Рішення № 10978313, 26.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                             Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

26.07.2010                                                                                          Справа № 19/80

За позовом:          Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, Кловський узвіз 9/1, м. Київ, 01021

до відповідача:          Відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз”, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14000

про:                    стягнення 169 335,53 грн

Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Д.І. Грищенко, довіреність № 2-19 від 17.12.2009,

від відповідача: Т.О. Подалюк, довіреність № 18/2314 від 24.12.2009

          Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –ДК „Укртрансгаз”) подано позов до Відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз” (далі –ВАТ „Чернігівгаз”) про стягнення 125110,98 грн боргу, 9950,57 грн інфляційних нарахувань, 4688,43 грн трьох процентів річних, 16 659,43 грн пені, 12926,12 грн штрафу.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в повному обсязі не розрахувався за транспортування природного газу здійсненого на підставі договору № 117В-621 від 24.12.2007.

          Відповідач у відзиві від 10.06.2010 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що основна заборгованість виникла через несвоєчасний розрахунок кінцевих споживачів за отриманий газ. А також наголошує на неможливості притягнення його до подвійної відповідальності у вигляді стягнення пені та штрафу.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

          24.12.2007 між ДК „Укртрансгаз” (Виконавець) та ВАТ „Чернігівгаз” (Замовник) укладено договір № 117В-621 транспортування природного газу (далі –Договір).

          Згідно з п. 1.1 Договору виконавець зобов’язується надати послуги замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільних станцій, а замовник зобов’язується сплатити за транспортування встановлену плату.

          Відповідно до п. 11.1 Договору (в редакції від 24.11.2008, а.с. 14) договір набирає чинності з 01.01.2008 і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2009, а в частині проведення розрахунків за послуги –до повного їх здійснення.

          Відповідно до п. 5.1 Договору (в редакції від 01.09.2008, а.с. 13) з 01.09.2008 тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м газу складає 23,20 грн, крім того ПДВ –4,64 грн, всього з ПДВ - 27,84 грн.

          Розділом 4 Договору передбачено, що послуги транспортування газу оформлюються щомісяця актами здачі-прийомки послуг, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.

          Судом встановлено, що з січня по грудень 2009 року ДК „Укртрансгаз” протанспортувало, а ВАТ „Чернігівгаз” прийняло послуги з транспортування 22264,71 тис.м.куб. газу, вартість транспортування газу склала 619849,52 грн, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання (а.с. 15-26).

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.6.2 Договору замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу шляхом щоденного зарахування коштів на поточний рахунок виконавця. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється замовником протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

Судом встановлено, що відповідач за послуги по транспортуванню газу за період з січня по грудень 2009 року розрахувався лише частково, у сумі 494738,54 грн. З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 125 110,98 грн боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 7.1 Договору сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством України.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 9950,57 грн інфляційних нарахувань та 4688,43 грн трьох процентів річних.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 9950,57 грн інфляційних нарахувань та 4688,43 грн трьох процентів річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Згідно з п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Судом встановлено, що відповідно до Додатку № 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 64-р від 12.03.2005 ДК „Укртрансгаз” віднесено до підприємств державного сектору економіки.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі несплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідача 16659,43 грн пені та 12926,12 грн штрафу нарахованих за період з січня по грудень 2009 року.

23.07.2010 представником відповідача подано клопотання про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені та штрафу за період з січня по березень 2009 року. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що позивачем пропущено однорічний строк позовної давності, передбачений законом, для пред’явлення вимоги про застосування відповідальності у вигляді неустойки.

В судовому засіданні 27.07.2010 представник відповідача уточнив клопотання та просить суд застосувати строк позовної давності щодо нарахування пені.

Відповідно до п.1 ч 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з січня по грудень 2009 року. Разом з тим, позов подано 31.05.2010. Відтак, суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для пред’явлення вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, яке виникло у січні –березні 2009 року на суму 3184,96 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення 3184,96 грн пені не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 22.07.2010 представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в зв’язку з тим, що заборгованість по Договору виникла внаслідок несвоєчасного розрахунку установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету за протранспортований природний газ.

          Суд, при прийнятті рішення, враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

          Враховуючи, що заборгованість у відповідача виникла у зв’язку з несвоєчасною оплатою установами та організаціями, які фінансуються з державного та місцевого бюджету, плати за протранспортований природний газ та у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 6463,06 грн та розмір пені до 8329,72 грн.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8329,72 грн пені та 6463,06 грн штрафу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 1661,51 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,56 грн підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 193, 231, 258 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівгаз”, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 03358104) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, Кловський узвіз 9/1, м. Київ, 01021 (п/р № 26003103442001 в ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346, код ЄДРПОУ 30019801) 125110,98 грн боргу, 9950,57 грн інфляційних нарахувань, 4688,43 грн трьох процентів річних, 8329,72 грн пені, 6463,06 грн штрафу, 1661,51 грн державного мита та 231,56 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Повний текст рішення підписано 29.07.2010

Суддя Л.Р. Кочергіна

26.07.10