Рішення № 109803065, 27.03.2023, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/513/23

Провадження №: 2-о/0343/44/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2023 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 343/513/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вигодська селищна рада, про встановлення факту родинних відносин та належності заповіту,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій заявника та заінтересованої особи:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та належності заповіту, в якій просить встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Старий Мізунь Долинського (нинішнього Калуського) району Івано-Франківської області, є його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком, а також встановити, що посвідчений секретарем Старомізунської сільської ради Долинського (теперішнього Калуського) району Івано-Франкіської області 18.10.2002 за № 194 від імені " ОСОБА_2 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіт на " ОСОБА_1 ", складений на нього і належить йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю с. Старий Мізунь Долинського (теперішнього Калуського) району Івано-Франківської області.

Свої вимоги мотивує тим, що, згідно з його свідоцтвом про народження, його, ОСОБА_1 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Проте у погосподарській книзі Старомізунської сільської ради його батько був записаний як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Старий Мізунь і у свідоцтві про смерть він також записаний як ОСОБА_2 .

На час смерті він був зареєстрований з батьком в одному будинку по АДРЕСА_1 та проживав в ньому, де проживає і на даний час.

На випадок своєї смерті батько склав заповіт за № 194, який був посвідчений 18.10.2002 секретарем Старомізунської сільської ради, згідно з яким все своє майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, а також все те, що буде йому належати на день смерті на праві приватної власності і на що він матиме право за законом, заповів ОСОБА_1 . При цьому його ім`я по батькові було помилково записано як " ОСОБА_5 ", хоча з народження він є " ОСОБА_6 ".

Ця обставина є перешкодою в оформленні спадщини по заповіту. Приватний нотаріус своєю відповіддю від 15.02.2023 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у свідоцтві про його нардження його батько записаний як ОСОБА_3 , у свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 . Крім того у заповіті зазначено, що заповідачем є ОСОБА_2 і він заповів своє майно ОСОБА_1 , хоча по паспорту та свідоцтву про народження він є ОСОБА_1 .

Він звертався до Долинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі, щоб виправити в його актовому записі ім`я батька з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , однак відділ вказав на відсутність підтверджуючих документів.

Встановити факт родинних відносин та належності заповіту у іншому порядку, ніж у судовому, він не має змоги.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дуткевич М.В. в судове засідання не з`явилися, від останнього на електронну адресу суду поступила заява, в якій він просить розгляд заяви проводити у їхній відсутності, вимоги заявника про встановлення факту, що померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_1 , а також належність ОСОБА_1 заповіту, посвідченого секретарем Старомізунської сільської ради Долинського (теперішнього Калуського) району Івано-Франківської області 18.10.2002 за № 194 від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_1 , підтримуються.

Представник заінтересованої особи - Вигодської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, заперечень проти задоволення заяви немає.

Заяви та клопотання заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії у справі:

ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 березня 2023 року відкрито провадження у справі.

20 березня 2023 року від представника заінтересованої особи поступило клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій він не заперечив проти задоволення заяви.

27 березня 2023 року від представника заявника на електронну адресу суду поступила заява про розгляд заяви за відсутності заявника та його представника, в якій останній вимоги свого довірителя підтримав.

Фактичні обставини, встановлені судом:

як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 02 серпня 1963 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 6).

10 квітня 1998 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с. 2). У паспорті є відмітка про реєстрацію 01.10.1988 місця проживання у с. Старий Мізунь.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане повторно 02.03.2023 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, на що вказує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 25.04.2017 (а.с. 8).

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, зробив таке розпорядження: все своє майно, з чого б воно не складалося, і де б воно не знаходилося, а також все те, що буде належати йому на день смерті на праві приватної власності і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, що отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке належить ОСОБА_2 , однак, як вказала приватний нотаріус, видати таке немає можливості, оскільки з представленого ним свідоцтва про його народження його батько вказаний як ОСОБА_3 , а помер ОСОБА_2 . В заповіті, посвідченому Старомізунською сільською радою 18.10.2002 за № 194, ОСОБА_2 заповів все своє майно ОСОБА_1 , а у паспорті він вказаний як ОСОБА_1 . Йому рекомендовано звернутися в суд для встановлення факту родинного зв`язку, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком, а також встановити факт, що його батько, ОСОБА_2 , заповів все своє майно заповітом № 194, посвідченим Старомізунською сільською радою 18.10.2002, ОСОБА_1 , а в заповіті вказано ОСОБА_1 . Також нотаріус повідомила, що ніхто зі спадкоємців, крім нього, до нотаріуса за прийняттям спадщини не звертався (а.с. 11).

Заявник звертався до Долинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою виправлення в актовому записі ім`я батька з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , однак виправити таке відділ не вправі, у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів, на що вказує відповідь від 02.03.2023 № 301/25.8.06-20 (а.с. 12).

Згідно з даними довідки, виданої Вигодською селищною радою № 78 від 16.02.2023, ОСОБА_1 , 1963 р.н., який проживає по АДРЕСА_1 , згідно з записом в погосподарській книжці 5, об`єкт погосподарського обліку 02-0411-1 за 2016-2023 роки, його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя постійно проживав і був зареєстрований по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади від 16.02.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 01.10.1988 по АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Як вказано в заяві про встановлення факту, заявник має намір успадкувати майно після смерті батька, однак позбавлений такої можливості, оскільки не встановлено їхніх родинних відносин та не встановлено факту належності йому заповіту.

Встановлення факту родинних відносин та належності заповіту дасть змогу заявнику оформити спадщину після смерті батька та не тягне за собою спору про право.

Оцінка суду:

суд, дослідивши письмову заяву, оцінивши докази в їх сукупності, долучені на обґрунтування заяви, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктами 1, 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Заявниками у справі про встановлення факту можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, котрі мають право на спадщину, проте, не мають відповідних документів, котрі підтверджують кровний зв`язок із померлим, або у цих документах була допущена помилка, яку не можна виправити позасудовим шляхом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин зі спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно з роз`ясненнями, які міститься в п. 12 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення, відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК, факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

На підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, заповіту.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 1 вищеназваної Постанови Пленуму Верховного Суду України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Для ОСОБА_1 встановлення факту родинних відносин та належності заповіту породжує юридичні наслідки, він зможе претендувати на спадкове майно та оформити спадщину, яка відкрилася після смерті його батька. Однак, у зв`язку з розбіжністю у написанні імені батька та його по батькові у свідоцтві про народження, свідоцтві про смерть та у заповіті, заявник позбавлений можливості довести, що він є сином ОСОБА_2 і саме на його користь складено заповіт.

В ході судового розгляду на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Сатрий Мізунь Долинського (теперішнього Калуського) району Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Старий Мізунь Долинського (теперішнього Калуського) району Івано-Франківської області, є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знайшов своє підтвердження, оскільки вони проживали за однією адресою, в погосподарській книзі та за іншими, наявними в сяльській раді даними, заявник числився, як син ОСОБА_2 , однак у різні періоди ім`я батька, а його побатькові, зазначили по різному: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що і призвело до розбіжностей у документах.

Підтверджено в судовому засіданні й факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіту, який складений 18.10.2002 секретарем Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області під № 194 від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 .

Встановлення даних фактів не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) їх встановлення. Їхнє встановлення необхідне заявнику для оформлення спадкових прав після смерті батька.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її спадкових прав, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факти родинних відносин та належності заповіту, на основі з`ясованих обставин справи суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимоги її законні, обґрунтовані та доказово підтверджені письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 15, 16 ЦК України, ст. 2, 4, 13, 229, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вигодська селищна рада, про встановлення факту родинних відносин та належності заповіту задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт, що заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений секретарем Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франкіської області 18 жовтня 2002 року, зареєстрований в реєстрі № 194, складений на користь ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Вигодська селищна рада, місцезнаходження: смт Вигода, вул. Д.Галицького, 75 Калуського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 04355875.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич