Ухвала суду № 109791863, 24.03.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18022/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку.

14.12.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.12.2022 та 13.03.2023 від представника відповідача, Військової академії (м. Одеса), надійшли клопотання про закриття провадження у справі.

20.03.2023 від представника відповідача, Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Подані клопотання представники відповідачів обґрунтовують тим, що спір у справі № 420/18022/22 є ідентичним спору, який розглядався тим же судом, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у справі № 420/24473/21

Суд, розглянувши вказані клопотання, дійшов наступного висновку.

Так, суд встановив, що в рамках розгляду справи № 420/18022/22 позивач звернувся до суду із позовними вимогами щодо:

- визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку за 2014 рік, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 14 календарних днів;

- зобов`язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку за 2014 рік, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 14 календарних днів, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

При цьому, відповідно до матеріалів справи позивач у спірний період проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса) та наказом Начальника Генерального Штабу Головнокомандувачем Збройних Сил України від 06.03.2015 № 93 був переведений до нового місця проходження військової служби Науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум» на посаду начальника науково-дослідного відділу (екологічного забезпечення військово-морської діяльності), який на той час організаційно був підпорядкований Воєнно-Науковому Управлінню Генерального Штабу Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з Наказу начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» по стройовій частині від 08.07.2020 № 131 позивача звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення з 02 серпня 2020 року. Крім того, вказаним наказом вирішено, в тому числі, виплатити позивачу грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку строком 14 календарних днів на рік як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 84 календарних днів (за період з 2015 рік по 2020 рік включно).

Абзацом третім пункту 14 статті 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Таким чином, враховуючи, що саме Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» розраховувався з позивачем за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, а тому він є належним відповідачем при вирішенні питання щодо грошової компенсації позивачу за додаткову оплачувану відпустку за 2014 рік, як учаснику бойових дій, а тому Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 лютого 2023 року залучив його до участі у справі, як другого відповідача.

При цьому, відповідно до Автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 420/24473/21 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морський Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року №3351-XXII, тривалістю 14 календарних днів, за 2014 рік; зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3351-XXII, тривалістю 14 календарних днів, за 2014 рік.

У вказаному рішенні суд дійшов наступних висновків: «Таким чином, тільки після надання у встановленому порядку (надання документів до відповідної комісії, їх перевірка, розгляд та прийняття позитивного рішення) статусу учасника бойових дій така особа починає користуватися пільгами учасника бойових дій. Оскільки позивач отримав посвідчення учасника бойових дій 22.10.2015 року, то саме з цього часу він має право на пільги для учасника бойових дій. Довідка про участь в АТО є лише одним з документів, якій подається до Комісії для надання статусу учасника бойових дій».

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 по справі № 420/24473/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 р. - без змін та колегія суддів дійшла наступних висновків: «З огляду на зазначене, ураховуючи положення ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, колегія суддів вважає, що позивач не має права на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів за 2014 рік, а отже і відповідної компенсації за невикористану у 2014 році відпустку, оскільки право позивача на додатку відпустку як учасника бойових дій із збереженням заробітної плати виникло у нього, лише в 2015 році, а саме, з 06.06.2015 року - з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» від 14.05.2015 року № 426-XІІІ».

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено відсутність права позивача на отримання грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку за 2014 рік, як учаснику бойових дій тривалістю 14 календарних днів.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, в матеріалах справи також наявні додаткові пояснення позивача від 28.12.2022, в яких він просить клопотання відповідача про закриття провадження залишити без задоволення. При цьому, суд звертає увагу, що заперечення позивача фактично зводяться щодо його незгоди із рішенням по справі № 420/24473/21.

З огляду на викладене, оскільки судовим рішенням у справі № 420/24473/21, яке набрало законної сили, вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ

1.Клопотання представника Військової академії (м.Одеса) про закриття провадження у справі задовольнити.

2.Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя Оксана БОЙКО

.