Вирок № 109800712, 27.03.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/460/23

Провадження № 1-кп/727/157/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

за участю обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

за участю захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження № 22022260000000051 від 06.07.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Іванівці, Дністровського району, Чернівецької області, українця, громадянина України одруженого, освіта вища, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України,

УСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 упродовж грудня 2020 року - лютого 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, із використанням всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, за допомогою невстановленого технічного пристрою, використовуючи особисту сторінку в соціальній мережі «Однокласники» з мережевим іменем « ОСОБА_6 » за ідентифікаційною ознакою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », поширював серед необмеженої кількості осіб - користувачів даної мережі за допомогою функції «Поделиться» публікації з текстом та зображеннями, які містять заклики до вчинення умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Зокрема, ОСОБА_4 на особистій сторінці в соціальній мережі «Однокласники» з мережевим іменем « ОСОБА_6 » за ідентифікаційною ознакою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поширив наступні публікації з дописами:

- 16.12.2020: «Вице-спикер Госдумы ОСОБА_8: Украина - это часть России. Будем лечить».

- 11.07.2021: «Украина - это временно оккупированная дурачками часть России. Пора освобождать!»;

- 13.07.2021: «Харьков идёт в Россию. И желает этой тупорагулянской нейостране ещё семь майданов!»;

- 28.10.2021: «ДНР: «Киев применяет современное оружие не только против военных, но и против мирных жителей Донбасса, поэтому разрешить конфликт можно только с помощью военной операции по принуждению Украины к миру». Давно пора их принудить»;

- 22.02.2022: «Вице-спикер парламента ЛНР: наша территория - вся Луганская область, мы призовем Украину добровольно отвести войска, иначе будут приняты меры». Поряд цим розміщено карикатурне архівне зображення з надписами Плакат 1918 100 лет прошло, ничего не изменилось... Прочь украинского оккупанта с Донетчины».

Відповідно до висновку лінгвістичної експертизи ТОВ «Київський Експертно-дослідний Центр» № 15117 від 29.09.2022, за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи за матеріалами досудового розслідування № 22022260000000051, у текстах наданих публікацій, а саме: «Вице-спикер Госдумы ОСОБА_8: Украина - это часть России. Будем лечить», «Украина - это временно оккупированная дурачками часть России. Пора освобождать!»; «Харьков идёт в Россию. И желает этой тупорагулянской нейостране ещё семь майданов !»; «ДНР: «Киев применяет современное оружие не только против военных, но и против мирных жителей Донбасса, поэтому разрешить конфликт можно только с помощью военной операции по принуждению Украины к миру». Давно пора их принудить»; «Вице-спикер парламента ЛНР: наша территория - вся Луганская область, мы призовем Украину добровольно отвести войска, иначе будут приняты меры». Поряд з цим, розміщено карикатурне архівне зображення з надписами «Плакат 1918 100 лет прошло, ничего не изменилось... Прочь украинского оккупанта с Донетчины», містяться висловлювання, які за лінгвістичними ознаками є публічним закликом інклюзивної дії. Загальний зміст цих закликів полягає у вимогах примусити Україну до миру військовим шляхом, а також переходу окремих регіонів України (Донеччини та Харкова) або країни в цілому до складу РФ, тобто зміни меж території або державного кордону України.

Вказані умисні дії ОСОБА_4 забезпечили безперешкодне розповсюдження даних публікацій із закликами до вчинення умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, в соціальній мережі «Однокласники» з мережевим іменем « ОСОБА_6 » серед необмеженої кількості осіб на території держав, де є доступ до всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет та які є користувачами даної соціальної мережі.

Позиція обвинуваченого

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, суду пояснив, що упродовж грудня 2020 року - лютого 2022 року він за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із використанням Інтернету, за допомогою невстановленого технічного пристрою, використовуючи особисту сторінку в соціальній мережі «Однокласники» з мережевим іменем « ОСОБА_6 », поширював серед необмеженої кількості осіб - користувачів даної мережі за допомогою функції «Поделиться» публікації з текстом та зображеннями, які містять заклики до вчинення умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Зазначив, що більше таких дій вчиняти не буде, критично оцінив свої дії.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає дослідження доказів у судовому засіданні недоцільним. Обвинувачений та захисник проти даного рішення суду не заперечували.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 110 КК України, як розповсюдження матеріалів із закликами до умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Мотиви ухвалення рішень щодо питань, які вирішуються судом та положення закону, якими керувався суд

Покази обвинуваченого є послідовними й логічними, відповідають обставинам справи, тому не викликають у суду сумніву. Оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлена правильність розуміння ним змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз`яснивши обвинуваченому положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, що характеризують особу обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими частиною третьою статті 349 КПК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд уважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у розповсюдженні матеріалів із закликами до умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 110 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належать до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, вибачався, критично оцінив свої дії, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. Прокурор в судовому засіданні зазначила, що обвинувачений ОСОБА_4 надав активну добровільну допомогу слідству, яка полягала у встановленні всіх суттєвих обставин вчинення кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлені.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання, а саме: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин у справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Керуючись статями 50, 51, 52, 63, 65, 66, 75, 77 КК України, абзацом 3 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення посилатися на статтю 69 КК України не потрібно.

За таких обставин, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 110 КК України, у виді позбавлення волі без конфіскації майна та без реального відбування покарання із застосування іспитового строку, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_7 від 25.10.2022 на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», s/n НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з сім-картою мобільного оператора «Vodafonе» НОМЕР_4 , системний блок комп`ютера з жорстким диском «HITACI» model HDT722516DIA380 у виді заборони на користування та розпорядження ними, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Керуючись ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 110 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти обов`язки по виконанню ОСОБА_4 вимог ст. 76 КК України на уповноважені органи з питань пробації за місцем його проживання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_7 від 25.10.2022 на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», s/n НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з сім-картою мобільного оператора «Vodafonе» НОМЕР_4 , системний блок комп`ютера з жорстким диском «HITACI» model HDT722516DIA380 у виді заборони на користування та розпорядження ними, скасувати.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Samsung», s/n НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з сім-картою мобільного оператора «Vodafonе» НОМЕР_4 , системний блок комп`ютера з жорстким диском «HITACI» model HDT722516DIA380, що передані до камери зберігання речових доказів Управління СБУ в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Шевченка, 1-А) - повернути власнику ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 36040 (тридцять шість тисяч сорок) гривень 96 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1