Рішення № 10978410, 02.08.2010, Господарський суд Чернігівської області

08.06.10Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                            Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

27.07.2010                                                                                                    Справа № 19/75

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Пулінг”, вул. Бастіонна, 13, м. Київ, 01015. Адреса представника: вул. Дорогожицька, буд. 1, каб. 3, м. Київ, 04119

до відповідача:          Фізичної особи-підприємця Журавля Руслана Валентиновича, вул. Леніна, буд. 8, кв. 1, с. Стольне, Менський район, Чернігівська область, 15661

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю „Логіс-Д”, вул. Ленінградська, буд. 27/31, корп. 1, кім. 325, м. Дніпропетровськ, 49038.

про:                              стягнення 348377,22 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Представники сторін:

від позивача: Є.Г. Стравойт, довіреність № б/н від 01.04.2010,

від відповідача: Р.В. Журавель - фізична особа-підприємець,

від відповідача: В.О. Доценко, довіреність № 0003/10 від 20.05.2010,

від третьої особи: не з’явився.

          Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Пулінг” (далі –ТОВ „Пулінг”) подано позов до Фізичної особи-підприємця Журавля Руслана Валентиновича (далі –ФОП Журавель Р.В.) про стягнення 348377,22 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в наслідок нестачі вантажу, який перевозився відповідачем на підставі договору транспортного експедирування № 03/04-070 від 03.04.2007, позивач зазнав збитків на суму 348377,22 грн.

          У відзиві від 20.05.2010 відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що вантаж ним було доставлено в повному обсязі, що тент, кузов автомобіля та пломби не були пошкоджені, що видаткові накладні підписані між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логіс –Д»(далі –ТОВ «Логіс –Д») на всю кількість товару, без окремих зауважень щодо його нестачі.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

          Між ТОВ „Пулінг” (замовник) та ФОП Журавлем Р.В. (транспортний експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 03/04-070 від 03.04.2007 (далі –Договір).

Згідно ч.1 ст. 908, ч.2 ст. 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Правовідносини щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом, також, регулюються Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Мiнiстерства транспорту України вiд 14.10.1997 N 363 (далі - Правила), відповідно до п. 10.1 яких, перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками або за разовими договорами. Відповідно до п. 1.1 Договору замовник самостійно доручає, а транспортний експедитор зобов’язується за дорученням та за рахунок замовника виконати чи організувати або забезпечити виконання транспортно-експедиторських послуг, що пов’язані з виконанням, організацією та забезпеченням перевезення вантажу.

Згідно ч.1 ст. 918 Цивільного кодексу України, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. 9.1 –9.2 Правил, пломбування вантажів проводиться Замовником з його ініціативи або на вимогу Перевізника. Пломбуватися можуть завантажені спеціалізовані автомобілі та причепи (фургони, цистерни, рефрижератори), а також контейнери та окремі вантажні місця. Про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби.          

За умовами укладеного між сторонами Договору (п.п. 4.1.3, 4.1.6) замовник зобов’язується пред’явити до перевезення вантаж, зазначений у заявці, у належній непорушній упаковці, відповідно до виду транспорту, яким здійснюється перевезення, забезпечити завантаження транспортного засобу відповідно до вказівок водія щодо розміщення та кріплення вантажу та у спосіб.

Судом встановлено, що 14.10.2009 ТОВ „Пулінг” та ФОП Журавель Р.В. підписали заявку/транспортне завдання № 44732 до Договору про перевезення побутової техніки, згідно товарно-транспортної накладної.

15.10.2009, згідно товарно-транспортної накладної на перевезення вантажу № 92300 замовник ТОВ „Пулінг” завантажив, для перевезення ФОП Журавлем Р.В., запакований та опломбований пломбою №68/69 зважений вантаж, масою брутто 7 860 кг.

Також, судом встановлено та вбачається з актів приймання товару від 16.10.2009, що у пункті призначення, вантажоодержувач прийняв вантаж по кількості місць, внаслідок чого було зафіксовано невідповідність кількості товару, що надійшов, кількості, зазначеній у накладних №14/10/2009-0236 від 14.10.2009 та №15/10/2009-1581 від 15.10.2009.

          Разом з тим, відповідно до п. 13.1 –13.3 Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.). Вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць.

В порушення зазначених вимог, у пункті призначення вантажу, м. Дніпропетровськ, вантажоодержувач ТОВ «Логіс –Д»здійснив приймання вантажу у порядку і спосіб інший ніж вантаж було прийнято перевізником (зважування на вагах). Вантажоодержувачем, при прийманні, маса вантажу перевірена не була.

Згідно п. 13.4 Правил у пунктах призначення вантажоодержувач має право при прийманні вантажів перевірити їх масу, кількість місць і стан у випадках: а) прибуття вантажів у пошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) або з пошкодженими пломбами вантажовідправника; б) прибуття швидкопсувних вантажів з порушенням терміну доставки або з порушенням встановленого правилами температурного режиму при перевезенні.

При прийнятті товару зауважень до стану тенту, стану кузова автомобіля та цілісності пломб у вантажоодержувача не було, що підтверджується актами приймання вантажу (а.с. 13 –20) та відсутністю відповідних записів в товарно-транспортній накладній № 92300 від 15.10.2009 (а.с. 63).

Інших доказів, що свідчать про пошкодження кузова автомобіля, цілісності пломб та тенту, сторонами не надано.

Відтак, позивачем не доведено обставини, з якими закон пов’язує право вантажоодержувача на прийняття вантажу у інших спосіб, тобто по кількості місць, ніж вантаж було прийнято до перевезення.

Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ст. 134 Статуту автомобільного транспорту Української РСР автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - з справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача. В цьому випадку автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши уповноважених представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність вини перевізника у нестачі товару, оскільки, при його прийнятті вантажоодержувачем, у останнього не виникло жодних претензій щодо стану тенту, стану кузова автомобіля та цілісності пломб. Доказів вини перевізника у нестачі вантажу, позивачем та третьою особою не надано.

Крім того, видаткові накладні №14/10/2009-0236 від 14.10.2009 та №15/10/2009-1581 від 15.10.2009 року підписані уповноваженими особами позивача та третьої особи на всю кількість товару, без зауважень, що свідчить про прийняття ТОВ «Логіс –Д»повного переліку придбаного у ТОВ «Пудлінг»техніки. Зазначені у актах приймання товару від 16.10.2009 мобільні телефони та відносяться до аудіо, відео та побутової техніки.

Відтак, суд доходить висновку про належне виконання ФОП Журавлем Р.В. своїх зобов’язань перед ТОВ «Пулінг»за договором транспортного експедирування № 03/04-070 від 03.04.2007 та заявкою №44732 від 14.10.2009.

З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 348377,22 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2010 зобов’язано ТОВ „Логіс-Д” забезпечити явку в судове засідання гр. В.Н. Линькова та гр. О.Г. Шпилька для дачі пояснень по суті спору. Ухвалою господарського суду від 06.07.2010 зобов’язано ТОВ „Логіс-Д” надати докази оплати товару отриманого від позивача за накладними № 14/10/2009-0236 від 14.10.2009 та № 15/10/2009-1581 від 15.10.2009; забезпечити явку представника з належними повноваженнями та документами, які посвідчують особу; забезпечити явку в судове засідання гр. В.Н. Линькова та гр. О.Г. Шпилька.

Разом з тим, ТОВ „Логіс-Д” явку в судове засідання гр. В.Н. Линькова та гр. О.Г. Шпилька не забезпечило, витребуваних ухвалою суду від 06.07.2010 документів не надав, представник підприємства не зявився в жодне судове засідання та пояснень не надав.

Відповідна бездіяльність ТОВ „Логіс-Д”, а також недобросовісність у користуванні своїми процесуальними правами, ускладнила вирішення спору по суті.

Згідно ч.4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки сторін.

За таких обставин, господарський суд вважає, що ТОВ „Логіс-Д” ухилився від вчинення дій, покладених на нього, а тому застосовує до нього штрафні санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. ст. 920, 924 Цивільного кодексу України, п. п. 9.1, 9.2, 10.1, 11.1, 13.1 –13.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, ст. 134 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Логіс-Д”, вул. Ленінградська, буд. 27/31, корп. 1, кім. 325, м. Дніпропетровськ, 49038 (код ЄДРПОУ 33857195) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ - 22825965, рахунок 31118106700002, Банк ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 21081100 ) 1700,0 грн штрафу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                         Л.Р. Кочергіна

Повний текст рішення підписано 02.08.2010

Суддя                                         Л.Р. Кочергіна

02.08.10