.

Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Щодо обгрунтованості заявленого відводу, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід судді обставини, які, на переконання заявника, свідчать про упередженість судді Мазовіти А.Б. у даній справі, не підтверджують наявності об`єктивних підстав для відводу судді, зважаючи на таке.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Мазовіти А.Б. у вирішенні справи №914/2012/16 не подано.

Як вбачається із змісту поданої заяви про відвід судді Мазовіти А.Б., вона обгрунтована виключно незгодою учасника судового процесу - Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» із прийнятими суддею процесуальними рішеннями щодо проведення у справі 914/2012/16 судової експертизи.

Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Мазовіти А.Б. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.

Водночас, посилання заявника на неналежну процесуальну діяльність судді є необґрунтованими та не можуть свідчити про упередженість судді з огляду на наступне.

Як встановлено судом під час розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, 15.07.2020 боржник звернувся до органу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження, у якій просив здійснити вихід за місце виконання рішення суду та закінчити виконавче провадження у зв`язку з фактичним його виконанням боржником, про що винести відповідну постанову. До вказаної заяви боржником було долучено, зокрема копію висновку експерта №2170 від 08.05.2020 Львівського НДІ судових експертиз.

Згідно ч. 1 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Водночас, судом під час розгляду заяви не зазначалося, що висновок експерта Львівського НДІ судових експертиз від 08.05.2020 №2170 має заздалегідь встановлену силу, а лише вказано на те, що у долучених сторонами висновках експертів щодо технічного стану під`їзної колії, позначеної номером 1(№1) від стрілочного переводу СП №36 до стрілочного переводу СП №11 та номером 3(№3) від стрілочного переводу СП №11 до упора, станції Тернопіль, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, наведено протилежні взаємовиключні висновки, які викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Ця обставина стала підставою для призначення судом ухвалою від 05.11.2020 судової експертизи, проведення якої доручено Львівському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України. Під час вирішення питання про призначення експертизи у судовому засіданні 05.11.2020 представник заявника не заперечив щодо необхідності проведення експертизи, переліку питань, на які необхідно дати відповіді експертам, а також щодо визначеної судом експертної установи.

В судовому засіданні 05.11.2020 судом було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали. У зв`язку із перебуванням судді на навчанні з 09.11.2020 по 13.11.2020 та у відпустці у зв`язку із необхідністю перебування на самоізоляції з 16.11.2020 по 20.11.2020, повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2020.

17.12.2020 до Західного апеляційного господарського суду від заявника надійшла апеляційна скарга в якій він просив скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.11.2020 про призначення експертизи у справі №914/2012/16 та направити справу для подальшого розгляду Господарським судом Львівської області заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що суд першої інстанції не навів жодних обставин, які б відповідали необхідним, згідно норм ч. 1 ст. 99 ГПК України умовам необхідності призначення судової експертизи. Зокрема, всі обставини, що мають значення для справи, містяться у наданому позивачем висновку спеціаліста від 03.02.2020, у якому встановлені обставини, які зазначені у п.п. 1, п. 2 резолютивної частини ухвали суду, що оскаржується. Крім того, відсутня і інша підстава для проведення судової експертизи, яка зазначена в ч. 1 ст. 99 ГПК України, ненадання жодною стороною експертного висновку. До матеріалів справи сторонами долучено висновки експертів і суду належало лише надати їм правову оцінку як належним і допустимим доказам. Крім того, на думку заявника, матеріали справи містять достатній обсяг доказів в обґрунтування його вимог, що вказує на відсутність відстав для призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 22.12.2020 Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.11.2020 про призначення експертизи у справі №914/2012/16 та витребувано матеріли справи №914/2012/16 з Господарського суду Львівської області.

31.12.2020 на адресу Господарського суду Львівської області від Західного апеляційного господарського суду надійшов запит (копія ухвали від 22.12.2020) про надіслання матеріалів справи №914/2012/16.

Супровідним листом від 13.01.2021 матеріали справи №914/2012/16 було надіслано до Західного апеляційного господарського суду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі №914/2012/16 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.11.2020 у цій справі без змін.

У вказаній постанові апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що у долучених сторонами висновках експертів щодо технічного стану під`їзної колії наведено протилежні взаємовиключні висновки, що викликає обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, а також зазначив про безпідставність доводів заявника про те, що відсутні підстави для призначення експертизи у даній справі. На переконання суду апеляційної інстанції, призначення судом судової експертизи не суперечить чинному законодавству та сприятиме вирішенню питання, необхідного у даній справі для дослідження обставин, що входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку та підстав призначення судової експертизи відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю та безпідставністю.

Заявник не скористався правом на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі №914/2012/16.

Згідно із частиною статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення.

За приписами статті 129-1 Конституції України судове рішення ухвалюється іменем України та є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

У відповідності до статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

23.02.2021 матеріали справи №914/2012/16 надійшли до Господарського суду Львівської області. У березні 2021 матеріали справи №914/2012/16 було передано до канцелярії Господарського суду Львівської області для подальшого скерування до Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України.

Таким чином, матеріали справи №914/2012/16 були надіслані до експертної установи після їх повернення із Західного апеляційного господарського суду у зв`язку із завершенням апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 05.11.2020 про призначення експертизи.

Відповідно до п. 1.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, при проведенні експертиз в експертній установі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладається на керівника експертної установи.

Водночас, ні положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, ні нормами ГПК України суд не наділений функціями контролю за порядком проведення експертом судової експертизи.

Статями 37, 38 ГПК України передбачено підстави відводу експерта та порядок розгляду такого відводу. Заявник не скористався наданим йому правом щодо заявлення відводу експерту.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого Відкритим акціонерним товариством «Тернопільський Облагропостач» відводу судді Мазовіти А.Б.

Частиною 3 ст. 39 ГПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 38, 39 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати необгрунтованою заяву Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» про відвід судді Мазовіти А.Б. від розгляду справи №914/2012/16.

2. Заяву Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» про відвід судді Мазовіти А.Б. від розгляду справи №914/2012/16 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.03.2023.

Суддя Мазовіта А.Б.