Ухвала суду № 109803008, 24.03.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/443/23

Провадження № 2-а/193/6/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 березня 2023 року смт.Софіївка

Суддя Софіївськогорайонного судуДніпропетровської областіКравченко Н.О.,ознайомившись ізматеріалами позовноїзаявипредставника позивача,адвоката СагайдакДениса Сергійовича,який діє вінтересах ОСОБА_1 до інспектораполіції ВП№9 КРУПГУНП вДніпропетровській областіБіди ОлександраВасильовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ,-

В С Т А Н О В И В:

23.03.2023 року представник позивача, адвокат Сагайдак Д.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з вказаним позовом та просить поновити строк для звернення до суду із цим позовом; витребувати із Софіївського районного суду Дніпропетровської області матеріали справи про адміністративне правопорушення №193/61/23, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 1 ст.130 КУпАП; визнати протиправною та скасувати повністю постанову серії БАД №689722 від 15.01.2023 року прийняту відповідачем щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Клопотанняпро поновленнястроку вмотивованетим,що позивачзвернувся допредставника 14.03.2023року пронадання послугз правовоїдопомоги заадміністративною справою№ 193/61/23 відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. 15.03.2023 представник позивача вказує, що ознайомившись з адміністративною справою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, ним було виявлено наявність постанови БАД №689722 від 15 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121, ч.1 ст.126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 грн. Крім того, зазначає, що оскаржувану постанову було складено відповідачем 15.01.2023 року, останнім днем на подачу цього адміністративного позову до суду було 25.01.2023 року. Однак вважає за необхідне зауважити, що позивач є людиною похилого віку (69 років), погано обізнаною в своїх правах; в юридичних тонкощах щодо можливості оскарження процесуальних документів не розбирається. Більш того, постанову від 15.01.2023 року на руки він не отримував, відповідно її не читав, з її змістом не ознайомлювався, про Право на її оскарження не повідомлявся. Враховуючи викладене, вважає, що ця обставина є поважною причиною пропуску строку на оскарження відповідної постанови.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим КАС України.

Так, ст.ст. 160, 161 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються та до неї додаються, окрім іншого, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Проте, представником позивача вище перелічені вимоги не виконано.

Згідно ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху може бути подано протягом 10 днів з дня вручення такого рішення.

У клопотанні про поновлення строку для звернення до суду із позовом, представником позивача зазначено підставу на поважність пропуску виявлення постанови представником позивача 15.03.2023 року при ознайомленні з іншою адміністративною справою, похилий вік (69 років) позивача та його погану обізнаність в своїх юридичних правах, не отримання копії оскаржуваної постанови та неознайомлення з її змістом.

Оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винесено 15 січня 2023 року. Позовну заяву подано 23 березня 2023 року.

Згідно наданої до позовної заяви копії постанови про накладення стягнення інспектора поліції ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Біди Олександра Васильовича серії БАД №689722 про притягнення ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення в розмірі 510 грн ОСОБА_1 був присутній при розгляді адміністративної справи, про що в постанові поставлено особистий підпис, що підтверджує обізнаність особи, яка притягується про розгляд справи та винесення постанови про притягнення. Також , згідно змісту постанови, особі ОСОБА_1 роз`яснено під особистий підпис особи строки та порядок оскарження даної постанови.

Окрім того, представником позивача не зазначено, чи було виконано позивачем вимоги ст. 308 КУпАП щодо оплати стягнення за оскаржуваною постановою.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом своєчасно.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 у справі Олександр Шевченко проти України зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі розумного строку.

Суд зауважує, що незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.

Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі №815/4480/16, від 31.07.2018 у справі №311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03.05.2018 у справі №826/6380/17.

На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

За таких обставин вбачається, що представник позивача просить визнати поважною причину пропуску звернення до суду в інтересах особи, яка була обізнана про винесення постанови вчасно, про що нею поставлено особистий підпис. Отже, суддя не може прийняти вказану причину пропуску строку звернення до суду як поважну.

Відповідно до ч. 1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також, з позовної заяви вбачається, що представником позивача позов пред`явлено до інспектора інспектора поліції ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Біди Олександра Васильовича.

Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ст.222КУпАП працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, тому належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути відповідний орган Національної поліції.

За таких обставин, також наявні підстави для залишення заяви без руху відповідно дост.169 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням можливості позивачу звернутися до суду з заявою щодо поновлення пропущеного строку, вказавши інші причини для поновлення строку.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заявупредставникапозивача,адвоката СагайдакДениса Сергійовича,який діє вінтересах ОСОБА_1 до інспектораполіції ВП№9 КРУПГУНП вДніпропетровській областіБіди ОлександраВасильовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі залишити без руху.

Встановити представнику позивача строк в 10 (десять) днів з дня отримання вказаної ухвали для надання суду заяви про поновлення строку (вказавши інші причини для поновлення строку) та докази поважності причин його пропуску на звернення до адміністративного суду.

Роз`яснити представнику позивача, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.О.Кравченко