Рішення № 109801724, 17.03.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/2096/23

Провадження № 2-а/127/19/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2023 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Клапоущака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Ратушняк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР №6413674 від 15 січня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектораполіції 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Задрибороди М.О.про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР №6413674 від 15 січня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2023 року позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, які він усунув у визначений судом термін.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 24 лютого 2023 року.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та замінено первісного неналежного відповідача - інспектора поліції 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Задрибороди М.О. на належного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, підготовче засідання відкладено на 10 березня 2023 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2023 року підготовче провадження закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 17 березня 2023 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що 15 січня 2023 року близько 15.08 год. він, керуючи автомобілем марки «Hyundai 130», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснюючи правий поворот з вул. Соборної на МакДрайв McDonald»s у м. Вінниці, зупинився для надання переваги в русі пішоходам, що рухались через пішохідний перехід по вул. Соборній. В цей самий час до нього підійшов інспектор поліції Задриборода М.О. та безпідставно звинуватив його у порушенні п. 15.9 «г» ПДР України і попросив надати документи. Перевіривши документи, інспектор поліції відразу почав складати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Отже, постановою серії ЕАР №6413674 на нього було накладено адміністративне стягнення за порушення п. 15.9 «г» ПДР України - порушення заборони зупинки на пішохідних переходах, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.

Так, пунктом 15.9 «г» ПДР України встановлено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі. Також, згідно Загальних положень ПДР, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Оскільки він зупинився саме для виконання вимог цих Правил - надання переваги в русі, то пункт 15.9 «г» ПДР якраз чітко виключає дану обставину: крім випадків надання переваги в русі. Таким чином, правила дорожнього руху він не порушував, тому просить визнати постанову серії ЕАР №6413674 від 15 січня 2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, протиправною та скасувати її, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно нього закрити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача за довіреністю Ковальчук Д.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, суду надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки інспектор поліції, розглядаючи дану справу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Суд розглянув справу у відсутність сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Як зазначено в оскаржуваній постанові серії ЕАР №6413674, 15 січня 2023 року о 14:36:22 год. в м. Вінниці по вул. Соборній, 30 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Hyundai 130», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР - порушення заборони зупинки на пішохідних переходах та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

За змістом п. 15.9 «г» ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, він зупинився для надання переваги в русі пішоходам, що рухались через пішохідний перехід по вул. Соборній. Оскільки він зупинився саме для надання переваги в русі, то пункт 15.9 «г» ПДР якраз чітко виключає дану обставину: крім випадків надання переваги в русі. Таким чином, правила дорожнього руху він не порушував, відповідач не надав доказів його вини.

Представником відповідача доказів порушення позивачем правил дорожнього руху суду не надано.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що постанову серії ЕАР №6413674 від 15 січня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення слід скасувати та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до Вінницького міського суду Вінницької області даної позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок, що підтверджується квитанцією про сплату №0.0.2850004630.1 від 09.02.2023 (а.с.17).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 122, ст. 247, 293 КУпАП ст.ст. 72, 77, 118-119,122, 243-244,246, 262, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною, скасування постанови серії ЕАР №6413674 від 15 січня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,- задоволити.

Постанову серії ЕАР №6413674 від 15 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень визнати протиправною та скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: