Рішення № 109788218, 07.03.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/20723/21

н/п 2/953/949/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 березня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінанс Проперті Групп», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

02.11.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 25.06.2021 ПН КМНО Остапенко Є.М. за реєстр. №235740 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у розмірі 78720,65 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору, та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 16.09.2019 між позивачем та АТ «Райффайзен Банк» було укладено договір №CMDPI-667678, за умовами якого банк надав позивачці кредит у розмірі 45000 грн. строком до 16.09.2023, який повністю сплачено нею 22.11.2020. 28 жовтня 2021 року позивачу стало відомо про оспорюваний виконавчий напис, з яким вона категорично не погоджується з підстав, що сума боргу не є безпіспірною, та доказів відступлення прав вимоги позивачу спрямовано не було.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

В судове засідання позивач не з`явилась, повідомлена належним чином, на адресу суду надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, та позовні вимоги просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

Треті особи в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в заочному провадженні за згодою позивача та за наявними в справі доказами.

02.11.2021 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.

02.11.2021 разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, яка розподілена судді Зуб Г.А.

16.11.2021 судом здійснено електронний запит з- Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування позивача, відповідь на який надано до суду 16.11.2021.

Ухвалою судді від 17.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу 10-денного строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.11.2021 задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 28.12.2021 прийнято до розгляду вказану заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження, та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 16.02.2023 закрито підготовче провадження по вказаній справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 07.03.2023 постановлено проводити заочний розгляд за вказаною позовною заявою.

Судом встановлено, що 16.09.2019 між позивачем та АТ «Райффайзен Банк» було укладено договір №010/1800/82/656479, за умовами якого банк надав позивачці кредит у розмірі 45000 грн. строком до 16.09.2023. Позивач в своєму позові зазначає, що вказану суму кредиту позивачкою сплачено банку 22.11.2020, однак доказів вказаному твердженню матеріали справи не містять.

25червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис за реєстр. №235740 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінанс Проперті Групп», якому ТОВ «Е.Л.ЕН.ГРУП» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №13-11/20-F від 13.11.2020, якому в свою чергу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020, відступлено право вимоги за кредитним договором №010/1800/82/656479 від 16.09.2019 укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Строк платежу за кредитним договором №010/1800/82/656479 від 16.09.2019 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 13.11.2020 по 25.06.2021 включно, суму у розмірі: 52376,31 грн. заборгованість за тілом кредиту; 26294,34 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; 50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 78720,65 грн.

Вказаний виконавчий напис відповідачем було пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П., за яким було відкрито виконавче провадження ВП №67258044, винесено постанову про розшук майна боржника.

Позивач, дізнавшись про існування вказаного виконавчого напису нотаріуса звернулась до суду за захистом свого права, оскільки з ним категорично не погоджується.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно дост. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До суду надано копію договору №010/1800/82/656479 від 16.09.2019 укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Доказів набуття права вимоги заявником за вказаним кредитним договором до суду не надано, як і суми боргу за вказаним договором. Крім того, доказів надання нотаріусу нотаріально посвідченого договору для вчинення оспорюваного виконавчого напису до суду також надано не було.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що наявна заборгованість в оспорюванню виконавчому написі не є безспірною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 9000,00 гривень. В обґрунтування якої не додано взагалі ніяких документів, та не повідомлено суд про їх надання протягом 5-днів з дня ухвалення рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Таким чином, у відповідності до вимогст. 137 ЦПК України, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вказаних вимог, та взагалі того, що позивачу

надавалась правова допомога будь-яким адвокатом, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 грн., та витрати за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 141, 263-265, 280-281, 306 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доТОВ «ФінансПроперті Групп»,треті особи приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄвген Михайлович,приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіАмельченко ВіталійПетрович провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 25 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №235740 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» на загальну суму 78720,65 грн. за кредитним договором №010/1800/82/656479 від 16.09.2019.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінанс ПропертіГрупп» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривень 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», місцезнаходження: м. Харків, майдан Павлівський, буд. 5, код ЄДРПОУ 41487593.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, місцезнаходження: м. Харків, м-н Захисників України, 7/8.

Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2023 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ