Ухвала суду № 10978516, 06.08.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

           "06" серпня 2010 р.                                                  № 02-02/          

Суддя , розглянувши матеріали позовної заяви

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів", код ЄДРПОУ 35686810, вул. Красносільського, 71, кв. 220, м. Чернігів, 14026

Відповідач 1:          Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000

Відповідач 2:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Праця Стольне", код ЄДРПОУ 03797482, вул. Леніна, 17, с. Стольне, Менський район, Чернігівська область, 15661

                    Предмет спору: про виключення майна з акту опису та арешту

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Як вбачається із поданої позовної заяви, підставою заявленого позову є посилання позивача на те, що майно, на яке накладено арешт, є його власністю.

Заявляючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99р. № 606-ХIV (далі - Закон № 606).

Відповідно до ст. 59 Закону № 606 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Також п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльністю органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішується шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ЦПК) позову про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

У п. 14 листа Вищого господарського суду України від 14.08.07р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" зазначається, що у постанові Верховного Суду України від 25.12.07р. № 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р. № 15.

Згідно п.п. "а" п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.93р. № 7-93 ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, суд, керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.

Додаток на 17 арк.

                                                  Суддя