Рішення № 109806172, 24.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2023Справа № 910/14518/22

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Пасічного Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 ) доПриватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В)простягнення 721 735 грн 86 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Пасічного Володимира Миколайовича з вимогами до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення 721 735 грн 86 коп. заборгованості за договором про надання охоронних послуг від 01.07.2020 № 23/06/20, в тому числі: 417 068 грн 95 коп. основної заборгованості, 176 090 грн 24 коп. пені, 17 662 грн 04 коп. 3 % річних та 110 914 грн 63 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання охоронних послуг від 01.07.2020 № 23/06/20 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 417 068 грн 95 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 176 090 грн 24 коп. пені, 17 662 грн 04 коп. 3 % річних та 110 914 грн 63 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/14518/22, відкрито провадження у справі № 910/14518/22 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу № 910/14518/22 визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.01.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

24.01.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Пасічному Володимиру Миколайовичу у задоволенні клопотання про витребування доказів.

13.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

16.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява щодо заперечень відповідача на відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2020 між Фізичною особою-підприємцем Пасічним Володимиром Миколайовичем (позивач у справі, охоронне агентство/охорона за договором) та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір № 23/06/20 про надання охоронних послуг (далі - договір оренди), відповідно до умов якого охоронне агентство зобов`язується забезпечити недоторканність об`єкту охорони та схоронність товарно-матеріальних цінностей, що передаються замовником під охорону згідно акту (додаток 4, 7 до договору), а замовник зобов`язується сплачувати виконавцю встановлену цим договором плату. Об`єкт охорони, який передається під охорону визначається в дислокації (додаток №1 до договору).

Як додаток № 1 до договору між сторонами було підписано дислокацію об`єкту охорони філія "Макарівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес".

Пунктом 2.4 договору сторони визначили, що зміни та доповнення у договорі вносяться у письмовій формі за згодою сторін та вводяться в дію укладанням додаткових угод.

Згідно з положеннями пунктів 2.5 та 2.6 договору сторонами погоджено, що замовник передає об`єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двостороннього акту (додаток 4). Охоронне агентство забезпечує збереження товарно-матеріальних цінностей, переданих йому у відповідності з Актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей (додаток 7).

Відповідно до пункту 7.3. договору загальна сума щомісячної плати за даним договором вираховується згідно методики, викладеної в протоколі погодження договірної ціни (додаток 3) та складає 75 999 грн 99 коп. без ПДВ.

У відповідності до пункту 7.4. договору оплата коштів за надані послуги проводиться на підставі підписаного акту про надання охоронних послуг та може проводитися частинами протягом наступного місяця, що слідує за звітним.

Охоронне агентство зобов`язане надати замовнику Акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. В Акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовнику неналежним виконанням умов договору. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати вмотивовані заперечення щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг (пункту 7.5 договору).

Згідно з пунктом 10.1 договору в редакції додатковою угодою № 01/12/20 від 01.12.2020 до договору про надання охоронних послуг від 01.07.2020 № 23/06/20 сторонами погоджено, що договір набирає чинності з 01 липня 2020 року і діє до 31 грудня 2021 року. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України положення даного договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до його укладення.

Відповідно до пункту 10.2. договору за згодою сторін, термін дії договору може бути продовжений на строк не більше, ніж на один календарний рік, після письмового укладання та підписання сторонами додаткової угоди, але сукупно не більше, ніж на 3 (три) календарні роки від первісного укладення договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було надано виконано послуги на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором про надання охоронних послуг від 01.07.2020 № 23/06/20, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ0000016 від 01.07.2020 на суму 20 226 грн 66 коп., № ОУ0000020 від 31.07.2020 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000023 від 31.08.2020 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000025 від 30.09.2020 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000028 від 31.07.2020 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000031 від 30.11.2020 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000034 від 31.12.2020 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000002 від 31.01.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000005 від 28.02.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000008 від 31.03.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000012 від 30.04.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000019 від 31.05.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000025 від 30.06.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000031 від 31.07.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000036 від 31.08.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000041 від 30.09.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000047 від 31.10.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000055 від 30.11.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000066 від 31.12.2021 на суму 75 999 грн 99 коп., належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Також, позивачем, в підтвердження надання послуг за період з 01.01.2022 по 11.03.2023 надано односторонньо-підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ0000066 від 31.01.2022 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ00000006 від 31.01.2022 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000013 від 28.02.2022 на суму 75 999 грн 99 коп., № ОУ0000015 від 11.03.2022 на суму 23 302 грн 36 коп.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих за період з вересня 2021 року по 11 березня 2022 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 417 068 грн 95 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 176 090 грн 24 коп. пені та 17 662 грн 04 коп. 3 % річних, нарахованої за загальний період прострочення з 01.08.2020 по 23.12.2022, а також 110 914 грн 63 коп. інфляційних втрат, нарахованої за загальний період прострочення з 24.09.2020 по 23.12.2022.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором про надання охоронних послуг від 01.07.2020 № 23/06/20 та факту наявності заборгованості за отримані послуги за період з вересня до грудень 2021 року, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в розмірі 241 766 грн 61 коп.

Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 в розмірі 175 302 грн 34 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до положень статті 651, 654 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін та вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Як встановлено судом, відповідно до додаткової угоди № 01/12/20 від 01.12.2020 до договору про надання охоронних послуг від 01.07.2020 № 23/06/20 сторонами погоджено, що договір набирає чинності з 01 липня 2020 року і діє до 31 грудня 2021 року.

Суду не подано жодного доказу, який би підтверджував факт укладення між сторонами додаткових угод до договору в частині продовження строку його дії або принаймні листування сторін щодо погодження продовження строку дії договору та на який саме строк.

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, оскільки строк дії договору сплив 31.12.202 та суду не надано належних доказів наявності між сторонами намірів на продовження правовідносин та доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на прийняття послуг (підписання актів, здійснення оплати), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 в розмірі 175 302 грн 34 коп. визнаються недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки дії щодо надання послуг охорони, на які посилається позивач, були вчинені поза межами дії договору та по суті з власної ініціативи без наявності належних та не підстав.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 176 090 грн 24 коп. пені та 17 662 грн 04 коп. 3 % річних, нарахованої за загальний період прострочення з 01.08.2020 по 23.12.2022, а також 110 914 грн 63 коп. інфляційних втрат, нарахованої за загальний період прострочення з 24.09.2020 по 23.12.2022.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 5.10 договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно договору, замовник зобов`язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.

З огляду на часткове задоволення вимог про стягнення суми основного боргу, судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та норм чинного законодавства.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розмір пені, інфляційних втрат та процентів річних перерахований судом у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства, з урахуванням задоволеного судом розміру основного боргу та визначеного позивачем періоду нарахування є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумах, визначених судом, а саме 120 154 грн 98 коп. пені, 13 680 грн 72 коп. процентів річних та 76 661 грн 83 коп. інфляційних втрат.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В, ідентифікаційний код 01200244) на користь Фізичної особи-підприємця Пасічного Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 241 766 (двісті сорок одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн 61 коп. основної заборгованості, 120 154 (сто двадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) грн 98 коп. пені, 13 680 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн 72 коп. процентів річних, 76 661 (сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят одна) грн 83 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 6 783 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн 98 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька