Рішення № 10978926, 20.08.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«20 »серпня 2010 року Справа №17/98

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБАР»

16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Генерала Корчагіна, 4

До ВІДПОВІДАЧА: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»

юридична адреса: 17311, Чернігівська область, Срібнянський район, с. Калюжинці

поштова адреса: 14005, м. Чернігів, вул. Боженка, 102, кв.1

Про стягнення 658430,67 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Коростиленко Ю.О. – юрист-консультант, довіреність б/н від 01.11.09р.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМБАР»заявлено позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»про стягнення 658430,67 грн., в тому числі 643024,50 грн. основного боргу, 5540,59 грн. пені та 9865,58 грн. відсотків за користування чужими коштами.

До початку судового засідання 20.08.10р. від Позивача надійшло клопотання, в якому зазначено, що Відповідачем 23.07.10р. було сплачено 643024,50 грн. основного боргу і що Позивач просить стягнути з Відповідача 17255,96 грн. пені та 31446,54 грн. відсотків за користування чужими коштами і судові витрати, тобто яким фактично збільшено суму пені та 3% річних.

Враховуючи, що збільшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, Позивачем надані суду докази направлення даної заяви Відповідачу, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказане клопотання Позивача про збільшення суми пені та 3% річних.

          Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення №1400601698716, №1400601698708, №1400601695458, №1400601695440 свідчать про вручення ухвал 26.06.10р., 29.06.10р., 31.07.10р. та 02.08.10р. відповідно), про причини неявки суд не повідомлено.          Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

          23.04.2010р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки нафтопродуктів №6 (далі Договір).

          Згідно п.1.1. Договору, Постачальник (Позивач) зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому – «товар»у відповідності з умовами Договору та Додатковими угодами до нього.

          За умовами п.п.1.2.-1.3. Договору номенклатура, кількість, ціна за товар визначаються сторонами у видатковій та товарно-транспортній документації. Умови поставки, порядок розрахунків визначаються у Додаткових угодах до Договору. Одиниця виміру кількості товару –літр, кілограм, тонна.

          Відповідно до п.1.5. Договору, загальна вартість та кількість товару, що поставляється за даним Договором, визначається згідно Додаткових угод.

          Згідно п.п.3.1.-3.3. Договору, ціна, кількість та асортимент кожної окремої партії товару попередньо узгоджуються сторонами у Додаткових угодах до даного Договору, підписаних сторонами, з подальшим відображенням в рахунку-фактурі на попередню оплату. Ціна також вказується в накладних та рахунках-фактурах, які є невід’ємною частиною даного Договору. Покупець здійснює 100% передоплату вартості товару на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Ціни, вказані в рахунках-фактурах є дійсними протягом трьох банківських днів з моменту його виставлення Постачальником, якщо інше не буде вказане в рахунку.

          За умовами п.п.3.4.-3.5. Договору, оплата товару здійснюється у національній валюті –гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставленого Постачальником рахунку та на умовах даного Договору та Додаткових угод до нього. Датою здійснення оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

          Відповідно до п.9.1. Договору, він вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.10р., а в частині взаєморозрахунків –до їх повного виконання.

Між сторонами були підписані Додаткові угоди до договору поставки нафтопродуктів №6, в яких сторони визначили, що Постачальник (Позивач) зобов’язується передати у власність, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити нафтопродукти за цінами та в об’ємах, визначених у таблиці, а саме:

-          додаткова угода №3 від 17.05.10р. на суму 201875,00 грн.;

-          додаткова угода №4 від 17.05.10р. на суму 194781,25 грн.;

-          додаткова угода №5 від 20.05.10р. на суму 231756,25 грн.;

-          додаткова угода № 6 від 26.05.10р. на суму 201875,00 грн.

При цьому, в п.2. у вищезазначених додаткових угодах сторони визначили умови оплати: відстрочку платежу до 01 червня 2010 року.

          Позивачем відповідно до умов Договору та Додаткових угод було поставлено Відповідачу нафтопродукти на загальну суму 830287,50 грн., що підтверджується накладними:

-          № 404 від 17.05.10р. на суму 201875,00 грн.;

-          № 405 від 17.05.10р. на суму 194781,25 грн.;

-          № 416 від 20.05.10р. на суму 231756,25 грн.;

-          № 459 від 26.05.10р. на суму 201875,00 грн.

Позивачем також були виставлені Відповідачу відповідні рахунки-фактури.

          Відповідач за отриманий товар розрахунок здійснив частково, сплативши суму 187263,00грн., що підтверджується банківськими виписками.

          Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків від 04.06.10р., підписаного між сторонами, за період з 17.05.10р. по 04.06.10р. заборгованість Відповідача становить 643024,50грн.

          Таким чином, станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача за поставлені нафтопродукти становила 643024,50 грн.

          Разом з тим, з наданого Позивачем до початку судового засідання 20.08.10р. клопотання та банківської виписки від 23.07.10р. вбачається, що на даний момент зазначена сума основного боргу Відповідачем повністю погашена.

          Враховуючи, що в період розгляду справи Відповідачем сплачено 643024,50 грн. основного боргу і предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення 643024,50 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

          Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

„За договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

          Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно п. 5.2. Договору, у разі несплати або несвоєчасної оплати за товар Покупець повинен сплатити Постачальнику пеню, яка нараховується за кожний день прострочки з розрахунку подвійної ставки НБУ, котра діяла на момент такої прострочки від суми неоплаченого у строк товару. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання по оплаті товару припиняється через дванадцять місяців від дня, коли дане зобов’язання мало бути виконано.

          На підставі викладеного, враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 643024,50грн. була погашена Відповідачем після пред`явлення позову Позивачем з порушенням строку, визначеного умовами Договору, останнім нарахована Відповідачу пеня у розмірі 17255,96 грн. за період з 01.06.10р. по 22.07.10р.

При цьому, розрахунок пені за період з 01.06.10р. по 07.06.10р. Позивачем здійснений з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становить 10,25%, а за період з 08.06.10р. по 22.07.10р. - з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становить 9,5%.

          Разом з тим, постановою Правління Національного Банку України від №320 від 07.07.10р. з 08 липня 2010 року встановлено облікову ставку в розмірі 8,5% річних.

          Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 16727,45 грн.

          У стягненні решти пені має бути відмовлено.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п.5.3. Договору, крім штрафних санкцій, передбачених п.5.2. Договору, Покупець повинен сплатити Постачальнику наступні штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань, в порядку ст. 625 ЦКУ: 1) проценти за користування чужими коштами у розмірі 35% річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за кожний день прострочки оплати, за увесь період користування грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику; 2) суму боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочки.

На підставі викладеного, та враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 643024,50грн. була погашена Відповідачем після пред`явлення позову Позивачем з порушенням строку, визначеного умовами Договору, останнім обґрунтовано нараховано Відповідачу 35% річних у розмірі 31446,54 грн. за період з 01.06.10р. по 22.07.10р.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати за поставлений товар, як і доказів, які б спростовували викладені обставини не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 16727,45 грн. пені та 31446,54 грн. відсотків за користування чужими коштами за неналежне виконання зобов’язань по договору.

          В решті позову має бути відмовлено.

Враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 643024,50 грн. була погашена Відповідачем після пред`явлення позову Позивачем, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на Відповідача.

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 230, 265 Господарського кодексу України, ст. ст.22, 33, 49, п.1-1 ст.80, ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          1.В частині стягнення 643024 грн. 50 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»(юридична адреса: 17311, Чернігівська область, Срібнянський район, с.Калюжниці, поштова адреса: 14005, м. Чернігів, вул. Боженка, 102, кв.1, код ЄДРПОУ 30875436, п/р26008980030151 у ВАТ „Мегабанк” м. Харків, МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБАР»(16600, Чернігівська область, м.Ніжин, вул. Генерала Корчагіна, 4, код ЄДРПОУ 36697760, р/р26006301837446 в ПІБ м.Ніжин, МФО 353434) 16727 грн. 45 коп. пені, 31446 грн. 54 коп. відсотків за користування чужими коштами, 6584 грн. 31 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

20.08.10