Ухвала суду № 109790130, 22.03.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/266/23

Провадження 1-в/193/67/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника Софіївської ВК №45 _ ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання,

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2023 року на адресу Софіївського районного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_5 , який наразі відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)» (надалі Софіївська ВК-45), згідно якого останній просив звільнити його від подальшого відбуття покарання умовно-достроково.

Засуджений ОСОБА_5 під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Представник виправної колонії вирішення даного клопотання засудженого залишив на розсуд суду.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що засуджений не довів своє виправлення та не може бути звільнений умовно-достроково.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено,що ОСОБА_5 відбуває покаранняу СофіївськійВК-45за вирокомДзержинського районногосуду м.КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від13серпня 2018року,відповідного якого ОСОБА_5 визнано винниму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.15,ч.2ст.185та ч.2ст.186КК України.Відповідно вирокуколегії суддівсудової Палатиз розглядукримінальних справДніпровського Апеляційногосуду від04грудня 2018року вирокДзержинського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 13серпня 2018року щодо ОСОБА_5 скасованов частиніпризначеного йомупокарання таухвалено новий,яким призначено ОСОБА_5 покарання:за ч.3ст.15,ч.2ст.185КК у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Знову засуджений 03.07.2019 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч. 3 КК України. На підставі ст.71 ч. 4 КК України поглинено менш суворе покарання призначене вироком Дзержинського районного суду від 30.10.2018 року, більш суворим покаранням та призначено 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 ч. 1 КК України до призначеного покарання приєднано не відбута частина покарання у вигляді 1 року 4 місяців позбавлення волі, за вироком Дзержинського районного суду від 13.08.2018 року та остаточно призначено покарання до 5 років 4 місяців позбавлення волі. 07 квітня 2020 року знову засуджений Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу за ч. 3 ст. 185, ст.70 ч. 4 КК України. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 03.07.2019 року, остаточно призначено 5 років позбавлення волі. 30.11.2021 року засуджений Центрально-міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, КК України. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням, визначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 07.04.2020 року, призначено остаточне покарання 5 років 4 місяці позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання: 22 вересня 2018 року, кінець строку: 21 січня 2024 року.

ОСОБА_5 відбув визначені п. 2 ч. 3ст.81КК України 2/3 призначеного судом строку покарання. Невідбута частина якого складає:9 місяців 22 дні.

На підставі ч. 2ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

В силу ч. 2ст.81КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Згідно п. 2 ч. 3ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Згаданою статтею передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов`язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання виправлення засудженого.

Як вбачається із роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться впостанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.

Так, під час вивчення матеріалів особової справи засудженого суд враховує не лише час перебування ним у Софіївській ВК-45, а й увесь період його відбування покарання. Згідно характеристики засудженого, затвердженої 06 березня 2023 року начальником Софіївської ВК-45, засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 26.09.2018 року. Під час утримання в Державній установі « Криворізький установі виконання покарань (№3)». Характеризувався негативно , допустив порушення вимог режиму утримання за що мав шість стягнень. Заохочень не мав. З 07.09.2019 року міру кримінального покарання відбуває в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№45)». За час відбування покарання характеризується позитивно. Має сім заохочень та мав одне стягнення за зберігання заборонених предметів. За станом здоров`я працездатний. Працює старшим днювальним відділення СПС. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. У стосунках з персоналом установи виконання покарань стриманий, дотримується правомірних взаємовідносин, не допускає випадків не тактовної поведінки. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку. При виконані дорученої роботи, дбайливо ставиться до майна і предметів, якими користується. Роботи із самообслутовування та благоустрою установи виконує згідно графіка, до їх виконання ставиться відповідально. Не допускає порушень вимог протипожежної безпеки і безпеки праці. Заходи виховного характеру відвідує регулярно, зарахований до програми диференційованого виховного впливу «Правова просвіта». Намагається реагувати на них позитивно, виявляє належну соціально корисну активність. Підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними шляхом телефонних розмов. Під час бесід висловлює позитивні плани та наміри на майбутнє. Вину у скоєному злочині визнає, та щиро розкаюється. За вироком суду має заборгованість 1144,00 грн., за проведення експертиз яка не відшкодована. Також мав позов на суму 2463, 80 грн., який відшкодував за виконавчим листом. Відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого затверджений наказом Міністерства юстиції України № 294/5 від 19.01.2023 засуджений не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення).

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_5 16 (шістнадцять) раз притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений. Тричі звільнявся умовно-достроково, 27.01.1999 року, за ухвалою Дзержинського районного суду від 26.01.1999 року, за ст. 53 КК України. Не відбутий термін покарання складає 3 роки 2 місяці 10 днів; 25.07.2003 року за постановою Солонянського районного суду від 17.07.2003 року. Не відбутий термін покарання складає 1 рік 1 день; 07.04.2008 року, за постановою Солонянського районного суду від 30.04.2008 року. Не відбутий термін складає 4 місяці 27 днів.

На підставі ч. 2ст.50КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 6КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

В силу ч. 2ст. 81 КК Україниумовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п. 2 ч. 3ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення вол.

Згаданою статтею передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов`язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання виправлення засудженого.

Як вбачається із роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться впостанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.

З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Згідно матеріалів особової справи вбачається, що засуджений на протязі всього часу відбування покарання мав 7 (сім) стягнень погашених, та 9 (дев`ять) заохочень.

Крім того, варто звернути увагу також на той, факт, що засуджений систематично вчиняв злочини проти власності, тричі був звільнений умовно-достроково, вказане свідчить, що засудженому надавалась можливість на виправлення, однак засуджений належних висновків для себе не зробив і знову вчиняв злочини.

Відтак, беручи до уваги, що за вироком суду ОСОБА_5 хоч і відбув 2/3 частини строку призначеного покарання, водночас, вивчивши відомості про особу засудженого, поведінку засудженого протягом всього строку відбування покарання, та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в сукупності, і є правом, а не обов`язком суду, суд вважає, що для досягнення цілей покарання засуджений ще потребує нагляду в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі, тому в задоволенні клопотання засудженого слід відмовити.

Керуючисьст. 81 КК України, ст.537,539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проумовно-достроковезвільнення відвідбуття покарання, - відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор та захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали.

Повний текст ухвали суду оголошено 24 березня 2023 року о 08:30 год.

Суддя ОСОБА_1